Шановні народні депутати!
Я прийняв важке, але необхідне рішення піти у відставку, оскільки протягом тривалого часу на Національний банк України здійснюється систематичний політичний тиск.
Тиск з метою ухвалення рішень, які не є економічно обґрунтованими, які фокусуються на короткострокових простих «перемогах» і можуть дорого коштувати українській економіці та українцям у більш тривалій перспективі.
Як Голова Національного банку я понад два роки стою на сторожі інституційної спроможності центробанку. Разом із членами Правління ми є щитом, що захищає нашу технократичну та аполітичну інституцію від впливів політикуму. І цей щит протягом останнього року постійно намагаються зламати. Тиск через суди. Проплачені мітинги на Інститутській та під домівками членів Правління. Інформаційні атаки, побудовані на маніпуляціях і брехні. Необґрунтовані політичні оцінки політики НБУ та безпосередньо моєї діяльності як очільника інституції. Використання Ради НБУ для створення корпоративного конфлікту всередині інституції. Усе це елементи одного ланцюга.
Це ускладнює ефективну роботу центробанку ще й тому, що Національний банк – не острів. Хоча дехто намагається ототожнювати незалежність НБУ з бажанням відмежуватися від інших державних органів, в реальності ми не працюємо в ізоляції. Так само як і економіка, і фінансові ринки. Вони залежать не лише від політики НБУ. Вони залежать від спроможності усіх державних інституцій знайти спільну мову. До цього прагнемо і ми в НБУ.
Однак тиск – це антонім ефективного діалогу. Розмова, де один говорить фахово про економіку та фінанси, а інший – чує лише свої політичні інтереси, приречена на поразку.
Чи означає моя відставка, що незалежність НБУ вдалося зламати? Ні!
Це – протест. Це – сигнал. Це – попередження. Це – червона лінія. Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку в Україні. Наразі команда Правління та кілька тисяч висококласних професіоналів залишаються працювати в НБУ, щоб зберегти макроекономічну та фінансову стабільність, інституційну спроможність центрального банку. Однак вкрай важливо, щоб їх роботі припинили заважати, щоб Президент, Уряд та політики нарешті налагодили ефективну взаємодію з центральним банком.
Адже Національний банк зробив багато для розвитку економіки, фінансових ринків та добробуту українців. І багато ще може зробити, якщо йому не стануть на заваді.
Зупинюся лише на тому, що зроблено за час моєї каденції на чолі НБУ з березня 2018 року.
- Ми остаточно приборкали інфляцію. Щороку ми оновлювали рекорди, наближаючи інфляцію до оптимального для економіки рівня. 2018 рік – 9,8%. 2019 рік – 4,1%. Завдяки послідовній монетарній політиці ми досягли цілі з інфляції 5% +/- 1 в.п. навіть швидше, ніж очікували, і з того часу вона залишається низькою. Нашу спроможність бути послідовними в досягненні цінової стабільності, незважаючи на політичні цикли, минулого року міжнародна спільнота відзначила нагородою видання GlobalMarkets.
- Облікова ставка вперше за історію незалежної України знижена до позначки 6%. Два роки тому, коли парламент призначив мене Головою, ставка була 17%. Сьогодні ми маємо стимулюючу монетарну політику, спрямовану на пожвавлення економічного зростання. Ми не зупинилися на цьому і пішли далі. Ми запровадили цілком нові інструменти для підтримання економіки. Зокрема кредити фінансування для банків до 5 років, процентний своп для банків, валютний своп із міжнародними організаціями.
- Ми зробили однознакові процентні ставки за кредитами реальністю. Так, мине певний час, поки низька інфляція та низька облікова ставка позначаться повністю на вартості кредитів. Але це обов’язково станеться. Звичайно, якби права кредиторів були б краще захищеними, це відбувалося б швидше. Проте це вже поза компетенцією НБУ.
- Ми неухильно дотримувалися ринкового гнучкого курсоутворення і водночас забезпечували стабільність гривні. Більше того, ми працювали над розвитком валютного ринку. Як наслідок, сьогодні курс формується прозоро на провідних міжнародних майданчиках, де всі гравці беруть участь анонімно.
Нас критикували за укріплення гривні в минулому році. Мовляв, надто пасивною була політика НБУ на валютному ринку. Проте минулого року ми викупили з ринку до резервів рекордну суму – 8 млрд дол. США. Так, якби ми викупили більше, ми б не чули скарг експортерів. Але ми б почули скарги імпортерів і головне – пересічних громадян, які заробляють у гривні та витрачають у гривні. Тому ми тримали баланс і, як і належить центральному банку, проводили нейтральну політику, не підіграючи жодному з окремих учасників ринку.
