Доброго дня, шановні колеги!
Щиро вітаю всіх присутніх на традиційній, першій у цьому році зустрічі за результатами засідання Правління Національного банку України з монетарної політики.
Доводжу до вашого відома, що Правління залишило облікову ставку незмінною на рівні 14% річних. Ми прийняли таке рішення у зв’язку з необхідністю нівелювати ризики для досягнення цілей з інфляції у поточному та наступному роках.
Почнемо з підбиття підсумків за минулий рік.
З радістю можемо повідомити, що ми виконали свою ціль з інфляції – першу ціль з інфляції, встановлену Національним банком за режиму інфляційного таргетування. Споживча інфляція стрімко сповільнилася до 12.4% з 43.3% роком раніше, як ми і прогнозували. У результаті, вона була дуже близькою до центрального значення цільового діапазону 12% ± 3 п. п, визначеного Стратегією монетарної політики.
Швидке сповільнення інфляції протягом минулого року відбулося насамперед завдяки послабленню впливу фундаментальних чинників. Про це свідчило зниження базової інфляції до 5.8% під впливом поміркованої монетарної та фіскальної політики. Посилення ролі облікової ставки та її виважене зниження протягом року, а також зусилля Уряду з утримання бюджетного дефіциту в цільових межах привели до суттєвого поліпшення інфляційних очікувань, особливо протягом перших трьох кварталів року.
Послаблення інфляційного тиску також відбувалося під впливом високої пропозиції сирих продуктів харчування. Мова, зокрема, йде і про високі врожаї в Україні та в інших країнах, і про наслідки продовольчого ембарго з боку Росії щодо нашої країни та окремих наших торговельних партнерів. Всі ці фактори забезпечували високу пропозицію товарів на вітчизняному ринку і стримували зростання продовольчих цін.
Водночас основними чинниками зростання цін були підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та зростання світових цін на нафту, яке призвело до подорожчання палива на внутрішньому ринку.
Ситуація на валютному ринку протягом більшої частини року підтримувала тенденцію до зниження інфляції.
Так, фундаментальні зовнішні чинники переважно були сприятливими. За минулий рік ціни на сталь на світових ринках зросли на 61%, а на залізну руду – на 85%. Ціни на зернові впали, проте це було компенсовано рекордно високим урожаєм. Також високими були врожаї соняшника, цукрового буряка та інших культур.
Крім того, протягом року Національний банк зберігав присутність на міжбанківському ринку. У періоди посиленої волатильності ми продавали валюту для згладжування надмірних коливань. А коли на ринку спостерігався надлишок валюти, ми викуповували його для поповнення міжнародних резервів.
У результаті, за минулий рік чиста купівля валюти Національним банком становила 1.6 мільярда дол. США, а резерви зросли на 17% – до 15.5 мільярда дол. США. Сьогодні цієї суми достатньо як для згладжування надмірних коливань у періоди підвищеної волатильності, так і для виконання зобов’язань Уряду та Національного банку.
Однак, попри сприятливі фундаментальні чинники, наприкінці грудня та на початку поточного року тимчасово посилився девальваційний тиск на гривню. Це було зумовлено дією низки ситуативних факторів.
По-перше, на валютний ринок вплинуло сезонне послаблення ділової активності, зокрема зниження надходжень валютної виручки від експорту сільськогосподарської продукції. Якщо в листопаді аграрії забезпечували 52% загального обсягу проданої експортерами валюти, то в останні дні грудня їх частка знизилася до 30%, а у січні - до 24%. Водночас на тлі зростання світових цін на сталь та залізну руду саме він у січні став важливим джерелом пропозиції валюти на ринку. Це навіть дало можливість Національному банку відновити цього тижня купівлю валюти для поповнення міжнародних резервів.
По-друге, пропозиція валюти була обмежена через наявність високої гривневої ліквідності в експортерів. У грудні вони отримали відшкодування ПДВ на суму 16 мільярдів гривень – удвічі більше, ніж в середньому в попередні місяці. Як наслідок, вони не поспішали заводити свою валютну виручку в країну. Якщо зазвичай експортери продають близько 90% валютної виручки при обов'язковій нормі в 65%, то в січні цей показник упав нижче ніж 85%.
По-третє, попит на валюту зріс через високі бюджетні видатки в грудні. Як наслідок, збільшився попит з боку державних підприємств на міжбанківському ринку та населення на готівковому.
Зауважу, що капіталізація державою ПриватБанку не мала суттєвого впливу на рівень інфляції. Хоча ми монетизували ОВДП для ПриватБанку на 27.2 мільярда гривень, ці кошти не були спрямовані на фінансування відтоків депозитів, які, до речі, тривали лише кілька тижнів до та у перші дні після переходу банку у державну власність. Відтік депозитів фізичних та юридичних осіб з 19 грудня становив лише близько 4 млрд гривень. Натомість, кошти були спрямовані на формування обов’язкових резервів, поповнення кас та банкоматів для забезпечення безперебійного обслуговування клієнтів.
