Інфляція знизиться до 6.3% до кінця цього року, на початку 2020 року увійде у цільовий діапазон (5% ± 1 в. п.) та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року. Водночас економіка України зростатиме на 3,5%-4% у 2019-2021 рр. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за жовтень 2019 року.
Прогноз інфляції залишився незмінним, якщо порівняти з липневою оцінкою. Уповільненню інфляції й надалі сприятимуть досить жорсткі монетарні умови. Також зростання цін уповільнюватиметься внаслідок виваженої фіскальної політики, збереження відносно низьких цін на енергоресурси на світових ринках, підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва в Україні.
Завдяки послідовній монетарній політиці базова інфляція у 2020-21 рр. уповільниться до 3,7–3,8%. Збільшення цін на сирі продовольчі товари також буде помірним (у межах 3–4%), якщо не станеться значних шоків пропозиції. Водночас регульовані ціни зростатимуть відносно високими темпами (близько 10%) внаслідок подальшого приведення ставок акцизів на тютюнову та алкогольну продукцію до європейських рівнів.
Національний банк підвищив прогноз темпів економічного розвитку у 2019-2021 рр. За базовим сценарієм економіка України зростатиме по 3,5% упродовж цього та наступного років (липневий прогноз – 3,0% та 3,2% відповідно) і прискориться до 4,0% у 2021 році (липневий прогноз – 3,7%).
Черговий рекордний врожай зернових, стійкий внутрішній попит та зниження вартості енергоносіїв компенсують вплив уповільнення глобальної економіки і світової торгівлі та менш сприятливих цінових умов для українських експортерів.
Як і у липні, прогнозний сценарій Національного банку передбачає подальше зниження облікової ставки до 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%. Але поточний прогноз базується на дещо нижчій траєкторії ключової ставки в найближчі квартали, якщо порівняти з липневим, враховуючи суттєвіше її зниження у жовтні.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у липневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:
Альтернативний сценарій макропрогнозу: прискорення реформ
Українська економіка впевнено відновлюється після кризи 2014-2015 рр., проте темпи зростання на рівні 3% є недостатніми, щоб наздогнати сусідні європейські країни. Прискорити економічний розвиток можна через реалізацію ключових внутрішніх реформ, передбачених меморандумом про взаємодію між Урядом та НБУ, а також судової реформи.
Досвід інших країн також свідчить про ключову роль інвестицій у прискоренні економіки. Для прориву щорічні темпи зростання інвестицій мають в середньому перевищувати 20%, а їхня частка до ВВП має становити 25-30%. Цьому зазвичай передують саме структурні реформи, хоча супутні сприятливі зовнішні умови також є вагомим чинником.
У сценарії прискореного зростання в Україні ефект на інфляцію, за оцінками НБУ, загалом буде нейтральним – вона залишатиметься в межах цільового коридору (5% +/-1 п.п.), адже зміцнення гривні компенсуватиме високий споживчий та інвестиційний попит. Водночас облікова ставка за цього сценарію може знизитися й нижче очікуваних 8% з огляду на зменшення ризиків інвестування в українські активи та стрімкішу ревальвацію реального обмінного курсу.
Цей сценарій також має певні ризики: зміцнення курсу може буде недостатнім для нівелювання інфляційних ефектів від перегрітого споживчого попиту; недостатня пропозиція на ринку праці також може підвищувати інфляційний тиск; зросте вразливість до потоків капіталу.
Припущення щодо обсягів транзиту російського газу територією України у 2020–2021 роках
Росія активно вводить в експлуатацію обхідні газопроводи, які за сумарною потужністю здатні повністю замінити українську ГТС в найближчі роки. Наприкінці 2019 року закінчується дія десятирічної угоди між Україною та РФ щодо транзиту газу. Перемовини про новий контракт тривають і визначеності ні щодо строків, ні обсягів транзиту на сьогодні немає.
Завдяки транзиту газу Україна отримує близько 3 млрд дол. США на рік. Його припинення не тільки призведе до прямих втрат валютних надходжень, але й створить ризики для діяльності суміжних секторів економіки та забезпечення власних потреб України газом загалом.
Згідно з припущеннями НБУ до базового сценарію макроекономічного прогнозу обсяг транзиту може скоротитися з близько 90 млрд куб. м у 2019 році до 50 млрд куб. м у 2020 році та до 30 млрд куб. м з 2021 року. Прямі втрати економіки, якщо порівняти з обсягами транзиту на рівні 2019 року, становитимуть 0,6% ВВП у 2020 році і 0,9% ВВП у 2021 році та надалі. Однак розглядаються й альтернативні сценарії, які передбачають як вищі, так і нижчі обсяги транзиту.
Споживчі настрої домогосподарств в Україні
У вересні цього року споживчі настрої населення сягнули 12-річного максимуму. Цьому сприяли високі темпи підвищення зарплат, а також поліпшення макроекономічної ситуації. Споживчий оптимізм традиційно підсилювали очікування позитивних змін в країні в післявиборчий період.
Збільшення доходів населення та високі споживчі настрої визначають споживчу поведінку домогосподарств. Збільшення споживання домогосподарств так само є одним із чинників зростання ВВП.
Причини зростання заробітних плат
Високі темпи підвищення зарплат в Україні впродовж останніх років зумовлені декількома факторами. Найвагоміший з них – законодавча зміна мінімальної зарплати. Вона не лише чинить прямий вплив на винагороду працівників з найнижчими зарплатами, але прискорює зростання й інших окладів. Другий за значенням фактор зміни зарплати – інфляція. Вплив цього фактора суттєво посилився після кризи 2014-2015 років, але в останні роки знижується у відповідь на послаблення інфляційного тиску, чому сприяють жорстка монетарна політика та зважена фіскальна політика. Ще один вагомий чинник – брак робочої сили, зумовлений посиленням трудової міграції після економічної кризи 2014-15 рр.
Однак на відміну від країн ЄС і США зарплата в Україні мало чутлива до змін продуктивності праці. Це створює проблему для економіки, підживлюючи інфляційний тиск. Неінфляційне збільшення зарплат та їхнє наближення до рівня сусідніх європейських країн можуть бути забезпечені через проведення ключових реформ, зокрема ринку праці та освіти.
Ціноутворення на європейському ринку газу та зв’язок з цінами на нафту
На газовому ринку континентальної Європи вже більш ніж півсторіччя домінує механізм ціноутворення на основі так званої Гронінгенської моделі. Історично ця модель передбачала прив'язку контрактних цін на газ до цін інших енергоносіїв: мазуту, дизпалива, а пізніше – сирої нафти. Така прив'язка упродовж довгого часу зумовлювала синхронність у зміні цін на газ та нафту.
Проте сьогодні кореляція цін між нафтою та природним газом стрімко слабшає. Сланцева революція, зростаючий попит на екологічні види палива, суттєве нарощення видобутку газу в США та інші фактори формують великий світовий ринок газу, ціни на якому все менше залежать від динаміки цін на нафту.
Інфляційний звіт відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.