Звичайна версія сайту

Доповідь Голови НБУ Якова Смолія у Верховній Раді України

Доброго дня, пане Голово, шановні депутати!

Дякую за нагоду розповісти, як Національний банк допомагає українській економіці долати наслідки епідемії коронавірусу. Спойлер: успішно.

Коронакриза – це перша в історії України криза, коли немає:

  • банкрутства банків,
  • сплеска інфляції,
  • катастрофічного падіння міжнародних резервів,
  • довгих черг вкладників біля банкоматів.

На відміну від попередніх криз, сьогодні банківська система – не тягар для економіки, а її рятувальний круг. Не ми рятуємо її – вона рятує економіку.

Це все – результат, по-перше, послідовної політики НБУ та реформ минулих років. Детальніше про все, що ми зробили для цього минулого року ви можете прочитати у Річному звіті за 2019 рік.

По-друге, це результат швидких та ефективних дій Національного банку у відповідь на пандемію та карантинні заходи. В цьому ми крокуємо в ногу з центральними банками інших економік, що розвиваються, і навіть провідних економік світу.

Особисто для мене дуже важливо, що українці помітили і оцінили наші зусилля. За даними Центру Разумкова, баланс довіри до Національного банку зріс за напружені для країни березень-квітень більше ніж удвічі.

Отже, що саме ми зробили для протистояння кризі?

Наші дії були спрямовані на чотири цілі.

  • Перша – уберегти здоров’я всіх: тих, хто активно користується фінансовими послугами, і тих, хто має справу лише з готівкою.
  • Друга –  забезпечити якісну і безперебійну роботу фінансової системи під час карантину.
  • Третя –  підтримати економіку доступними грошовими ресурсами в цей складний період.
  • Четверта – створити умови, в яких після завершення карантину економіка швидко відновить зростання.

І зараз, коли два місяці карантину позаду, можу з упевненістю сказати: нам усе це вдалося! Ба більше – без уведення жодного болючого обмеження!

Ми відреагували дуже швидко. Вже 12 березня ми знизили облікову ставку, щоб підтримати  економіку в умовах пандемії та карантинних заходів. У квітні ми продовжили її зниження. Загалом за два місяці облікова ставка скоротилася з 11% до 8%. Це – найнижча облікова ставка за історію України, яка є реальним інструментом впливу НБУ на вартість кредитів, а не лише намальована на папері.

Ми запровадили нові інструменти підтримки економіки. Насамперед – це довгострокове фінансування для банків на строк від 1 до 5 років. Минулого тижня відбувся перший тендер, де 11 банків вже отримали від НБУ кредити на 2,4 млрд грн на строк від півтора до п’яти років.

Також ми уклали валютний своп з ЄБРР на 0,5 млрд дол. США. Ми отримуємо від міжнародної організації долари, які поповнюють міжнародні резерви. А ЄБРР в обмін на це отримує гривню, яку буде використовувати для кредитування українських підприємств, які зазнали втрат від пандемії та карантину.

Таким чином, ми створили умови, в яких бізнес може отримати за доступними ставками кошти не лише на короткострокові потреби, а й на масштабні бізнес-проєкти, які потребують довгострокових вкладень. Наприклад, такі важливі для держави та для створення робочих місць інфраструктурні проєкти як будівництво доріг.

А для населення? Для населення зниження облікової ставки та приборкання інфляції вже сьогодні працює на те, щоб завтра іпотека під 10% стала реальністю.

Водночас ми спростили для банків доступ до фінансування:

  • Ми підвищили частоту тендерів;
  • Ми збільшили строк надання кредитів від НБУ банкам з 30 до 90 днів. І вже видали такого 3-місячного рефінансу на майже 7 млрд грн;
  • Ми розширили перелік застави, яку банки можуть надавати для отримання кредитів у НБУ. Тепер ми будемо приймати не лише державні, а й муніципальні та гарантовані державою корпоративні облігації.

Банківська система сьогодні має високу ліквідність – близько 200 млрд грн. Проте, якщо будь-який банк відчуває потребу в коштах, тепер він може отримати кредити від НБУ ще швидше та легше.

До того ж, щоб максимально вивільнити кошти банків для підтримання економіки, ми відтермінували формування буферів капіталу та рекомендували банкам утриматися від виплати дивідендів.

Також ще у березні ми впровадили систему антикризових заходів, що має п’ять ключових рішень для забезпечення безперебійної роботи фінансової системи.

  • Перше: Кредити. Ми ввели «кредитні канікули» - особливий пільговий період обслуговування кредитів для тих, хто досі сумлінно платив за кредитом, але зіткнувся з фінансовими труднощами через карантин. Банки дають позичальникам можливість зробити платежі за споживчими кредитами після карантину без штрафів та пені за прострочку. Більшість банків вже надають можливість реструктуризації кредитів, щоб полегшити клієнтам обслуговування заборгованості після карантину.

 

  • Друге: Депозити. Ми заборонили банкам уводити будь-які обмеження на зняття депозитів. Ми зробили ставку на надійність банків та довіру до них вкладників і не помилилися.

Депозити залишаються в банківській системі. У перші тижні карантину відплив коштів населення був, але набагато менший, ніж у перші дні криз 2008 та 2014 років. Проте дуже швидко депозити населення поновили зростання. Останні два тижні квітня гривневі кошти населення взагалі були на максимумі від початку березня.