Якою ми бачимо динаміку інфляції в майбутньому?
Національний банк спрямований на досягнення цілей з інфляції у 2017-2018 роках.
Ми очікуємо інфляцію в межах оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2 в.п. на поточний рік та 6% ± 2 в.п. на наступний рік). Дезінфляційний тренд буде забезпечено завдяки стриманій монетарній та фіскальній політиці та суттєвому зменшенню темпів зростання адміністративних тарифів.
Водночас, прогноз інфляції на цей рік переглянуто з 8% до 9,1%.
Перегляд пов’язаний з підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень. За нашими оцінками, у результаті цього кроку Уряду показник інфляції буде на 1.1 в.п. вище, ніж ми очікували раніше.
З одного боку, це рішення Уряду відобразиться на рівні інфляції безпосередньо через збільшення споживчого попиту населення, насамперед на продовольчі товари, і собівартості продукції. Як наслідок, цього року базова інфляція зросте з 5.8% до 6.3%, а інфляція сирих продуктів – з 1.2% до 7.0%.
З іншого боку, підвищення мінімальної зарплати опосередковано впливає на рівень інфляції через інфляційні очікування українців.
Як ми раніше вже попереджували, інфляція в річному вимірі буде залишатися високою впродовж перших трьох кварталів, відображаючи різке підвищення адміністративно-регульованих цін в останні місяці минулого року. Показник річної інфляції повернеться до однознакового рівня лише в IV кварталі цього року.
Водночас Національний банк не вважає за доцільне застосовувати інструменти монетарної політики для приведення прогнозу інфляції до 8% (центрального значення цільового діапазону). Адже це могло б призвести до необґрунтованої волатильності ринкових процентних ставок та інфляції в майбутньому, а також загальмувати зростання економіки, яка виходить з кризи.
Прогноз інфляції на наступний рік Національний банк зберігає без змін на рівні 6.0%.
Національний банк також переглянув проноз економічного зростання на найближчі роки
Очікується, що економічне зростання прискориться – після 1.8% минулого року, за нашою оцінкою, до 2.8% цього року і 3.0% наступного року.
У поточному році економічну активність буде стимулювати збільшення споживчого попиту в результаті підвищення мінімальної заробітної плати.
Також очікується, що експорт відновить зростання на тлі покращення умов торгівлі та високих обсягів урожаю минулого року.
Водночас, збільшення експортної виручки дозволить експортоорієнтованим підприємствам й надалі нарощувати інвестиції відносно високими темпами. На жаль, підвищення внутрішнього інвестиційного попиту здебільшого буде задовольнятися за рахунок імпортованої продукції.
Зростання попиту на імпортовану продукцію було ключовим фактором розширення дефіциту поточного рахунку минулого року до 3.4 мільярда дол. США, за нашими оцінками, порівняно з нашим попереднім прогнозом на рівні 2.5 мільярда дол. США. Очікується, що ці фактори продовжать діяти і надалі. Відповідно, Національний банк переглянув прогноз дефіциту поточного рахунку на цей рік до 3.5 мільярда дол. США з 2.9 мільярда дол. США.
Такий дефіцит буде покриватися припливом капіталу за фінансовим рахунком, насамперед через залучення прямих інвестицій і боргових ресурсів. Як наслідок, зведене сальдо платіжного балансу у найближчі роки буде залишатися профіцитним.
Це, а також отримання запланованих траншів за програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом, дасть змогу поповнити міжнародні резерви. Ми очікуємо на їх збільшення на кінець цього року до 21.3 мільярда дол. США та на кінець наступного року до 27.1 мільярда дол. США.
Подальше накопичення резервів залишається важливим завданням для Національного банку та Уряду, враховуючи високі обсяги зовнішніх платежів за державним боргом починаючи з 2019 року.
Ключовими ризиками для окресленого базового сценарію є зростання геополітичної турбулентності та її негативний вплив на світову економіку та Україну, а також ризик відходу від проведення виваженої фіскальної політики, зокрема підвищення соціальних стандартів більш суттєво, ніж це узгоджується з досягненням цілей з інфляції.
Тому Національний банк запропонував Уряду провести репрофайлінг ОВДП зі свого портфелю із випуском нових довгострокових гривневих облігацій, які матимуть прив’язку доходності до рівня інфляції.
Також важливим є подальше проведення структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, збільшення потенціалу економіки та продовження програми з МВФ.
В свою чергу, цього року Національний банк продовжить виважену монетарну політику, яка буде спрямована на зниження інфляції відповідно до цільових орієнтирів.
Ознайомитися детальніше з новим макроекономічним прогнозом ви зможете в Інфляційному звіті, який буде оприлюднено 02 лютого.
Нагадаю, наша наступна зустріч з питань монетарної політики відбудеться 02 березня.
Дякую за увагу!