Сьогодні, 20 березня, Національний банк України святкує своє 30-річчя.
"Національний банк може пишатися своїм віком. Його становлення відбувалося в надзвичайно складних умовах, а досягти за цей час вдалося чимало. Сьогодні ми проводимо незалежну монетарну політику, маємо власну національну валюту, ефективну і прибуткову банківську систему. Забезпечуємо цінову та фінансову стабільність, розвиваємо прогресивні цифрові технології та впевнено дивимося в майбутнє. 30 років – лише початок історії центробанку. Розбудова головної фінансової інституції країни триває. Ми крокуємо далі та розвиваємося заради успішного майбутнього нашої держави", – наголосив Голова Національного банку України Кирило Шевченко.
Який шлях пройшов центробанк за 30 років?
Історія українського центрального банку почалася навесні 1991 року. Тоді Верховна Рада ухвалила закон "Про банки і банківську діяльність". Згідно з ним Українська республіканська контора Держбанку СРСР перетворювалася на Національний банк України, який отримав статус центрального емісійного банку держави.
Упродовж 30 років Національний банк реалізовував низку масштабних проєктів, які сформували сучасну фінансову систему. Це, зокрема:
- здобуття інституційної, економічної, функціональної та фінансової незалежності, що унеможливлює кон’юнктурний політичний вплив на регулятора;
- створення технологічної Системи електронних платежів для міжбанківських розрахунків;
- заснування власного виробництва грошей – друку високозахищених банкнот та карбування монет;
- проведення в 1996 році грошової реформи та введення в обіг національної валюти – гривні;
- накопичення міжнародних резервів;
- перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності;
- упровадження виваженої монетарної політики та режиму інфляційного таргетування;
- очищення банківського сектору та переформатування наглядових функцій відповідно до кращих світових практик;
- побудова системи гарантування вкладів фізичних осіб, що зміцнило довіру українців до банківської системи.
Чим сьогодні опікується центральний банк?
Сьогодні пріоритетною ціллю Національного банку є досягнення та підтримка цінової стабільності. Для цього Національний банк застосовує режим інфляційного таргетування, а його монетарна політика спрямована на підтримання низької та стабільною інфляції. Головним інструментом для цього є облікова ставка. Визначаючи її розмір, Національний банк впливає на процентні ставки банків, отже й на вартість грошей в економіці та на інфляцію. Завдяки наполегливим зусиллям регулятора інфляція стала суттєво нижчою та прогнозованішою.
Фінансова система України – відкрита для світу та інтегрована в світову економіку. Тож зараз в Україні діє режим плаваючого обмінного курсу. Тобто центробанк не протидіє ринковим чинникам та не підтримує обмінний курс на певному рівні, а лише згладжує надмірні коливання у разі потреби. Це дозволило регулятору збільшити міжнародні резерви до восьмирічного максимуму – до 29 млрд дол. США (на кінець 2020 року).
Забезпечення фінансової стабільності є другою ключовою частиною мандата Національного банку України. У цьому аспекті Національний банк має повноваження регулювати, ліцензувати та здійснювати нагляд за банками, системами платежів та розрахунків. Це відповідає кращим міжнародним практикам. Зусилля та реформи Національного банку в цьому напрямі забезпечили необхідний запас міцності, тож минулого року фінансова система України пройшла період підвищеної турбулентності в світовій та українській економіці без суттєвих потрясінь. Криза, спричинена поширенням COVID-19, не супроводжувалася ані значною девальвацією гривні, ані банкрутством банків. Навпаки, приплив коштів до банківської системи спостерігався протягом всього 2020 року, а банки залишилися добре капіталізованими, прибутковими та ефективними. Зараз банківська система – ліквідна й накопичила значний ресурсний потенціал, що може бути спрямований на кредитування економіки.
У 2020 році мандат Національного банку суттєво розширився. До його функцій додалося регулювання небанківського фінансового сектору: страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій. Також центральний банк взяв на себе функцію захисту прав споживачів фінансових послуг та підвищення їх фінансової грамотності.
Тож сьогодні саме Національний банк опікується, щоб банки були надійними, електронні розрахунки виконувалися без збоїв, щоб клієнти могли отримувати якісні фінансові послуги та сплачувати за товари й послуги в найзручніший для них спосіб – якісною готівкою чи за допомогою новітніх безготівкових інструментів, щоб рівень фінансових знань українців підвищувався разом із їх добробутом.