Мета. Реформування фінансового сектору України та підтримання фінансової стабільності.
Проєкт складається з п’яти компонентів:
- компонент (A). Підтримання органів влади стосовно приведення системи нагляду в банківському секторі у відповідність до стандартів найкращої міжнародної практики;
- компонент (B). Удосконалення системи санації банків та гарантування вкладів в Україні;
- компонент (C). Реформи банківського сектору, спрямовані на відновлення сталого надходження кредитів в економіку;
- компонент (D). Диверсифікація фінансового сектору та розвиток фінансової інфраструктури;
- компонент (E). Проведення діагностики слабких сторін фінансового сектору та надання рекомендацій щодо прийняття політичних рішень.
У межах компонентів проєкту допомога надається за такими основними напрямами:
1. Зміцнення наглядових функцій за небанківськими фінансовими установами.
Ціль допомоги: регулювання діяльності небанківських фінансових установ,зокрема страхових компаній, згідно з вимогами законодавства ЄС.
Реалізовані продукти для Національного банку України та ключові події:
- надано підтримку в реалізації проєкту “спліт” (2017–2020 роки);
- надано концептуальні коментарі та рекомендації до нової редакції Закону України “Про страхуванняˮ, прийнятого 18 листопада 2021 року, а також до проєкту Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівˮ та проведено низку консультаційних зустрічей (2022 рік);
- проведено діагностичне дослідження страхового ринку України (2021–2022 роки): проведено кількісну оцінку впливу страхового ринку та розроблення відповідних нормативних змін. Результати використано під час підготовки нової редакції Закону України “Про страхуванняˮ, а також використовуватимуться під час розроблення нормативно-правових актів з регулювання страхового ринку України;
- упровадження МСФЗ 17 “Страхові контрактиˮ: проведено кілька циклів семінарів протягом 2021–2023 років для працівників НБУ та учасників страхового ринку;
- відбулися експертні місії щодо зміцнення регулювання й нагляду в банківському та страховому секторах (2021−2022 роки), за результатами яких надано Національному банку рекомендації щодо подальшого вдосконалення зазначених секторів;
- розпочато ініціативу щодо створення відповідного механізму страхування воєнно-політичних ризиків під час та після війни (вересень 2022 року);
- надано концептуальні коментарі та рекомендації до проєктів нормативно-правових актів про платоспроможність страховиків та про методики формування страхових технічних резервів (2023 рік);
- проведено зустріч щодо нагляду за страховим ринком України: розроблення інструментів ризик-орієнтованого нагляду (листопад 2022 року);
- отримано матеріали з прикладами наповнення програм навчання, регулювання діяльності актуаріїв в інших країнах (зокрема, Словенія, Австрія) (2023);
- надано сприяння в розробленні Концепції побудови системи страхування воєнних ризиків (2024 рік).
2. Удосконалення системи врегулювання неплатоспроможності банків.
Цілі допомоги:
- розроблення Білої книги з подальшого приведення законодавчої та нормативно-правової бази України щодо відновлення платоспроможності та врегулювання неплатоспроможності банків до стандартів кращої міжнародної практики, розроблення проєкту змін до Закону України “Про банки і банківську діяльністьˮ щодо імплементації норм директиви BRRD;
- імплементація Директиви 2014/59/ЄС про відновлення платоспроможності та врегулювання неплатоспроможності банків (BRRD);
- удосконалення законодавства України щодо координації дій і співпраці між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – ФГВФО) та Національним банком на етапах до віднесення банку до категорії проблемних та протягом строку діяльності банку в статусі проблемного.
Реалізовані продукти для Національного банку України та ключові події:
- розроблено Білу книгу та проєкт змін до Закону України “Про банки і банківську діяльністьˮ щодо імплементації норм BRRD (2017−2019 роки);
- проведено цикл вебінарів з імплементації BRRD (листопад-грудень 2021 року);
- відбулися місії експертної допомоги Світового банку з імплементації BRRD/DGSD (18−20 жовтня 2021 року), а також з плану оновлення проєкту законодавчих змін для врегулювання неплатоспроможності банків (BRRD/DGSD), гарантування вкладів і страхування депозитів відповідно до Директив ЄС (грудень 2021 року);
- проведено семінари з практичних аспектів продажу бізнес-інструменту на підставі BRRD [захід організовано за участю Європейської ради системних ризиків та установи, що відповідає за виведення неплатоспроможних банків з ринку (Іспанія) (FROB)] (грудень 2022 року);
- проведено низку експертних обговорень стосовно внесення змін до банківського законодавства та закону про ФГВФО (жовтень 2021 року − лютий 2022 року, березень 2023 року);
- проведено додаткові обговорення з питань узгодження концепції інституційної архітектури впровадження регулювання діяльності банків за BRRD, зокрема огляд можливих сценаріїв стосовно концептуального розподілу повноважень і варіантів співпраці між Національним банком і ФГВФО (робота триває).
3. Приведення системи регулювання та нагляду в банківському секторі у відповідність до стандартів найкращої міжнародної практики.
