У Національному банку сьогодні пройшла чергова зустріч координаційного комітету міжнародних донорів, які надають технічну та експертну допомогу Україні в рамках Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 р.
Координаційний комітет об’єднує представників Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського Союзу, Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, уряду Канади, центрального банку Швеції, Агентства міжнародного розвитку США (USAID), Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії, державного казначейства США, Німецького співтовариства міжнародної співпраці (GIZ), та Державного банку розбудови Німеччини (KFW). Усі ці організації плідно працюють разом з представниками регуляторів фінансових ринків над перебудовою ринку.
Національний банк представляли заступники Голови Національного банку Владислав Рашкован та Яків Смолій. На зустрічі також були присутні представники Міністерства фінансів України, Національної комісії з фондового ринку та цінних паперів, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також Незалежної асоціації банків України.
Владислав Рашкован подякував міжнародним донорам за їх внесок у реформування фінансового сектору України.
"Національний банк був першим із державних установ, який створив подібний координаційний орган міжнародної допомоги ще всередині минулого року. Разом із українською стороною цей комітет активно працював як над створенням Комплексної програми розвитку фінансового сектору, так і над її імплементацією впродовж 2014-2015 років. Ми дуже вдячні міжнародним донорам за допомогу, та зібралися сьогодні не тільки заради піврічного звіту, а й для того, щоб ще раз особисто подякувати",- сказав Владислав Рашкован.
На зустрічі Владислав Рашкован презентував звіт із впровадження Комплексної програми реформ. Він звітував за всіма 45 проектами, які реалізуються в рамках реформування фінансового сектору країни, а також за 41 проектом внутрішньої трансформації Національного банку.
"Ми наближуємося до завершення очистки банківської системи від проблем минулого, значно підвищили прозорість власності на банківському ринку. За допомогою стрес-тестів ми зробили багато кроків заради підвищення стійкості та капіталізації банків, створили фундамент для реальної строковості депозитів банків, почали розв’язувати проблеми кредитування споріднених осіб, створили умови задля реалізації нової функції макропруденціального нагляду та багато іншого в рамках блоку фінансової стабільності. Національний також банк працює над реалізацією нових підходів до проведення монетарної політики. Він удосконалив власні монетарні інструменти, зробив багато кроків, які дозволяють прогнозувати значні дезінфляційні процеси вже наступного року, трансформував сам Національний банк як інститут регулювання, - зазначив Владислав Рашкован. - Проте не усі проекти Комплексної програми реформ зараз запроваджуються тими темпами, якими хотілося б. У деяких випадках це пов’язано зі складностями менеджменту проектів, у яких задіяні декілька регуляторів. Ми будемо дуже вдячними за методологічну допомогу у координації та просуванні подібних проектів".
Окрім тих проектів, які вже реалізуються за допомогою міжнародних донорів, Владислав Рашкован також окреслив пріоритетне коло проектів, до яких Національний банк ще закликає донорів долучитися. Серед них – нове валютне регулювання, популяризація безготівкових операцій, консолідація та чесна конкуренція на банківському ринку, побудова нової регуляторної середи для небанківських фінансових установ, імплементація стратегії державних банків, поглиблення комунікації та співпраці між регуляторами фінансового ринку, захист прав споживачів, а також підтримка проектного офісу реформ фінансового сектору.
У свою чергу міжнародні донори підтвердили значний прогрес у реформуванні фінансового сектору України та висловили намір продовжити подальшу співпрацю. Вони також оголосили про розширення допомоги у таких областях, як корпоративне управління банками, популяризація безготівкових операцій, очищення та розбудови ринку кредитних спілок, розбудова інституційної спроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ін.
Проведення наступної регулярної зустрічі із міжнародними донорами заплановано на кінець червня 2016 року.