Присвячена науково-дослідному інституту “Миколаївська астрономічна обсерваторія” – одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1821 році як морська обсерваторія з метою забезпечення Чорноморського флоту часом, картами та навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування. Історія розвитку Миколаївської обсерваторії пов’язана з вирішенням важливого завдання в астрономії – створенням небесної Фундаментальної системи координат, що полягає в створенні серії Фундаментальних каталогів, які стали результатом колективних зусиль обсерваторій світу, зроблених на основі мільйонів окремих спостережень і визначень координат зірок протягом майже 200 років. Основними напрямами діяльності сучасної установи є дослідження об’єктів навколоземного простору, динаміки тіл Сонячної системи, створення астрометричних каталогів зір, інформаційна підтримка астрономічних досліджень та астрономічне приладобудування.

На аверсі монети на тлі стилізовано зображеного фрагмента земної кулі розміщено: малий Державний Герб України (угорі), написи: 2021 (над гербом), УКРАЇНА (під гербом); у центрі – історична будівля Миколаївської астрономічної обсерваторії, яка має особливу конструкцію, оригінальну круглу залу, кладку тощо; номінал – П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ (унизу півколом); логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч).

На реверсі монети розміщено астрономічні інструменти: на дзеркальному тлі – меридіанне коло, по обидва боки від якого написи: 1821 (ліворуч), 2021 (праворуч); над ним на матовому тлі: зображення символічного центру Миколаївської астрономічної обсерваторії з її координатами, визначеними першим директором обсерваторії Карлом фон Кнорре (ліворуч) та силует оптичного приладу – секстанта (праворуч); написи: 200 РОКІВ МИКОЛАЇВСЬКІЙ АСТРОНОМІЧНІЙ ОБСЕРВАТОРІЇ (по колу).

Присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка, одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснованій у 1771 році, з чим пов’язують початок розвитку астрономії у Львові. Вивчення небесних об’єктів у Львові тоді було на тому самому рівні, що й у Берліні, Вільнюсі чи Відні, оскільки обсерваторія за оснащенням не поступалася тогочасним європейським подібним закладам. Науковців виховували у Львівському університеті, де спеціально запровадили окремий курс астрономії. Основними напрямами діяльності сучасної установи є дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту як цілого. Важливим напрямом діяльності є також лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження штучних супутників Землі. Комплекс телескопів для таких спостережень є в реєстрі наукових об’єктів, які становлять національне надбання України.

На аверсі монети розміщено: на тлі стилізованого зоряного неба: малий Державний Герб України (угорі), під яким написи – УКРАЇНА/2021; у центрі на дзеркальному тлі – телескоп обсерваторії Львівського університету; номінал – ПЯТЬ ГРИВЕНЬ (унизу півколом); логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч від телескопа).

На реверсі монети розміщено композицію, що символізує часи перших документально підтверджених астрономічних спостережень у Львові, – на дзеркальному тлі абрису панорами Львова XVIII ст. зображено збірний образ тогочасного астронома, унизу міські мури, на тлі яких – напис 250/РОКІВ та будівля обсерваторії; угорі напис півколом – АСТРОНОМІЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ.

Присвячена українській поетесі, драматургу, перекладачці, літературному критику і громадській діячці – Лесі Українці (Ларисі Петрівні Косач). Леся Українка – одна з найвидатніших українських митців слова. Багатогранний талант письменниці виявився в найрізноманітніших жанрах – ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Її творчість сповнена глибоких патріотичних почуттів до України.

На аверсі монети розміщено: угорі напис УКРАЇНА, праворуч від якого малий Державний Герб України; та композицію, що символізує яскравий, емоційний, багатий світ поезії Лесі Українки: ліворуч на дзеркальному тлі – стилізовані під свічі образи чоловіка та жінки; праворуч – ключ журавлів, над яким номінал та рік карбування монети 20/ГРИВЕНЬ/ 2021.

На реверсі монети на тлі стилізованих гілок із листям зображено портрет Лесі Українки; ліворуч – роки життя 1871/1913; написи: ЛЕСЯ/ УКРАЇНКА (під портретом), Л. КОСАЧ-КВІТКА/ (В ЛІТЕРАТУРІ ЛЕСЯ УКРАЇНКА) (факсиміле Лесі Українки).

Сувенірна срібна банкнота, яка відтворює дизайн банкноти номіналом 200 гривень зразка 2019 року.

На аверсі банкноти зображено портрет Лесі Українки (1871–1913) – письменниці, перекладачки, фольклористки, громадської і культурної діячки.

На реверсі банкноти зображено вежу Луцького замку.

Присвячена українському історику, славісту, мовознавцю, сходознавцю, письменнику, перекладачу, одному із засновників української Академії наук та одному з перших академіків – Агатангелу Юхимовичу Кримському. Вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, переважно східними, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, зробив значний внесок в українське сходознавство та україністику. Унікальність А. Кримського як феномена у світовій культурі було відзначено рішенням Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО щодо внесення цієї визначної постаті до списку найвидатніших діячів людства.

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, праворуч від якого написи: УКРАЇНА/2 ГРИВНІ/2021; композицію, що символізує діяльність ученого-сходознавця та джерело знань – геометричний декор із розкритих книг, що складаються в багатопроменеву зірку, в центрі якої слова А. Кримського: Я ЗРОЗУМІВ,/ ЩО МУШУ БУТИ/ УКРАЇНОФІЛОМ –/ ЦЕ Я ЗРОЗУМІВ/ ЦІЛКОМ СВІДОМО; під цитатою – факсиміле А Кримський; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу праворуч).

На реверсі монети на тлі вертикальних ліній, що вносять певний драматизм та символізують трагічну долю вченого, зображено портрет Агатангела Кримського, під портретом діагонально розміщені написи: АГАТАНГЕЛ (ліворуч), КРИМСЬКИЙ (праворуч); унизу роки його життя – 1871–1942.