Національний банк оцінив обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ), здійснених за рахунок коштів вітчизняного походження у 2010-2017 роки. Мова про так звані round tripping інвестиції - явище, яке означає виведення резидентами за кордон коштів, які потім повертаються в країну у вигляді ПІІ.
Для цього проаналізовано надходження коштів у вигляді ПІІ за 2010-2017 роки (як у вигляді вкладення коштів в акціонерний капітал, так і у вигляді кредитів прямого інвестора) та виокремлено випадки, у яких кінцевим контролюючим інвестором є резидент України.
За результатами аналізу обсяги ПІІ, в яких кінцевим контролюючим інвестором є резидент оцінено у 7,9 млрд дол. США, що становить 22% від загального обсягу притоку прямих іноземних інвестицій в Україну за цей період (35,9 млрд дол. США). Понад 80% таких інвестицій було спрямовано до підприємств реального сектору.
Найбільші обсяги такого інвестування спостерігались упродовж 2010-2013 років. В цей час вони, в середньому, забезпечували близько третини чистого припливу ПІІ в Україну, тоді як у 2016‑2017 роках − становили лише 6,9%, а в 2014-2015 роках спостерігався чистий відплив коштів з України за такими операціями.
У 2017 році надходження ПІІ, в яких кінцевим контролюючим інвестором є резидент, становили 270 млн дол. США та забезпечили 10,4% всіх ПІІ в Україну.
Основними країнами, через які здійснювалось таке інвестування, були Кіпр (близько половини від загального обсягу таких інвестицій), Нідерланди, Швейцарія та Австрія.
Проведена оцінка дозволяє визначити обсяги надходження прямих інвестицій саме іноземного походження в Україну. Національний банк планує проводити публікацію таких даних на щорічній основі.
Детальніше про методологію та результати перегляду даних у презентації «Ретроспективний аналіз даних щодо обсягів прямих іноземних інвестицій, у яких кінцевим контролюючим інвестором є резидент (round tripping) за 2010 - 2017 роки».
Довідково: На сьогодні лише декілька країн почали публікацію статистики по ПІІ, в яких кінцевим контролюючим інвестором є резидент на регулярній основі. Таке інвестування характерне не лише для країн з економікою, що розвиваються, але й для розвинених країн, хоча й у менших масштабах.
Основні причини використання подібних операцій − не лише бажання оптимізувати податкове навантаження, але й намагання інвесторів уникнути слабких місць в інституціональній та фінансовій системі жорсткого валютного контролю.