Звичайна версія сайту

Національний банк очікує на інфляцію близько 5% та економічне зростання на рівні 3,5-4% у 2020-2022 рр.

Споживча інфляція більшу частину 2020 року перебуватиме нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п. Вона повернеться в його межі наприкінці року та надалі залишатиметься близькою до цілі 5%. Економічне зростання поступово прискорюватиметься – до 3,5% у 2020 році та 4% у 2021-2022 роках. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2020 року.

Ефекти від зміцнення курсу гривні у 2019 році відображатимуться й на початку 2020 року. Разом із низькими цінами на енергоносії це утримуватиме інфляцію нижче цільового діапазону упродовж більшої частини 2020 року. Надалі вона дещо прискориться і перебуватиме біля середньострокової цілі у 5%.

Економічне зростання у 2020 році прискориться до 3,5% у 2020 році та близько 4% у наступні роки внаслідок пом’якшення монетарної політики, структурним реформам та поліпшенню інвестиційного клімату.

Дефіцит поточного рахунку у 2020–2022 роках перебуватиме у прийнятних межах (3-4% ВВП) завдяки поступовому пожвавленню світової економічної активності та торгівлі на тлі укладення торговельної угоди між США та Китаєм, а також зростанню продуктивності української економіки. Збереження інтересу іноземних інвесторів до українського ринку і подальша співпраця з МВФ дадуть змогу збільшити міжнародні резерви до більш ніж 32 млрд дол. США.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у січневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:

Переоцінка нейтральної процентної ставки

Національний банк змінив оцінку середньострокової номінальної нейтральної процентної ставки в Україні з 8% до 7% річних. Зміна зумовлена зниженням середньострокової реальної процентної ставки з 3% до 2%, враховуючи перегляд рівноважного реального обмінного курсу гривні.

За оновленими розрахунками, реальний обмінний курс був недооціненим у 2015–2017 роках. Водночас структурні характеристики економіки України узгоджуються з міцнішим рівноважним курсом, ніж очікувалося раніше.

Тож, згідно нових оцінок, Національний банк має можливість знизити облікову ставку суттєвіше, ніж передбачалося, раніше – до 7%. Такий рівень процентної ставки буде рівноважним для української економіки, коли інфляція буде знаходитись на рівні цілі, а ВВП та зайнятість – на потенційному рівні.

Макроекономічні ефекти зміцнення гривні

У 2019 році гривня суттєво зміцнилася як до долара США, так і до кошика валют основних торговельних партнерів. Ревальвація гривні за виключенням сезонних коливань та коротких післякризових епізодів корекції курсу у минулому є для України новим явищем.

Досвід інших країн, які успішно знизили інфляцію після запровадження режиму інфляційного таргетування та проходили період зміцнення своїх валют, свідчить, що негативні наслідки ревальвації за послідовної макроекономічної політики, є переважно короткостроковими. Водночас переваги є довгостроковими та сприятливими для стійкого економічного зростання.

З одного боку, зміцнення гривні стало основним чинником зниження інфляції до цільового рівня 5% ± 1 в.п. Саме стійка і низька інфляція є необхідною передумовою довгострокового зростання, адже закладає необхідне підґрунтя для бізнес-планування та нарощення заощаджень. З іншого боку, зміцнення гривні пояснює зниження доходів експортерів у гривневому еквіваленті та призвело до втрат доходів для бюджету. Однак такі наслідки також не є однозначними.

Посилення національної валюти забезпечило зменшення вартості імпортованої сировини та головне – інвестиційного імпорту, і це відбувалося без погіршення зовнішньоторговельної позиції України. Покращилася й конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили, що важливо з огляду на значні обсяги трудової міграції.

Ревальвація гривні разом із виваженою фіскальною політикою була одним з чинників стрімкого зниження відношення державного боргу до ВВП. Це, у свою чергу, впливало на оцінку ризиків інвестування в українські активи з боку зовнішніх інвесторів, суверенні рейтинги країни. Як наслідок, знизилася вартість обслуговування нового боргу та поліпшилася його валютна структура.

