На валютному ринку України в березні спостерігалися ознаки зниження напруги. Цьому сприяли як оперативні регуляторні заходи Національного банку України, так і започаткування нової чотирирічної програми фінансової допомоги в рамках механізму розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом. Зі слів директора Департаменту відкритих ринків Національного банку України Олега Чурія, “співпраця в рамках нової програми з Міжнародним валютним фондом сприяла покращенню ринкових очікувань та заклала підвалини довгострокової стабілізації ситуації в економіці України”. Суттєвий позитивний вплив на стабілізацію ситуації здійснювало зменшення військової напруги на сході України.
Вжиті Національним банком України стабілізаційні заходи поєднали в собі як класичні монетарні інструменти, адміністративні заходи, так і більш активну участь регулятора на валютному ринку. Зокрема збільшення облікової ставки до 30% та відповідно ставок за активно-пасивними операціям Національного банку сприяло досить стриманій динаміці грошової пропозиції – обсяг монетарної бази в березні збільшився лише на 0.1%. Посилення адміністративних важелів через застосування жорсткіших механізмів контролю за здійсненням операцій з купівлі іноземної валюти та її переказу за кордон сприяло запобіганню непродуктивному відпливу капіталу з країни. Водночас більш активна участь Національного банку на валютному ринку в березні через здійснення інтервенцій як з купівлі, так і з продажу іноземної валюти сприяла згладжуванню ситуативних пікових коливань попиту на іноземну валюту та її пропозиції.
На готівковому сегменті валютного ринку в березні другий місяць поспіль спостерігалася чиста пропозиція іноземної валюти – упродовж місяця громадяни продали іноземної валюти на 129.2 млн. дол. США більше, ніж купили (у лютому чиста пропозиція становила 126.4 млн. дол. США).
Національний банк України і надалі докладатиме максимум зусиль для підтримання стабільності на валютному ринку та зниження за рахунок цього ризиків для цінової стабільності, досягнення та підтримка якої є відповідно до законодавства пріоритетною метою грошово-кредитної політики.