Ціль допомоги: приведення засад регулювання та нагляду в банківському секторі у відповідність до стандартів ЄС (Capital Requirements Directive 2013/36/EU (CRD IV) / Capital Requirements Regulation (EU) 575/2013 (CRR)).
Реалізовані продукти для Національного банку України та ключові події:
- надано матеріали, використані під час розроблення постанов Правління Національного банку України стосовно коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR), коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR), вимог до капіталу для покриття операційного ризику, вимог до розроблення планів відновлення, капітального інструменту з умовами списання / конверсії (СоСо), вимог до капіталу для покриття ринкового ризику, буферів капіталу (комбінований буфер капіталу);
- надано матеріали, використані під час розроблення постанов Правління Національного банку України щодо порядку визначення банками України розміру регулятивного капіталу, щодо коефіцієнта покриття ліквідністю (LSR) та коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR) на консолідованій основі;
- експертна допомога в посиленні банківської нормативної бази відповідно до вимог Базеля III і Директиви CRD / Регламенту CRR (зі змінами), а саме щодо вдосконалення вимог до достатності капіталу банків, зокрема стосовно розширення переліку та вдосконалення підходів до оцінки складових сукупної експозиції під ризиком, включаючи оновлення підходів до зваження активів за ступенем кредитного ризику за стандартизованим підходом (Credit risk Standardised Approach, SA-CR), вимог до пом’якшення кредитного ризику (Credit risk mitigation, CRM), а також запровадження вимог щодо оцінки кредитного ризику контрагента (Counterparty credit risk, CCR), оцінки ризику коригування кредитної оцінки (Credit valuation adjustment risk, CVA) та оцінки ризику розрахунку (Settlement risk, SR), запровадження коефіцієнта левериджу (LR), запровадження ліміту значних експозицій (LEX), вимог щодо розкриття інформації (Pillar III) (робота триває).
3. Непрацюючі кредити.
Ціль допомоги: подальше вдосконалення законодавчого та нормативно-правового регулювання щодо роботи з непрацюючими кредитами (NPLs) в банках.
Напрями допомоги:
- оцінка законодавчої та нормативно-правової бази України у сфері врегулювання NPLs та опис подальших заходів;
- податковий режим NPLs;
- система управління NPLs;
- списання NPLs та оцінювання вартості заставного майна.
Реалізовані продукти для Національного банку України та ключові події:
- проведено вебінар “Інструкція з оцінки дій банків з точки зору вирішення проблемних кредитів NPLˮ (2020 рік);
- обговорення деталей запитів на післявоєнну відбудову України [гарантії держави, NPLs, план відбудови (короткострокові та довгострокові заходи), місія технічної допомоги Світового банку (жовтень 2022 року)];
- проведено круглий стіл, на якому презентовано оновлене дослідження Світового банку щодо NPLs, за участю представників Національного банку, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, ФГВФО, Фонду державного майна України, Незалежної асоціації банків України та інших осіб, які займаються питаннями, пов’язаними з NPLs (липень 2023 року);
- проведено семінар “Стратегії врегулювання непрацюючих кредитів банків та їх оцінка – міжнародний досвід” (липень 2023 року);
- надано експертну допомогу з розроблення плану дій зі скорочення рівня NPLs (2024 рік).
4. Стале фінансування (щодо банківського регулювання та нагляду за кліматичними ризиками).
Співпраця за напрямом “стале фінансуванняˮ була призупинена у зв’язку з початком широкомасштабного вторгнення рф в Україну. У другій половині 2023 року за результатами чергової місії Світового банку прийнято рішення про поновлення співпраці за цим напрямом, у Національному банку затверджено склад проєктної команди “Розвиток сталого фінансування”, тривають зустрічі у форматі консультацій експертів Світового банку;
Реалізовані продукти для Національного банку України та ключові події:
- надано допомогу з питань кліматичних ризиків і можливостей сталого фінансування (грудень 2021 року) у межах проведення місії технічної допомоги у фінансовому секторі та підготовлено пам’ятну записку за її результатами;
- розроблено та надіслано Національному банку проєкт опитувальника для банків щодо кліматичних та екологічних ризиків (січень 2022 року);
- оновлено політику сталого фінансування з урахуванням нових заходів і нового графіка її реалізації (очікує внесення на розгляд Правління Національного банку);
- створено опитувальник щодо ESG (екологічних, соціальних, управлінських) факторів у банківському секторі, на основі якого проведено дослідження серед банків України.
До реалізації проєкту також залучені експерти Консультаційного центру Світового банку з питань фінансового сектору, розташованого у Відні (FinSAC). FinSAC бере участь у технічній роботі, що допомагає Україні впроваджувати конкретні законодавчі, регулятивні та інституційні ініціативи, які зміцнюють стійкість та ефективність її фінансової системи. Крім того, представники Національного банку беруть участь у щорічних конференціях FinSAC з актуальних питань реформування фінансового сектору.