Ризики для світової економіки через поширення коронавірусу

На початку року світ сколихнуло стрімке поширення нетипової пневмонії, спричиненої коронавірусом. Його швидке поширення та безпрецедентні заходи безпеки у вигляді ізоляції цілих міст із багатомільйонним населенням призвели до посилення паніки на світових товарних та фінансових ринках. Ураховуючи попередній досвід та швидкість упровадження заходів у відповідь китайською владою, очікується, що спалах захворюваності матиме короткостроковий ефект як на світові ринки, так і на глобальну економіку. Це слабко позначиться на економіці України та привабливості активів країн, що розвиваються, у тому числі українських, для міжнародних інвесторів. Утім, існує ризик тривалішого впливу на світову економіку. Це може відчутніше позначитися на економіці України насамперед через погіршення кон‘юнктури на світових фінансових ринках у рік пікових виплат за зовнішніми зобов‘язаннями.

Державний бюджет України у 2020 році

Затверджені параметри бюджету 2020 року передбачають доволі помірний приріст як доходів, так і видатків бюджету (на близько 10% порівняно з фактом 2019 року), а розмір дефіциту у співвідношенні до ВВП практично не змінюється та відповідає зобов‘язанням перед МВФ.

Водночас виконання плану доходів може бути напруженим, передусім в частині податкових надходжень. Це передусім пов‘язано з міцнішою гривною та нижчою інфляцією порівняно з прогнозними показниками, на яких ґрунтувався бюджет. Це може зумовити менші надходження за податками з увезених і вироблених в Україні товарів відповідно. Також досить амбітними є плани щодо надходжень від акцизного податку на тютюнові вироби та рентної плати з видобутку газу.

Утім існують суттєві компенсатори. По-перше, це можуть бути понадпланові перерахування від НАК "Нафтогаз України" (як у вигляді податкових платежів, так і дивідендів та частини прибутку) внаслідок отримання ним компенсації від російського "Газпрому". По-друге, міцніша гривня дасть змогу зекономити на операціях з валютним боргом.

Оцінка прогнозу інфляції

Фактичне зростання споживчих цін у 2019 році (4,1%) виявилося нижчим, ніж очікував НБУ у січні 2019 року (6,3%). Водночас стрімке уповільнення інфляції відбулося лише під кінець року. Переважну частину року інфляція була вищою як за середньострокову ціль 5% так і річний прогноз НБУ. Серед головних причин – неврожай окремих овочів і відчутне зростання споживчого попиту, зокрема через подальше підвищення зарплат.

Попри це, Національний банк почав цикл пом’якшення монетарної політики у квітні 2019 року, очікуючи на суттєве сповільнення інфляції наприкінці року. Водночас НБУ утримувався від стрімкого послаблення монетарної політики через значні ризики для економіки на тлі подвійних виборів в країні, відкладання співпраці з МВФ, а також потенційно загрозливих для фінансової стабільності судових рішень. Різке зниження облікової ставки могло б прискорити зростання цін в країні, суттєво погіршити інфляційні очікування та підірвати довіру до політики НБУ. У другому півріччі реалізувалася низка потужних факторів, що сприяли швидшому зниженню інфляції – рекордний врожай, переоцінка зовнішніми інвесторами ризиків інвестування в українські активи. Як наслідок, у IV кварталі та січні 2020 року НБУ прискорив пом’якшення монетарної політики. З огляду на низькоінфляційне середовище упродовж більшої частини 2020 року м’якша монетарна політика НБУ дасть змогу підтримати економічне зростання, утримуючи інфляцію на рівні цілі 5%.

Публікація прогнозу облікової ставки: вплив на форвардні ставки

У першій половині 2019 року очікування учасників фінансового ринку щодо процентних ставок у майбутньому були достатньо інерційними. Фактично вони реагували лише на поточну зміну облікової ставки НБУ. Це свідчило про те, що учасники ринку переоцінювали майбутню жорсткість монетарної політики.

Ситуація змінилася після публікації Національним банком свого прогнозу облікової ставки у липні. Зменшення невизначеності щодо дій НБУ сприяло зниженню очікувань щодо процентних ставок, особливо на середньострокову перспективу.

Інфляційний звіт відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись