На розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України № 3111.

Національний банк України виступає за якнайшвидше його ухвалення для подальшої імплементації у рамках реформи фінансового сектору.

"Необхідність запровадження Кредитного реєстру Національного банку України пов’язана з двома ключовими вимогами сьогодення. По-перше, в умовах якісної трансформації банківського сектору України є нагальна потреба у вдосконаленні інструментів банківського нагляду для зменшення рівня кредитного ризику, забезпечення безпеки банківських операцій, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку, а отже підвищення стабільності банківської системи. По-друге, створення Кредитного реєстру є зобов’язанням України відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного в межах спільної з Міжнародним валютним фондом програми в рамках Механізму розширеного фінансування", - зазначив Перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук.

Головним призначення Кредитного реєстру згідно із законопроектом № 3111 є здійснення моніторингу концентрації кредитного ризику, у тому числі посилення моніторингу великих бізнес-груп, зокрема пов’язаних із власниками банків, а також зменшення частки проблемних кредитів.

Із цією метою після створення Кредитного реєстру законопроектом № 3111 передбачено надати Національному банку право на:

• отримання від банків та надання їм інформації щодо юридичної або фізичної особи – учасника кредитної операції без згоди цієї особи;
• використання інформації з Кредитного реєстру з метою банківського регулювання та нагляду, уключаючи нагляд на консолідованій основі, а також управління кредитним ризиком у банках.

Разом з тим законопроект № 3111 встановлює обов’язок для банків щодо:

• надання інформації до Кредитного реєстру, у тому числі банками, віднесеними до категорії неплатоспроможних, та банками у стадії ліквідації;
• повідомлення клієнта про те, що інформація про нього надаватиметься до Кредитного реєстру.

Банкам також надається право використовувати інформацію з Кредитного реєстру для зменшення ризиків за кредитними операціями.

Олександр Писарук також підкреслив, що Кредитні реєстри є поширеною практикою в розвинених країнах світу з ефективними ринковою економікою та банківською системою, де вони є індикативним інструментом на етапі попередньої оцінки банківських ризиків.

Так у більшості країн світу є так званий інститут державної реєстрації кредитів (Public credit registers). Одночасно також функціонують і приватні бюро кредитних історій. Основна відмінність між інститутом державної реєстрації кредитів та кредитним бюро полягає в тому, що надання інформації до бази даних є обов'язковим, не обумовлюється жодною домовленістю, а встановлюється відповідними вимогами законодавства. Державні кредитні реєстри, як правило, управляються центральними банками.

В Україні приватні бюро кредитних історій почали функціонувати в 2005 році, коли був прийнятий Закон України "Про організацію формування та обігу кредитних історій". В основу їх функціонування закладено модель конкурентного середовища приватних інституцій без участі держави у сфері обігу кредитної звітності.

Згідно із законопроектом № 3111 створення Кредитного реєстру не передбачає ліквідацію приватних бюро кредитних історій, які функціонують в Україні, а навпаки – має на меті формування важливої складової системи обміну інформацією, необхідною для здійснення кредитування.

Важливо, що законопроект не суперечить законодавству України у сфері захисту персональних даних та банківської таємниці.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій (у цьому випадку така інформація надається НБУ для формування та ведення Кредитного реєстру) і не потребує згоди особи на надання такої інформації.

Також згідно з частиною п’ятою статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.

Згідно зі статтею 32 Конституції України та статтею 11 Закону України "Про інформацію" не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законодавством, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Отже, норми законопроекту № 3111 повністю узгоджуються з нормами законодавства України, що регулює правовідносини у сфері захисту персональних даних та банківської таємниці, щодо надання банками до Кредитного реєстру інформації про операції юридичних та фізичних осіб без згоди таких осіб.

Законопроект № 3111 передбачає внесення змін до Законів України "Про Національний банк України" та "Про банки і банківську діяльність".