Відповідно до  Закону України "Про посилення відповідальності пов’язаних з банком осіб" і новими вимогами  щодо порядку розкриття банками їх структур власності Правління Національного банку України 04 червня 2015 року прийняло постанову № 357 "Про затвердження змін до Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів" (далі – Постанова № 357).

Цією постановою вдосконалено підходи до погодження Національним банком України набуття юридичними та фізичними особами істотної участі в банку, ділової репутації та фінансового стану цих осіб.

Достатність власних коштів набувачів істотної участі у банку оцінюватиметься шляхом співставлення із  сумою відповідної частки в регулятивному капіталі банку замість купівельної ціни акцій банку.

Змінами  підвищено вимоги до ділової репутації власників істотної участі і керівників банку. Відтепер особа, яка була керівником банку або власником істотної участі у банку, який було визнано неплатоспроможним, наприклад,  у зв’язку з відмиванням брудних коштів, буде мати зіпсовану ділову репутацію і не зможе повернутися у банківську систему у якості власника або керівника банку протягом 10 років.

Надано право Комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків визначати наявність значного чи вирішального впливу осіб на управління або діяльність банку без формального володіння істотною участю в банку, а також визнавати особу власником істотної участі  в банку незалежно від подання такою особою відповідного повідомлення та документів на погодження до Національного банку.

Крім того змінами передбачено посилення вимог до фінансового стану інвесторів неплатоспроможних банків та змінено процедуру їх погодження Національним банком.

У той же час, Постановою № 357 пом’якшено деякі погоджувальні процедури, зокрема, скасовано необхідність нострифікації дипломів про вищу освіту, виданих навчальними закладами Європейського Союзу, зменшена кількість років, за яку набувачі істотної участі в банках подають фінансову звітність тощо.  При цьому для міжнародних фінансових установ, публічних компаній, юридичних осіб із інвестиційним рівнем кредитного рейтингу  встановлюються суттєві виключення із деяких регуляторних вимог.

Таким чином, вдосконалено нормативно-правове підґрунтя для підвищення прозорості банківського сектору та посилення відповідальності власників банків та інших пов’язаних із банками осіб.