Національний банк України у 2019 році продовжував виконувати заходи у сфері європейської інтеграції, передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Зокрема у минулому році зусилля центрального банку фокусувалися на імплементації європейського законодавства з метою вдосконалення банківського регулювання та нагляду, лібералізації руху капіталу, посилення захисту прав споживачів фінансових послуг, оновлення засад функціонування платіжних систем.
Банківське регулювання та нагляд
Національний банк продовжував роботу з наближення українського банківського законодавства до права Європейського Союзу. Так, центральний банк послідовно впроваджував нові регулюючі норми, що відповідають ключовим актам acquis ЄС та враховують рекомендації European Banking Authority і найкращу міжнародну практику:
- запроваджено вимоги до подання планів відновлення діяльності банків та банківських груп, що є обов’язковими для системно важливих банків, проте рекомендованими для усіх банків. У разі погіршення фінансового стану та/або настання стресової ситуації наявність готового плану відновлення дозволить банку оперативно вжити заходи для відновлення фінансової стійкості;
- продовжується поступове впровадження нових нормативів ліквідності. По-перше, завершено впровадження коефіцієнту покриття ліквідністю (LCR) – у грудні 2019 року мінімальне нормативне значення для нього досягло 100%, банки виконують його в іноземній валюті і в усіх валютах. У грудні 2019 року Правління НБУ ухвалило інший пруденційний норматив для банків – коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFR). Початкове значення та перехідний період для впровадження NSFR в Україні визначатимуться за результатами тестових розрахунків, які здійснюватимуться щомісячно з серпня і до кінця 2020 року, а від початку 2021 року він стане обов’язковим для виконання;
- упроваджено нову методологію визначення системно важливих банків. У червні 2019 року за оновленою методологією було визначено 14 системно важливих банків, із 2021 року для них буде активовано додатковий буфер капіталу – буфер системної важливості;
- затверджено вимоги до організації банками внутрішнього процесу управління проблемними активами (NPL);
- започатковано складання та поширення статистики індикаторів фінансової стійкості зі щомісячною періодичністю. Запроваджено також збирання показників щодо кредитів за ознаками: пов’язаності контрагентів із бізнес-групами, строком до погашення фінансового інструменту, типом фіксації процентної ставки за договором.
- запроваджено оновлені вимоги до організації системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах. Визначено основні цілі і принципи організації та функціонування комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю, спрямованої на забезпечення ефективного корпоративного управління в банку та/або банківській групі.
Лібералізація руху капіталу
7 лютого 2019 року набрав чинності новий Закон України "Про валюту і валютні операції", пропозиції до якого були розроблені Національним банком спільно з європейськими експертами. Цей закон повністю змінив систему валютного регулювання в Україні. Запрацювала нова проста, зрозуміла і прозора нормативно-правова база – 7 основних валютних регуляцій Національного банку замінили 56 застарілих актів і стали основою нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої новим законом.
Протягом 2019 року Національний банк здійснював покрокове зняття валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні.
Пом’якшено або взагалі скасовано близько 40 обмежень для валютних операцій бізнесу, банків, іноземних інвесторів та населення, зокрема:
- скасовано вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень бізнеса;
- скасовано усі обмеження на репатріацію дивідендів;
- бізнесу дозволено купувати іноземну валюту за рахунок кредитних коштів у гривні без обмежень за сумою;
- скасовано вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти;
- скасовано ліміт щоденного обсягу купівлі валюти фізичними особами;
- дозволено продаж валюти населенню онлайн;
- запроваджено зручну систему е-лімітів для інвестування за кордон як фізичними, так і юридичними особами;
- надано можливість використовувати нові фінансові інструменти для хеджування валютних ризиків (свопи, безпоставочні форварди) тощо.
Захист прав споживачів
У вересні минулого року Верховна Рада України ухвалила закон щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, розроблений з урахуванням актів законодавства ЄС. Завдяки цьому закону Національний банк отримав повноваження у сфері захисту прав споживачів фінансових послуг.
У структурі Національного банку було створене Управління захисту прав споживачів фінансових послуг, завданнями якого також є удосконалення нормативно-правової бази з урахування acquis ЄС. Так, уже розроблено вимоги до інформаційного забезпечення банками клієнтів щодо фінансових послуг та методичні рекомендації по розгляду звернень та проведення особистого прийому клієнтів у банках України.
Національний банк планує ухвалити нові вимоги до банків, а саме: до договорів, інформації на сайтах та в рекламі щодо мікрокредитів, розкриття інформації про послуги через електронні канали обслуговування, роботи зі зверненнями громадян, для уникнення нечесних практик тощо .
Платіжні послуги
Значну увагу у 2019 році Національний банк приділяв розвитку законодавчої бази з регулювання платіжних послуг. Так, у липні минулого року Національний банк презентував учасникам платіжного ринку Концепцію нової моделі законодавчого регулювання ринку платежів та переказу коштів.
Наразі триває спільна робота представників Національного банку, українських та європейських експертів над розробленням комплексного законопроєкту про платіжні послуги, який ураховуватиме норми законодавства ЄС та найкращий міжнародних досвід.
Крім цього, Національний банк долучився до підготовки законодавчих пропозицій та ініціатив в інших сферах Угоди, зокрема: з питань протидії відмиванню грошей, протидії розмиванню бази оподаткування, обліку та аудиту, корпоративного управління.
У 2020 році Національний банк продовжить реалізацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі імплементацію актів acquis ЄС, як це передбачено Планом заходів Національного банку з виконання Угоди про асоціацію та Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
Довідково
Угода про асоціацію між Україною та ЄС підписана у 2014 році. Вона передбачає перехід взаємовідносин сторін від партнерства і співпраці до політичної асоціації та економічної інтеграції. Угода набрала чинності 01 вересня 2017 року, до того часу сторони здійснювали її тимчасове застосування.
Національний банк брав активну участь у переговорному процесі щодо укладання Угоди і наразі реалізовує положення чотирьох із семи її розділів. Основна частина зобов’язань у фінансовому, зокрема, банківському секторі міститься у розділі IV Угоди – питання торгівлі фінансовими послугами, впровадження міжнародних стандартів, нормативно-правового наближення законодавства України до законодавства ЄС, руху капіталу та платежів тощо.
