Шановні колеги та гості нашої конференції,
Для мене велика честь вітати Вас на заході, присвяченому новим можливостям, які відкривають цифрові валюти центральних банків. Мені особливо приємно, що разом із Національним банком на одній сцені зберуться представники центральних банків 10 країн, міжнародних організацій, українського платіжного ринку.
Шановні колеги-центробанкіри, хочу окремо привітати нас, адже ми разом – першопрохідці, які про цифрові валюті центральних банків знають не з теорії, а з практики. Вважається, що центральні банки – доволі бюрократичні установи, консерватори, які обережно ставляться до новітнього. Але наш з вами досвід роботи над цифровими валютами доводить: центробанки – це модерні інституції, відкриті до вивчення сучасних технологій та готові йти в ногу з часом.
Поява грошей не лише у паперовій, а й у цифровій формі є природнім кроком еволюції грошей у сучасному світі. Використання готівки в багатьох країнах, у тому числі і в Україні, скорочується. Дякуючи фінтеху з’являється все більше способів здійснення електронних платежів без використання платіжних карток і банківських послуг. Та й друга хвиля створення криптоактивів – цього разу стейблкоінів – приватними гравцями не дає державним регуляторам перепочити.
В таких умовах центробанкам доводиться шукати шляхи, як утримати свою провідну роль в платіжній системі, забезпечуючи доступ населення до грошей центробанку, та водночас не стати на заваді розвитку інновацій у фінансовому секторі. Не дивно, що з кожним роком центробанки все активніше вивчають питання запровадження власних цифрових валют – хтось в теорії, а хтось, як ми в Україні, ще й на практиці.
Сьогодні 80% центробанків у світі в тому чи тому вигляді працюють над цифровою валютою, за даними Банку міжнародних розрахунків. І половина з них вже перейшла від досліджень до практичних експериментів. До того ж кожен десятий центробанк ймовірно випустить власну цифрову валюту для користування широким загалом впродовж найближчих трьох років.
"Євангелісти" цифрової валюти говорять про те, що вона допомагає зробити суспільство більш фінансово інклюзивним, фінансові послуги – доступнішими, а платежі – швидшими та дешевшими.
Цифрова валюта може зміцнити довіру населення до центробанку та фінпослуг. Адже на відміну від банківських рахунків, гроші центробанку цілком безризикові та гарантовані на 100% державою. Іншими словами, це не лише зручно, а й надійно.
До того ж, цифрова валюта здатна допомогти зменшити частку паперової готівки в обігу країни. Для багатьох країн це актуальне завдання, оскільки тіньова економіка досить часто «живиться» саме паперовою готівкою. Я вже не говорю про високу вартість обслуговування паперової готівки, її створення, перевезення, зберігання та утилізації. Для України ці питання також досить релевантні.
Із іншого боку, скептиків-центробанкірів непокоїть, як цифрова валюта може вплинути на трансмісію монетарної політики, тобто на її здатність впливати на вартість грошей в економіці та в кінцевому підсумку на інфляцію.
Крім того, є і неминучі ризики від застосовування цифрової валюти:
- Різні центробанки розмірковують про створення цифрових валют на основі різних технологій. Однак, як блокчейн та інші різновиди технології розподілених реєстрів, так і інші платформи, що можуть бути використані центробанками, ще надто недосконалі. Та й будь-яка технологія не застрахована від збоїв, наприклад, у роботі системи чи відсутності доступу до Інтернету.
- Цифрова валюта центробанку для широкого загалу потенційно може повністю змінити ландшафт банківської системи. Для населення це фактично – ніби мати рахунок безпосередньо в центробанку. Відтак, банківська система може перестати бути головним фінансовим посередником, якщо більша частина населення перейде на використання цифрової валюти центробанку замість готівки та банківських рахунків. З одного боку, на рівень інфляції в країні це суттєво не вплине, адже цифрові валюти емітуватимуть центральні банки, які будуть контролювати цей процес.
