Бізнес дещо послабив негативні очікування щодо динаміки обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців на тлі активних бойових дій та терористичних атак. Водночас другий квартал поспіль спостерігається пом’якшення негативних очікувань щодо майбутньої ділової активності підприємств. На тлі погіршення девальваційних очікувань пом’якшились оцінки щодо інфляції. Про це свідчать результати опитування керівників щодо ділової активності своїх компаній, яке Національний банк провів у ІV кварталі 2022 року.
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 83.5% порівняно з 79.5% у ІІІ кварталі 2022 року (далі – ІІІ квартал). Незначне послаблення негативних очікувань відбулося переважно за рахунок менш песимістичних оцінок щодо інвестиційних видатків і кількості працівників.
Очікування бізнесу щодо макроекономічної ситуації в Україні
Бізнес пом’якшив негативні очікування щодо динаміки обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців. Баланс відповідей становив «мінус» 32.3% порівняно з «мінус» 37.9% у ІІІ кварталі.
Інфляційні очікування поліпшилися: у IV кварталі 2022 року очікувана річна інфляція становила 23.3% порівняно з 25.2% у попередньому кварталі. 71.8% опитаних підприємств уважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 30.0%.
На думку 89.2% респондентів, найвагомішим проінфляційним чинником залишаються воєнні дії. Суттєво посилився вплив фактору «витрати на виробництво».
Очікується посилення девальвації курсу національної валюти: майже вдвічі скоротилася частка тих, хто очікує курс національної валюти в межах 38.00–40.00 грн/дол. США. Середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують через 12 місяців, становить 42.59 грн/дол. США (у попередньому кварталі – 41.93 грн/дол. США).
Поточний стан та очікування підприємств щодо власного розвитку
Попри пом’якшення другий квартал поспіль оцінок респондентів щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств, загальна оцінка залишається негативною: баланс відповідей становив «мінус» 19.3% порівняно з «мінус» 21.8% у ІІІ кварталі.
Водночас поліпшилися, хоча й залишаються негативними, очікування респондентів щодо змін фінансово-економічного стану підприємств в наступні 12 місяців: баланс відповідей–«мінус» 11.5% (у ІІІ кварталі – «мінус» 15.1%). Попри незначне поліпшення загальної оцінки, погіршення фінансово-економічного стану очікують респонденти всіх видів економічної діяльності, крім підприємств будівництва. Найпесимістичніші очікування в підприємств енерго- та водопостачання («мінус» 32.3%) та добувної промисловості («мінус» 29.3%), підприємства будівництва не очікують змін у найближчі 12 місяців.
Бізнес продовжує очікувати зменшення обсягів реалізації продукції, в тому числі на зовнішньому ринку. Зростання загальних обсягів реалізації очікують лише підприємства торгівлі. Попри те, що очікування добувної промисловості залишилися негативними, респонденти галузі значно поліпшили свої оцінки щодо майбутніх обсягів реалізації, у тому числі й на зовнішньому ринку.
Третій квартал поспіль респонденти мають негативні очікування щодо інвестиційних видатків як на будівельні роботи, так і на машини, обладнання та інвентар: баланси відповідей – «мінус» 26,9% та «мінус» 16.6% відповідно (у ІІІ кварталі 2022 року «мінус» 29,3% та «мінус» 25,3% відповідно).
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікують збільшення їх обсягів у наступні 12 місяців: баланс відповідей – 8.5% (у ІІІ кварталі 2022 року –«мінус» 1.4%). Найвищі очікування мають підприємства енерго- та водопостачання, транспорту та зв’язку, сільського господарства. Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, становить 22.8% порівняно з 22.2% у попередньому опитуванні.
Бізнес другий квартал поспіль продовжує прогнозувати скорочення кількості працівників на підприємствах нижчими темпами: баланс відповідей – «мінус» 20.1% (у ІІI кварталі 2022 року – «мінус» 25.5%). Найпесимістичніші оцінки в підприємств добувної промисловості («мінус» 40.0%), транспорту та зв’язку («мінус» 28.9%), а також сільського господарства («мінус» 26.1%).
Водночас другий квартал поспіль респонденти очікують зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника в наступні 12 місяців: баланс відповідей – 39.0% порівняно з 33.5% у ІІІ кварталі.
На тлі зниження оцінок підприємств щодо потреби в позикових коштах найближчим часом зменшилася частка підприємств, які планують брати банківські кредити, – до 35.0% (у ІІІ кварталі 2022 року – 40.2%).
Як і раніше, переважна більшість підприємств, що планують залучати кредити, надають перевагу кредитам у національній валюті – 84.9% (у ІІІ кварталі 2022 року – 86.3%).
Найсуттєвішою перешкодою для залучення нових кредитів залишаються високі ставки за кредитами – 49.5% відповідей. Порівняно з попереднім опитуванням вплив фактору посилився на 2.3 п. п.
Частка компаній, що планують залучати кошти за кордоном, зменшилася до 7.8% порівняно з 9.5% у попередньому кварталі.
Квартальне опитування проводилося з 31 жовтня до 30 листопада 2022 року. В опитуванні взяли участь 637 підприємств із 21 регіону країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької, Луганської та Херсонської областей). Серед опитаних підприємств 21.2% – компанії оптової й роздрібної торгівлі, 19.3% – переробної промисловості, 14.1% – сільського господарства, 13.0% – транспорту та зв’язку, 6.6% – добувної промисловості, 4.9% – енерго- та водопостачання, 3.0% – будівництва, 17.9% – інші. Результати опитувань відображають лише думку респондентів – керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України.
Індекс ділових очікувань – агрегований показник щодо очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців. Розраховується за результатами опитувань підприємств як середньоарифметичне значення балансів відповідей щодо фінансово-економічного стану підприємств, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, кількості працівників. Значення індексу більше 100 означає перевагу в суспільстві позитивних економічних настроїв, нижче 100 – негативних економічних настроїв.