Банки прискорили темпи кредитування бізнесу та надалі нарощують кредити населенню – Огляд банківського сектору

Приріст кредитного портфеля клієнтів прискорюється та відіграв ключову роль у підтримці активів банківського сектору протягом І кварталу. Водночас вкладення в цінні папери та депозитні сертифікати дещо знизилися. Банки залишаються стійкими завдяки запасу капіталу, а збереження прибутковості сприятиме подальшому нарощенню кредитного портфеля. Про це йдеться в Огляді банківського сектору за І квартал 2025 року.

Зростання чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу за I квартал прискорилося до 9,5% до попереднього кварталу та до 28,4% у річному вимірі. Банки всіх груп жваво нарощували обсяги кредитів. Традиційно зростали обсяги кредитів аграріям, підприємствам оптової торгівлі, а також у сфері будівництва та машинобудування.

І далі зростала роль несубсидійованого кредитування бізнесу – питома вага субсидійованих кредитів у межах програми "Доступні кредити 5-7-9%" у загальному чистому працюючому портфелі бізнесу скоротилася до 31,2%. Серед причин – збереження сприятливих умов кредитування поза програмою та стійкий попит на несубсидійовані кредити. Оскільки заборгованість перед банками із компенсації відсотків зберігається, програма потребує подальшого вдосконалення, зосередження підтримки на інвестиційних проєктах та кредитуванні в ризикованіших регіонах.

Зберігається попит бізнесу на фінансування капітальних інвестицій. За І квартал кредити строком понад три роки збільшилися на 8,5%. Швидшими темпами зростали середньострокові позики із терміном погашення від одного до трьох років – на 21,6% за I квартал та на понад 34% за рік. Натомість обсяги короткострокових кредитів до одного року майже не змінилися.

Обсяг чистих гривневих кредитів фізособам і далі жваво зростає: 6,7% за квартал та 35,9% за рік. Традиційно в портфелі домінують незабезпечені позики. Натомість зростання портфеля іпотечних кредитів уповільнюється третій квартал поспіль, що пояснюється подальшою перебудовою та відповідним сповільненням домінуючої в іпотечному кредитуванні програми “єОселя”.

Якість кредитного портфеля поліпшується. Частка корпоративних позичальників, що зазнали дефолту за гривневими кредитами в I кварталі, знизилася до близько 3% – це ліпше ніж середні показники до повномасштабного вторгнення. Визначення непрацюючих кредитів (NPL) за оновленою методологією згідно з вимогами ЄС не мало суттєвого впливу на частку NPL. Ця частка скоротилася на 1,7 в. п. за квартал та на 7,5 в. п. за рік – до 28,6% (17,1% – без урахування старих безнадійних боргів держбанків та боргів ексвласників АТ КБ “ПриватБанк”).

Обсяг гривневих коштів фізичних осіб у банках зріс на 0,5% за квартал та на 12,5% за рік. Незначне січневе сезонне зниження коштів компенсувалося в наступні місяці. Строкові депозити фізосіб у гривні в І кварталі зростали швидше за поточні кошти, тож частка строкових коштів збільшилася до 34,3%. Рівень доларизації вкладів клієнтів знизився до 31,1% під впливом укріплення курсу гривні.

Внаслідок підвищення облікової ставки ставка за новими гривневими вкладами населення (включно з коштами на вимогу) зросла до 9,8% річних, за залученими коштами суб’єктів господарювання – до 9,1%. Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу нині в середньому становлять 15,5% річних, що порівнювано із травнем минулого року. Найнижчі ставки пропонували іноземні банки – 13,6% річних.

За І квартал 2025 року банківський сектор отримав 40 млрд грн прибутку, 65,7% якого сформували державні банки включно з АТ КБ “ПриватБанк”. Збитковими були 10 малих банків із сукупним збитком лише 0,4 млрд грн. Основа прибутковості – висока операційна ефективність за низьких відрахувань у резерви. Однак процентна маржа впродовж кварталу дещо звузилася – до 7,4%.

Прибутковість банківської системи в цілому нормалізується, структура доходів наближається до довоєнної. Достатній прибуток підтримує капітал банків, даючи змогу не лише надалі виконувати регуляторні вимоги, зокрема за результатами оцінки стійкості, а й нарощувати кредитування економіки. Тоді як досі податкова невизначеність стримувала інвестиційні плани банків.

Достатність капіталу протягом І кварталу знижувалася через відображення банками підвищеного у 2024 році податку на прибуток та станом на 01 квітня становила близько 16% для всіх рівнів капіталу. Лише один невеликий банк періодично порушував норматив достатності регулятивного капіталу.

У червні розпочнеться стрес-тестування банків. Установи, яким буде встановлено підвищені необхідні рівні достатності капіталу, надаватимуть програми капіталізації та виконуватимуть їх до кінця року.

НБУ надалі поступово запроваджуватиме європейські пруденційні вимоги. Найближчим часом, після завершення тестового періоду, буде встановлено вимогу щодо дотримання коефіцієнту левериджу з урахуванням норм ЄС.