- Також є певні ризики для фінансової стабільності. Адже у разі несприятливих сценаріїв гроші клієнтів можуть перетікати з їхніх банківських рахунків у цифрові валюти центральних банків. Тобто потенційно це може створити проблеми для банки з ліквідністю або для стійкості банківської системи загалом.
Утім, зваживши усі «за» і «проти», ми у Національному банку вирішили власноруч, як-то кажуть, "промацати" технологію, отримати цей безцінний клієнтський досвід.
Тож ми зайняли проактивну позицію і чотири роки тому почали вивчати можливості випуску власної цифрової валюти – електронної гривні або е-гривні. Ми провели «пілот» у 2018 році. Півроку пішло на його підготовку, і ще півроку на активну стадію та аналіз результатів.
У рамках пілоту е-гривня мала чітке визначення та форму застосування. Ми розглядали її як національну валюту, яка має однакову вартість із готівкою та безготівкою, та як засіб платежу, а не накопичення. Ми випустили дуже обмежену кількість е-гривні – трохи більше 5 тисяч гривень. Вся емісія е-гривні увійшла до грошового агрегату М0, тобто до готівки в обігу поза банками.
За час "пілоту" ми вивчили усі аспекти запуску та роботи цифрової валюти центробанку, які нас цікавили:
- Ми протестували технологію для випуску і обігу е-гривні, у тому числі вивчили ефективність роботи розподілених реєстрів як бази для випуску та обігу такої валюти.
- Ми створили тимчасову методологічну базу для е-гривні, яка включала тимчасові правила і тимчасовий регламент.
- Ми побудували тимчасову бухгалтерську модель функціонування цифрової валюти.
- Ми також провели низку досліджень, починаючи з можливого впливу на макроекономічну стабільність і закінчуючи правовими аспектами випуску та обігу е-гривні.
Ми довели, що можемо реалізовувати технологічні та досить непрості проекти. І це – безсумнівно великий здобуток. Я дуже цьому радію і дякую команді Національного банку та нашим партнерам, які на волонтерських засадах приєдналися до цього проекту.
Колеги, насправді у 2020 році уже не стоїть питання про те, бути цифровій валюті чи ні. Це – вже даність. Питання лише в тому, хто, як і коли буде її створювати. Але спочатку кожному з нас треба визначитися, до якого табору себе віднести: центробанкірів-«євангелістів» чи скептиків цифрової валюти. Наш сьогоднішній захід – це майданчик, який збагатить учасників діалогу знаннями та розумінням усіх підводних каменів та переваг цифрових валют центральних банків та допоможе зробити цей принциповий вибір.
Ми хочемо, щоб наші гості отримали чітке розуміння, як цифрові валюти використовують у світі. І що важливо – сформували для себе відповідь на питання: "чи потрібна моїй країні цифрова валюта, чи потрібна вона особисто мені?".
Якщо говорити про Україну, то хоча ми завершили пілотний проект, ми нашому і надалі прагнемо втілювати такі інноваційні рішення. Ми продовжуємо досліджувати можливість випуску е-гривні, і готові будемо повернутися до цього питання, коли будемо переконані, що не лише здатні це реалізувати з технологічної точки зору, а й що це не стане на заваді реалізації нашого мандату – забезпеченню цінової та фінансової стабільності.
Наостанок я хотів би також подякувати співорганізаторам конференції – проекту USAID "Трансформація фінансового сектору", Міжнародній фінансовій корпорації, Міжнародному валютному фонду та Світовому банку. Без вас, шановні колеги, цей захід не відбувся б. Ви – наші надійні партнери у реформах та змінах.
Хочу побажати присутнім цікавих думок і мудрості, нехай ваші висновки щодо майбутнього цифрової валюти прокладуть нам дорогу в інноваційне майбутнє.
Дякую за увагу.