Національний банк України удосконалив процедуру застосування заходів впливу до проблемних/неплатоспроможних банків і тих, що здійснюють ризикову діяльність, деталізувавши порядок віднесення банків до категорії проблемних/неплатоспроможних відповідно до статей 73, 75 та 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі – Закон про банки), а також надавши визначення відповідним термінам, передбаченим Законом про банки.
Так 15 серпня 2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 494 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" (далі – Постанова № 494), яка набирає чинності з дня її офіційного опублікування.
Таке рішення ухвалене на виконання вимог пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" від 04 липня 2014 року № 1586-VII.
Підстави для віднесення банку до категорії проблемного визначені статтею 75 Закону про банки, а до категорії неплатоспроможних – статтею 76 Закону про банки.
Звертаємо увагу, що жодних додаткових випадків (ніж ті, що визначені статтями 73, 75 та 76 Закону про банки) для застосування до банку заходів впливу, у тому числі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, Постанова № 494 не встановлює.
Разом з цим згідно з частиною першою статті 75 Закону про банки до критеріїв, за якими центральний банк приймає рішення про визнання банку проблемним, належить, зокрема, системне порушення законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Також слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 75 Закону про банки Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших (крім визначених частиною першою цієї статті) підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Так відповідно до Закону про банки Постановою № 494, зокрема, розширено перелік інших підстав, за наявності яких Національний банк має право віднести банк до категорії проблемного. А саме, у разі встановлення факту здійснення банком ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, чи якщо іноземними державами або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями застосовані санкції до цього банку чи власників істотної участі в банку, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи.