Національний банк України вдосконалив стандартні інструменти та механізм регулювання ліквідності. Це визначено в постанові Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 615 “Про затвердження Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи”, яка набирає чинності з 01 грудня 2015 року (далі – Постанова № 615).
Регулятор скоротив строк надання кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів. Максимальний строк такого кредиту становитиме 90 днів замість одного року. Ця зміна є необхідною передумовою переходу до режиму інфляційного таргетування, який Національний банк України планує завершити до кінця 2016 року.
Для збільшення гнучкості операцій центробанку з управління ліквідністю Національний банк передбачив множинність заявок для участі в тендерах (як з розміщення депозитних сертифікатів, так і з надання кредитів рефінансування). Досі кожний з банків мав змогу зробити лише одну заявку для участі в одному тендері. Завдяки Постанові № 615 банки зможуть подавати водночас декілька заявок із різними параметрами.
Також регулятор оптимізував перелік застав за кредитами рефінансування, виключивши ті фінансові інструменти, які не знайшли поширення на фондовому ринку. Серед них іпотечні облігації, цінні папери Державної іпотечної установи, облігації місцевих позик тощо. З початку грудня в якості забезпечення кредитів рефінансування зможуть прийматися лише державні облігації України, депозитні сертифікати, п’ять видів іноземної валюти (долари США, євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки, японські єни) та облігації міжнародних фінансових організацій.
Згідно з Постановою № 615 дозволяється часткове погашення і вивільнення застави. Раніше банки мали змогу частково погашати зобов’язання, проте могли вивільнити заставу лише після повного погашення зобов’язання. Це також спрямовано на збільшення гнучкості операцій регулятора з підтримки ліквідності банків.
З метою зменшення кредитного ризику Національний банк України змінив підхід до визначення вартості застави за кредитами та кредитними операціями. Вартість забезпечення визначатиметься на ринкових засадах – за справедливою вартістю. З цією ж метою було врегульовано використання коригуючих коефіцієнтів (дисконтів), що застосовуються до справедливої вартості застави залежно від характеристик цінних паперів, які надаються як забезпечення. На зменшення кредитного ризику спрямована і нова норма, що передбачає надання банком додаткового забезпечення у разі зменшення справедливої вартості заставленого майна нижче встановленого граничного рівня.
Крім того, запроваджено підписання єдиного генерального договору не лише для кредитів овернайт, але й для кредитів, що надаються за результатами тендерів. З моменту набрання чинності Постановою № 615 індивідуальні кредитні договори за результатами тендерів укладатися не будуть. Це дасть змогу спростити і прискорити процес. Замість п`яти днів від оголошення тендера до видачі коштів, він триватиме два дні.