- Міжнародні резерви – ще одна категорія, де ми щороку оновлювали рекорди. Цього разу – максимуми. За час моєї каденції фінансова «подушка безпеки» України збільшилася на 10 млрд дол. США – з 18 до 28 млрд дол. США. Минулого року Україна користувалася популярністю серед іноземних інвесторів. І хоча це непогано допомагало уряду з фінансуванням, це використали як привід для критики НБУ. Водночас наші критики проігнорували той факт, що не в останню чергу завдяки надходженню валюти від нерезидентів наші резерви зростали. Дякуючи цьому, ми досить безболісно і швидко пережили коронавірусну турбулентність на валютному ринку в березні.
- У 2019 році ми розпочали масштабну валютну лібералізацію. Це була справжня революція, яку український бізнес та громадяни чекали чверть століття. Ми вже скасували близько 40 валютних обмежень, які роками стримували розвиток бізнесу і приплив інвестицій та обмежували права українців на свободу валютних операцій.
- Банківська система здорова, високоліквідна і прибуткова. З листопада 2018-го не було виведено жодного банку з ринку. Усі власники усіх банків – відомі громадськості. Завдяки цьому довіра до банківського сектору відновлюється. Українці «голосують» за це грошима, коли несуть їх на депозити – з початку 2018-го гривневі вклади населення зросли в півтора раза. Більше того, завдяки невпинній багаторічній підготовці банків до потенційних проблем банківська система увійшла в коронакризу міцною як ніколи. Зараз вона – форпост фінансової стабільності і рятувальне коло для економіки.
- Кешлесс поступово стає буденним явищем у житті українців. Завдяки численним ініціативам НБУ за час моєї каденції частка безготівкових розрахунків серед усіх операцій із використанням платіжних карток зросла з 39% до 55%.
- НБУ став ще більш прозорим і відкритим. Сьогодні політика НБУ будується на діалозі з банками і небанківськими фінустановами, бізнесом і експертною спільнотою, міжнародним товариством, медіа та іншими партнерами і клієнтами. Наші досягнення міжнародна професійна фінансова спільнота відзначила престижною нагородою Central Banking Awards у категорії «Прозорість».
Усе це дуже легко перекреслити.
Крок назад зробити набагато легше, ніж ті кроки уперед, що ми робили роками. Я закликаю – не допустіть цього! Дайте Національному банку змогу утримати здобутки минулих реформ та забезпечити нові.
Попереду в Національного банку ще багато роботи.
Не забувайте – коронакриза триває. Потрібно підтримувати фінансову стабільність та допомогти Україні відновити економічне зростання, не спровокувавши сплеск цін.
Необхідно успішно завершити розпочате. Довести до кінця валютну лібералізацію, не нашкодивши поспіхом макрофінансовій стабільності. Зробити ринок небанківських фінансових послуг, для якого НБУ став регулятором буквально позавчора, здоровим, прозорим, клієнтоорієнтованим і таким, що заслуговує на довіру. Забезпечити захист прав споживачів фінпослуг та підвищення фінансової грамотності, мандат на які ми отримали на початку року. Зробити фінансові послуги доступнішими та створити комфортні умови для розвитку інновацій у фінсекторі. Це і багато іншого передбачено в Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року. Тобто роботи на років п’ять, якщо не більше.
І наостанок, я хочу подякувати усім в НБУ та усім нашим партнерам і клієнтам, які йшли з нами дорогою реформ:
- Це – учасники фінансового ринку, бізнес, експертна та наукова спільнота. В наших дискусіях народжувалися правильні рішення, а ваша підтримка надихала не зупинятися.
- Дякую нашим однодумцям – народним депутатам та колегам в інших державних установах, які єдиним фронтом просували реформи разом із нами.
- Дякую нашим міжнародним партнерам та колегам із інших центральних банків – ви підтримували нас не тільки фінансами. Насамперед ви давали нам знання та віру в нас.
- Дякую журналістам, які наполегливо допомагали НБУ ставати прозорішим та зрозумілішим.
- Я безмежно вдячний усій команді Національного банку – ви були моєю опорою. Усе, чого досяг Нацбанк, ми досягли разом.
- Дякую усім українцям, які довіряють професійності Національного банку. Довіра для центробанкіра – найголовніше визнання. Гордий її мати.
Я залишаю Національний банк цілісною інституцією зі стратегічним баченням, налагодженими процесами, сильною професійною командою, гідною репутацією серед провідних центробанків світу та міжнародної спільноти.
Я йду з високо піднятою головою. Залишаю НБУ під вашу відповідальність.