У Національному банку 16 червня відбулась чергова зустріч Координаційного комітету міжнародних донорів, які надають технічну та експертну допомогу Україні в рамках імплементації Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 р.
Координаційний комітет складається з представників міжнародних організацій, які плідно працюють разом із регуляторами фінансового сектору України над реалізацією проектів Комплексної програми.
На зустрічі були присутні представники Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, Європейського Союзу, Агентства міжнародного розвитку США (USAID), державного казначейства США (US Treasury), Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії (DFID), Німецького співтовариства міжнародної співпраці (GIZ), центрального банку Польщі, уряду Канади, а також місій технічної допомоги, які зараз працюють в Україні.
Заступник Голови Національного банку Владислав Рашкован звітував щодо статусу впровадження заходів Комплексної програми, акцентувавши увагу на основних проектах, які були вже реалізовані, а також заплановані на 2016-2017 рр.
«Ми запровадили гнучкий обмінний курс, розпочали впровадження монетарної політики інфляційного таргетування, зробили великий внесок в макроекономічну стабілізацію в Україні, вивели з ринку слабкі та нежиттєздатні банки, в той час як платоспроможні банки підвищили прозорість структури власності, збільшили капітал та запровадили міжнародні стандарти фінансової звітності. На наступному етапі нашим пріоритетом є поступове послаблення та зняття валютних обмежень, створення умов для відновлення кредитування та стимулювання зростання економіки, впровадження директив ЄС щодо фінансового сектору в законодавство України», - зазначив Владислав Рашкован.
За словами заступника Голови центрального банку, перші етапи внутрішньої трансформації НБУ успішно завершено – в НБУ сконцентрувалися на виконанні ключових функцій, централізували їх, розпочали перебудову та удосконалення внутрішніх процесів.
«Зараз ми переходимо до впровадження концепції цифрового банку, яка передбачає ефективне використання доступних даних як для прийняття рішень при виконанні основних функцій регулятора, так і для забезпечення відкритості інформації. Ця концепція допоможе знизити бюрократизацію процесів за рахунок зняття вимог щодо обов’язкового паперового документообороту у банківській системі. Таким чином, ми вже створили підґрунтя для подальшого розвитку і маємо чіткий план на майбутнє», - підкреслив Владислав Рашкован.
Крім того, топ-менеджер центрального банку висловив вдячність міжнародним донорам за їх всебічну підтримку та внесок у реформування фінансового сектору.
«Минулого разу під час зустрічі ми закликали вас долучитися до реалізації низки проектів. До таких проектів відносяться розвиток функції нагляду за ринком фінансових послуг, розробка концепції нового валютного регулювання, популяризація безготівкових операцій, розробка стратегії розвитку державних банків, проектів з підвищення фінансової грамотності населення та захисту прав споживачів, підтримка проектного офісу реформ фінансового сектору, а також проектів з розвитку процесів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Дуже приємно констатувати, що на даний момент ми вже отримали істотну технічну та експертну допомогу за більшою їх частиною. Сподіваюсь, наша активна взаємодія продовжиться, і стане ще більш плідною у майбутньому»,- зазначив заступник Голови Національного банку.
Крім того, представники Міністерства фінансів України, Національної комісії з фондового ринку та цінних паперів, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Антимонопольного комітету, а також Незалежної асоціації банків України також висловили вдячність донорам за своєчасну підтримку та фахову допомогу. У свою чергу міжнародні донори запевнили у готовності і надалі активно підтримувати проекти реформи фінансового сектору України.
Владислав Рашкован також запевнив членів Координаційного комітету, що НБУ і надалі фокусуватиметься на підвищенні якості виконання ключових функцій задля забезпечення цінової та макрофінансової стабільності, а також будуватиме сучасний, ефективний центральний банк. При цьому, найголовнішими проектами НБУ у 2016-2017 рр. є:
- наступні кроки з реалізації монетарної політики інфляційного таргетування
- валютна лібералізація
- впровадження ризик-орієнтованого банківського нагляду
- підвищення якості корпоративного управління в банках
- консолідація функцій нагляду за ринком фінансових послуг
- імплементація концепції cashless-економіки та підвищення рівня безготівкових розрахунків в Україні
- створення умов для відновлення кредитування
- спрощення процесів для консолідації банківського сектору
- розвиток інфраструктури ринку капіталів
- удосконалення системи звітності
- розробка та початок реалізації стратегії виходу Банкнотно-монетного двору НБУ на міжнародний ринок з виробництва грошей
- підвищення прозорості НБУ завдяки публікації «відкритих даних» у зручних форматах на сайті центрального банку
Усі ці проекти передбачені Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Заступник Голови НБУ нагадав, що у деяких випадках виникають складнощі з реалізацією Комплексної програми реформ, так як більше 20 фінансових законопроектів, необхідних для її імплементації, ще й досі не прийняті Верховною Радою України.
Проведення наступної зустрічі Координаційного комітету міжнародних донорів України заплановано на кінець 2016 року.