Національний банк України (далі – Національний банк) складає та публікує платіжний баланс України згідно зі статтею 7 Закону України "Про Національний банк України". З метою чіткого та прозорого інформування учасників ринку про показники платіжного балансу публікуємо роз’яснення щодо причин розбіжностей у показниках зовнішньої торгівлі за даними Національного банку та Державної служби статистики України (далі – ДССУ).

Розбіжності між даними Національного банку та ДССУ щодо зовнішньої торгівлі переважно пов’язані з різним ступенем охоплення статистикою зовнішньоторговельних операцій. Крім того, розбіжності в показниках зумовлені тим, що статті "Товари" та "Послуги" платіжного балансу та однойменні показники зовнішньоторговельного балансу мають різну методологічну основу, яка попри це відповідає затвердженим міжнародним стандартам. Зокрема, платіжний баланс складається згідно з методологією Міжнародного валютного фонду, тоді як зовнішньоторговельний баланс – за методологією статистичного комітету Організації Об’єднаних Націй. Розбіжності в статистичних даних спостерігаються не лише в Україні, а й у інших країнах, наприклад, Туреччині, Казахстані, Польщі.

Основними причинами розбіжностей у підрахунках Національного банку та ДССУ є такі:

• Національний банк дораховує "неформальний" імпорт на основі макропоказників;
• за статтею "Подорожі" Національний банк дораховує витрати тих, хто подорожує;
• перерахування імпорту з цін CIF (Cost, Insurance, Freight – вартість товару на кордоні експортера. До ціни FOB додається вартість транспортування та страхування вантажів) в ціни FOB (Free on Board – вартість товару на кордоні імпортера в порту).

Наприклад, у 2014 році дані Національного банку щодо імпорту послуг перевищували відповідні дані ДССУ більше ніж удвічі. Це було спричинене тим, що Національний банк додатково враховує витрати не лише на службові, але й на приватні подорожі (за статтею "Подорожі", яка входить до показника імпорту послуг).