Минулого тижня Щорічна дослідницька конференція "Ринок праці та монетарна політика" Національного банку України та Національного банку Польщі зібрала представників центробанків, фінансових установ та провідних економістів зі Сполучених Штатів Америки, Канади та Європи.
Усього в конференції, організованій за підтримки Проєкту технічної допомоги Канада – МВФ "Розбудова інституційної спроможності НБУ" та Київської школи економіки, взяли участь близько 300 осіб.
Через пандемію коронавірусу формат конференції цьогоріч був новим – вона відбувалась онлайн. Проте це не завадило фахівцям із усього світу обговорити особливо актуальні під час коронакризи питання: нерівність доходів, безробіття, міграцію, демографічні виклики, їх вплив на економіку та роль монетарної політики у вирішенні проблем ринку праці.
"Упродовж останніх десятиліть багатьом країнам світу вдалося приборкати інфляцію та досягти низького рівня безробіття. Проте економічна нерівність, старіння населення, міграція продовжують нести загрозу для економічного розвитку", – наголосив Голова Національного банку України Яків Смолій, відкриваючи конференцію. За його словами, коронакриза в більшості випадків лише погіршила ситуацію. У другому кварталі 2020 року кількість робочих годин, відпрацьованих загалом у світі, може скоротитися на 10,5% порівняно з докризовим рівнем. Можуть суттєво постраждати 1,6 млрд осіб, зайнятих у неформальній економіці, за прогнозами Міжнародної організації праці.
При цьому економічний ефект пандемії дуже нерівномірний. У сучасному світі чим бідніші люди, чим простішу та більш низькооплачувану роботу вони виконують, і чим більше вони покладаються на робочі місця як єдине джерело грошей, тим більше вони потерпають. Чи можуть центральні банки цьому завадити? "На мою думку, ні, - наголосив Голова НБУ. - В цьому ми маємо покладатися на уряди країн. У такі часи надважливими стають фіскальні стимули, в тому числі таргетовані заходи з підтримання рівня споживання для тих, хто через карантин частково чи повністю втратив джерело доходів". Завдання центрального банку – знайти баланс між утриманням інфляції на рівні цілі та підтриманням економічного зростання. І як продемонструвала поточна криза, сприяти досягненню цілей можна й потрібно одночасно. Проте, враховуючи обставини, діяти потрібно рішуче й нестандартно, переконаний Яків Смолій.
Підсумуймо п’ять основних висновків із дводенних дискусій під час конференції.
Монетарна політика має обмежений вплив на безробіття, але може пом’якшити кризу та її вплив на ринок праці
Політика й інструменти центрального банку можуть лише стабілізувати безробіття навколо певного довгострокового рівня. Проте монетарна політика не в силах розвернути сам тренд безробіття. Таку думку висловив Голова Банку Швеції Стефан Інгвес.
На його думку, центральні банки не можуть вирішити структурні причини безробіття. Це роль інших державних органів. Вони повинні перекваліфіковувати людей на професії, які мають високий попит, та надавати молоді якісну освіту, що відповідає потребам ринку праці.
Центральні банки зі свого боку можуть пом’якшити кризу та її вплив на ринок праці за рахунок стимулюючої монетарної політики та забезпечення постійного доступу до кредитів. Водночас важливою складовою успіху і для досягнення відчутного ефекту для громадян є підтримання центральним банком низької та стабільної інфляції.
Складність для центробанків розвинутих економік полягає в тому, що вони зустріли сьогоднішню кризу на нижній межі ключової ставки. На це звернув увагу заступник директора департаменту грошово-кредитних систем і ринків капіталу Міжнародного валютного фонду Крістофер Ерцег. Тому монетарна політика цих країн має обмежений простір для маневру. В результаті економіка відновлюватиметься повільніше, а на ринках праці залишаться "шрами".
Масштаб впливу коронакризи на світову економіку дуже складно передбачити. Ця криза значно відрізняється від попередніх
Особливою рисою нинішнього "Великого локдауну" порівняно з попередніми кризами є високий рівень невизначеності. Це негативно впливатиме на інвестиційну активність у країнах, зазначив Крістофер Ерцег. Населення більше заощаджуватиме через побоювання втратити роботу. Це вплине на споживання, а отже й на ВВП країн. На початку кризи економісти прогнозували V-подібне відновлення економік. Зараз очікують, що швидкого «відскоку» до докризового рівня не буде. Натомість відновлення буде більш тривалим.
