Звичайна версія сайту

Національний банк роз’яснив причини застосування заходу впливу до АТ "АЛЬПАРІ БАНК"

Національний банк отримав офіційне повідомлення про оскарження в судовому порядку рішення НБУ про накладення штрафу на АТ "АЛЬПАРІ БАНК". У квітні 2019 року банківський регулятор ухвалив рішення про застосування до зазначеного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 2 000 000,00 гривень.

Вищезазначену інформацію Національний банк оприлюднює відповідно до ст.60 Директиви (ЄС) про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму*, а також інформує громадськість про підстави, на яких було прийнято рішення щодо АТ "АЛЬПАРІ БАНК".

Так, підставою для прийняття такого рішення є встановлення НБУ факту здійснення АТ "АЛЬПАРІ БАНК" ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та неналежне виконання банком обов`язку щодо управління ризиками.

Зокрема, регулятором виявлено факти проведення за період з 02.02.2018 до 25.05.2018 2 юридичними особами – клієнтами банку (далі – Фінансові установи) фінансових операцій із перерахування безготівкових коштів у сумі близько 400 млн грн до двох інших банків згідно з договорами на послуги інкасації. Ці кошти в подальшому засобами інкасації інших банків доставлялися готівкою до Фінансових установ для здійснення розрахунків на підставі договорів поруки за зобов’язаннями 4 юридичних осіб – клієнтів банку (далі – Юридичні особи – клієнти), які здійснювали закупівлю сільськогосподарської продукції та/або металобрухту у фізичних осіб (далі – Фізичні особи – продавці).

Характер та наслідки зазначених фінансових операцій дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані, зокрема, з легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку та використанням втрачених, викрадених документів або таких, що мають ознаки підроблених, недійсних (нікчемних), зокрема з огляду на таке:

  • щодо Фізичних осіб – продавці в публічних джерелах наявна інформація що:
    - 14 Фізичних осіб – продавців на дату укладення договорів поруки були померлими;
    - паспорти 3 Фізичних осіб – продавців на дату укладення договорів поруки значаться викраденими та втраченими;
    - 7 Фізичних осіб – продавців фігурують у кримінальних провадженнях за ознаками, зокрема, таких кримінальних правопорушень як крадіжка, грабіж, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, службова недбалість, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту;
  • Юридичні особи – клієнти мають ознаки фіктивності, зокрема, зареєстровані майже одночасно, мають одноосібний засновницько-посадовий склад, їх статутний капітал сформований не в повному обсязі, не подавали податкову та фінансову звітність тощо;
  • суть господарської діяльності Юридичних осіб – клієнтів полягає у закупівлі сільськогосподарської продукції та металобрухту, проте кошти на їх рахунки надходили також  і за поставку інших видів продукції (зокрема, баночок для косметики; комбікорму для тварин; агроволокна, тепличної плівки тощо). При цьому зараховані кошти упродовж короткого строку перераховуються іншим суб`єктам господарювання з різним призначенням платежу, в більшості випадків без ПДВ, що може свідчити про проведення оплати за товар без фактичної поставки/переміщення товару;
  • значна кількість контрагентів Юридичних осіб – клієнтів фігурують у кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьої статті 212 Кримінального кодексу України, зокрема, як:
    - підприємства, які були створені по підробленим документам з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку;
    - учасники незаконної діяльності щодо вчинення фіктивних фінансово-господарських операцій, переведення безготівкових коштів у готівку, штучного завищення податкового кредиту для підприємств реального сектору економіки;
    - підприємства, що мають ознаки фіктивності, які створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань підприємств;
  • один із засновників (учасників) Фінансової установи фігурує у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, як особа, що має ознаки фіктивності і використовується для забезпечення функціонування незаконної та протиправної схеми виводу грошових коштів у тіньовий сектор економіки.

Водночас, банк не забезпечив здійснення достатніх заходів щодо вивчення клієнтів та аналізу їх фінансових операцій, спрямованих на якісне управління ризиками у сфері фінансового моніторингу, зокрема, для попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризику проведення Фінансовими установами та Юридичними особами – клієнтами  фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.

При цьому банк закривав рахунки Боржникам тільки після отримання від Національного банку відповідних запитів.

 


* Ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму зобов’язує держави публікувати інформацію щодо прийнятих їх компетентними органами рішень про застосування адміністративного покарання чи заходу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також - про оскарження таких рішень та будь-яку подальшу інформацію про результати такого оскарження. Україна зобов’язана імплементувативказану Директиву та здійснювати публікування такої інформації, відповідно до зобов’язань перед ЄС (відповідно до Угоди про асоціацію) та МВФ.

Документи
Your browser does not support SVGs
Національний банк роз’яснив причини застосування заходу впливу до АТ "АЛЬПАРІ БАНК"
Завантажити
Поділитись