Мета: Розроблення змін до наявних макропруденційних засад в Україні, що сприятимуть стійкості під час трансформації на етапі відновлення, та побудова стилізованих сценаріїв відновлення для України, щоб проілюструвати основні виклики в змінах і для політики, включно з потенційними компромісами.
Компонент 1: макропруденційні засади для України.
Компонент спрямований на розроблення змін до наявних макропруденційних засад в Україні, що сприятимуть стійкості під час трансформації на етапі відновлення. Буде переглянуто інструменти для банківського сектору та заходи, орієнтовані на позичальників, а також політику для небанківського сектору в тій частині, де це доцільно, з урахуванням структури української фінансової системи та її потенційної еволюції в напрямі європейської інтеграції. Пропозиції узгоджуватимуться з регуляторними засадами, інструментами та калібруванням у державах – членах ЄС.
Етапи:
- концептуальний: визначення очікуваних структурних змін в українській фінансовій системі протягом післявоєнного періоду з метою встановлення відповідності (мапування) між ними й аспектами макропруденційної політики;
- калібрувальний: розроблення стратегій та кількісних методів для системного підходу до калібрування інструментів, фактичне виконання калібрування, у тому числі через коригування інструментів стрес-тестування (у разі доцільності).
Компонент 2: післявоєнні сценарії і виклики.
Компонент спрямований на побудову стилізованих сценаріїв відновлення для України, щоб проілюструвати основні виклики в змінах і для політики, включно з потенційними компромісами для політики. Будуть визначені змінні величини, які є точками відліку для реалізації трьох стилізованих сценаріїв на часовому горизонті до 2030 року, за допомогою динамічного переходу і моделей зростання.
У результаті очікується отримання звіту “Системні ризики для фінансової системи України у середньостроковій перспективі”, у якому будуть визначені ризики фінансової стабільності в роздрібному та корпоративному сегментах кредитування, банківському секторі й такі, що пов’язані з роллю держави у формуванні фінансових умов та фінансовому посередництві, а також будуть запропоновані рекомендації для регуляторної та макропруденційної політики.