Очевидно, що під час криз зростає безробіття. Роботодавці скоріше звільняють менш кваліфікованих та менш продуктивних працівників, звернув увагу керівник дослідницького підрозділу Національного банку Данії Федеріко Равенна. Проте в результаті ще більше зростає нерівність, адже категорія безробітних суттєво відрізняється за продуктивністю та кваліфікацією від працюючих. Власне, менш кваліфікованим працівникам складніше буде знайти нову роботу після кризи.
Коронакриза відрізняється від традиційних криз ще й тим, хто втрачає роботу. Зазвичай під ударом безробіття працівники промисловості. Цього разу значно уразливіші працівники сфери послуг та зайняті у малому та середньому бізнесі.
Звільнення значно впливає не лише на сьогоднішні доходи людини, а й на її подальші доходи впродовж життя
Дохід упродовж життя людини, яка втратила роботу, може бути нижчим на 30%. Навіть після 10-20 років після звільнення людина може отримувати дохід на 10% нижчий від доходу працівників, які не були звільнені.
Такі результати досліджень навів доцент економіки в Університеті Дюка Девід Бергер (США). Водночас втрати у випадку звільнення під час кризи значно суттєвіші, ніж під час економічного зростання.
"Після кризи безробіття залишається високим ще й через структурні зміни внаслідок самої кризи. Ці зміни суттєво підвищують вартість створення нових робочих місць", − зазначив професор економіки у Стенфордському університеті Роберт Холл.
"Водночас люди неохоче повертаються на ринок праці після кризи та звільнення. Тобто кризи стимулюють вихід людей із робочої сили. Більшість працівників у США, які втратили роботу через коронакризу, не намагаються знайти роботу знову. Значна їх частина передчасно вийшли на пенсію", − наголосив Крістофер Ерцег.
У Швеції працівники також не дуже активно шукають роботу, звернув увагу Стефан Інгвес. Кількість кліків на вакансії на сайтах роботи знизилися на 30%. Люди, ймовірно, вважають, що в сьогоднішній ситуації знайти роботу нереально.
Повернути мігрантів додому – це дуже непросте завдання
Міграція населення з Польщі продовжується друге десятиліття, навіть не зважаючи на багаторазове покращення макроекономічної ситуації в країні. Громадяни їдуть за кордон у пошуках вищої якості життя та кращих можливостей для самореалізації. Про це розповів радник президента Національного банку Польщі Анджей Рачко.
На початку 2000 років ситуація в Польщі була несприятливою: рівень безробіття був двознаковим, а серед молоді – навіть більше 40%. Тому в країні заохочували міграцію громадян, аби полегшити ситуацію з безробіттям та збільшити потоки грошових переказів до країни. Очікувалося, що мігранти повернуться додому після стабілізації економічної ситуації. Але багато мігрантів не повернулися додому.
Рівень безробіття в Польщі становив 3% в 2019 році. Розрив у заробітних платах із ЄС скоротився, а рівень життя зріс. Проте цього виявилося недостатньо. Варто було застосовувати більш активні програми повернення мігрантів додому. Створювати можливості для започаткування бізнесу, забезпечити легкий доступ людей з освітою за кордоном до локального ринку праці, знизити адміністративні бар'єри, наприклад, забезпечити легку реінтеграцію дітей, що вчилися за кордоном.
Кризи та безробіття мають глибокий вплив на політичну картину світу
Безробіття, зумовлене нинішньою пандемією, матиме довгострокові наслідки для політичної картини світу. Зростання безробіття сильно корелює зі зростанням популізму. Таку думку висловив професор економіки Sciences Po Сергій Гурієв.
Дослідження свідчать, що зростання безробіття на один відсотковий пункт призводить до зростання популярності популістських політичних сил також на один відсотковий пункт. А в деяких регіонах світу − навіть на 2 відсоткових пункти. Люди, які втрачають роботу, схильні голосувати за авантюрні ідеї. Водночас популізм дуже сильно сповільнює економічне зростання.
Ключові освітні заходи для студентів у межах конференції
У межах конференції та Ukraine Economy Week відбувся цикл освітніх заходів. Економісти провели низку лекцій для українських студентів:
доцент економіки в Університеті Дюка Девід Бергер − щодо впливу монетарної політики на домогосподарства;
заступник начальника відділу Дослідницького департаменту Міжнародного валютного фонду Давіде Фурчері − про глобальний індекс невизначеності;
професор Університету штату Аризона Барт Хобейн − про коливання заробітних плат протягом економічного циклу.
Інформація щодо конференції, програми та учасників.
Відео двох днів конференції доступне на сайті конференції та на офіційному YouTube каналі НБУ:
Презентації спікерів можна переглянути й завантажити за посиланнями.