Правління Національного банку України прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 12,5% річних. Проведення стриманої монетарної політики зумовлено необхідністю повернути інфляцію до цільової траєкторії.
У серпні споживча інфляція продовжила зростання в річному вимірі і становила 16,2%. Разом із тим, у місячному вимірі індекс споживчих цін знизився на 0,1% завдяки сезонному здешевленню плодоовочевої продукції, одягу та взуття.
Фактична інфляція в річному вимірі перевищила траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за липень 2017 року. Це насамперед зумовлено вищими, ніж очікувалося, темпами зростання цін на сирі продукти харчування та тютюнові вироби. Як і в попередні місяці, до цього призвели фактори з боку пропозиції – несприятливі погодні умови навесні поточного року зумовили здорожчання фруктів та овочів, а значні обсяги експорту м’ясної та молочної продукції – її здорожчання на внутрішньому ринку.
Вторинні ефекти від здорожчання м’ясо-молочної продукції, а також збільшення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці, що в першу чергу відобразилося у цінах на послуги, зумовили прискорення базової інфляції. Так, базовий індекс споживчих цін зріс на 7,8% у річному вимірі та на 0,2% у місячному. Відтак фактичний рівень базової інфляції незначно перевищив траєкторію прогнозу, оприлюдненого в Інфляційному звіті.
Незважаючи на це, фундаментальний інфляційний тиск залишався помірним. Цьому сприяло подальше покращення інфляційних очікувань як професійних прогнозистів, так і населення.
Іншим стримуючим фактором для інфляцій був стан валютного ринку. У попередні місяці спостерігалося зміцнення гривні до долара США на тлі збереження сприятливої зовнішньої кон’юнктури для товарів вітчизняного експорту та курсових очікувань, які стимулювали населення активно продавати готівкову валюту.
Наприкінці серпня – на початку вересня обмінний курс гривні дещо послабився, однак, за оцінками Національного банку, це було зумовлено тимчасовими й психологічними чинниками та відображало вплив сезонності попередніх років на поведінку економічних агентів.
У період до кінця поточного року показник інфляції у річному вимірі матиме тенденцію до сповільнення. Насамперед – з огляду на високу базу порівняння минулого року, очікувану помірну волатильність обмінного курсу та згасання ефектів "інфляційних сюрпризів".
Разом із тим, цього року інфляція знизиться повільніше, ніж передбачалося в липневому прогнозі (до рівня 9,1%). Відповідно, інфляція більш суттєво відхилиться від центральної точки цільового діапазону 8% +/- 2 в.п. на кінець 2017 року.
Крім того, протягом останніх місяців зросли ризики посилення фундаментального тиску на ціни в середньостроковій перспективі, зокрема з боку попиту. Споживання, яке і так помітно пожвавлюється на тлі підвищення заробітних плат, може отримати додатковий стимул у результаті збільшення бюджетних витрат та пенсійних виплат протягом наступних місяців. Також високі поточні показники зростання цін можуть спровокувати зміну тренду покращення інфляційних очікувань, що спостерігався протягом останніх двох років.
З огляду на окреслені ризики, Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку на рівні 12,5%. Стримана монетарна політика має сприяти збереженню тренду на покращення інфляційних очікувань та наближенню інфляції до центральної точки цільового діапазону в другому кварталі 2018 року. (Довідково: відповідно до Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу цільовий діапазон на кінець першого кварталу 2018 року становить 7,5% +/- 2 в.п., на кінець другого кварталу – 7,0% +/- 2 в.п.).
Водночас Національний банк продовжить уважно стежити за чинниками, які можуть посилити тиск на інфляцію, і відобразить їх очікуваний ефект в оновленому прогнозі інфляції, який буде оприлюднений наприкінці жовтня та опублікований з рештою переглянутих макроекономічних прогнозів в Інфляційному звіті (жовтень 2017 року).
У подальшому необхідність повернення інфляції до цільових значень може зумовити утримання облікової ставки на поточному рівні до отримання Національним банком чітких ознак нівелювання інфляційних ризиків. Правління Національного банку переконане, що досягнення цінової стабільності – необхідна передумова стійкого економічного зростання.
Повернення до циклу пом’якшення монетарної політики відбуватиметься у випадку стійкого послаблення інфляційних ризиків та покращення очікувань. Зазначене можливе за умови продовження програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, що передбачає здійснення структурних реформ, а також за умови проведення виваженої фіскальної політики.
Разом із тим, у випадку зростання фундаментального інфляційного тиску з боку попиту, зокрема через підвищення соціальних стандартів, неузгодженого із зростанням продуктивності економіки, а також у разі суттєвого погіршення інфляційних очікувань Національний банк може вдатися до більш жорсткої монетарної політики та підвищення облікової ставки для нівелювання проінфляційних ефектів і повернення інфляції до цільової траєкторії.
Збереження облікової ставки на рівні 12,5% затверджено Рішенням Правління Національного банку України від 14 вересня 2017 року № 593-рш "Про розмір облікової ставки".
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 26 жовтня 2017 року відповідно до затвердженого графіка.