 

  • Третє: Робота банківської системи. Ми відпочатку старанно працювали з банками, щоб зберегти доступність фінансових послуг, попри карантин, і водночас убезпечити здоров’я споживачів фінпослуг. Ми дали рекомендації, які відділення повинні залишитися відкритими,як банки мають працювати «на місцях».

Щоб банки сконцентрували всі ресурси зараз на головному, ми на період кризи відклали проведення стрес-тестів та виїзних перевірок банків.

Банки продовжують безперебійно обслуговувати клієнтів у повному обсязі. Усі центральні офіси банків та 77% відділень в країні - відкриті. Банки мають достатньо коштів для задоволення потреб клієнтів. Працюють понад 96% банкоматів. Вони регулярно підкріплюються готівкою.

 

  • Четверте: Валюта. Ми бачили посилену нервозність у березні на валютному ринку і постійно виходили з продажем валюти, щоб згладжувати коливання. У березні для цього ми продали 2,2 млрд дол. США.

Ажіотажний попит на валютному ринку вщухнув у квітні. Чиста пропозиція валюти зараз є навіть вищою, ніж була у лютому до спалаху епідемії в Україні. Відтак, курс гривні знову дещо зміцнився, а Національний банк відновив обережну купівлю валюти в міжнародні резерви.

Також ми оперативно вирішили проблему нестачі готівкової валюті, що виникла через перебої з авіаперевезеннями. Ми забезпечили поставку готівкового долара та євро в Україну та щотижня проводили операції з їх обміну на безготівку.

Результат. Ми надали банкам понад 550 млн дол. США та 42 млн євро і повністю задовольнили їх потребу в готівковій валюті. Зараз проблем з отримання валютної готівки в касах банків немає.

 

  • П’яте: Платежі. Ми закликали українців якнайшвидше переходити на дистанційне банківське обслуговування. Щоб зробити безготівкові платежі вигіднішими, ми на час карантину відмінили тарифи на роботу Системи електронних платежів. А для власників платіжних карток, термін яких завершується під час карантину, ми передбачили можливість подовження строку їх дії.\

Також пріоритетом для нас є безпечність розрахунків за допомогою гривневої готівки. Імовірність зараження коронавірусом через готівку невисока, однак ми вирішили, що обережність на завадить. Тому готівка, яка вилучається з обігу, перевозиться до сховища НБУ на "карантин" для знезараження. Банки ж ми підкріплюємо банкнотами, які зберігалися в сховищах НБУ до  початку поширення коронавірусу в Україні. Наших запасів готівки достатньо для забезпечення економіки країни.

Що далі?

Українська економіка увійшла в кризу COVID-19 у значно кращому стані, ніж під час криз 2008 чи 2014 років. Помірна інфляція, ефективна політика плаваючого курсу та валютна лібералізація, невисокий дефіцит поточного рахунку, значний обсяг міжнародних резервів, виважена фіскальна політика, а також реформований банківський сектор, який раніше виступав каталізатором криз.

Ці здобутки реформ минулих років, швидкі та ефективні дії Національного банку, антикризова фіскальна політика – усе це разом стане запорукою, що українська економіка впаде не більше, ніж на 5% у 2020 році. Вже в третьому кварталі, відразу по закінченню карантину, активність почне відновлюватися. Тоді ж поступово буде зменшуватися й безробіття. А вже в наступні роки ми знову побачимо зростання на рівні 4%.

Для стимулювання економіки ми, ймовірно, зможемо ще знизити облікову ставку цього року. Простір для цього є. Своєю виваженою монетарною політикою ми котрий рік поспіль забезпечуємо, як і вимагає наш мандат, цінову стабільність. Тобто стабільно низьку інфляцію, яка залишиться в межах нашої цілі 5% +/- 1 в.п.

Безперечно, як і решта країн, Україна потребує масштабних державних видатків на боротьбу з коронавірусом та підтримання економіки. Однак ліки не повинні бути гіршими за хворобу. Пригадайте українську історію. Неконтрольований друк грошей для фінансування державних видатків у нас завжди завершується катастрофічними наслідками для економіки. Можна, звичайно, зробити всіх мільйонерами, але ці мільйони будуть вже нічого не варті.

Набагато правильніший шлях – завершити переговори з МВФ та отримати дешеве фінансування для бюджету від офіційних донорів.

А для Національного банку існує лише один законний шлях допомогти Уряду напряму «живими грошима» - через перерахунок прибутку НБУ. І ми це вже зробили. У квітні ми за один раз перерахували усю суму прибутку НБУ за 2019 рік – 42,7 млрд грн. А це – на 2 млрд грн більше, ніж закладено до цьогорічного держбюджету. Так ми забезпечили майже половину бюджетних доходів у квітні.

Мене часто питають: чи не надто оптимістично налаштований Нацбанк?

Ми дійсно дивимося в майбутнє з обережним оптимізмом, однак не варто плекати ілюзії.  Рівень невизначеності як ніколи високий. Наші макропрогнози відштовхуються від того, що вже у другому кварталі карантин завершиться, і більше не буде потреби до нього повертатися. Але якщо ні? Якщо буде друга хвиля пандемії у світі? Якщо нам буде потрібно знов і знов повертатися до карантинних заходів? Сьогодні ніхто у світі вам не дасть однозначних відповідей на ці питання.

Тому ми в Національному банку підготовлені, щоб за потреби швидко та ефективно реагувати на нові виклики. Ми постійно відслідковуємо ситуацію, оцінюємо ризики, перевіряємо на реалістичність наші прогнози.

Наш інструментарій є і буде дієвим навіть за умови продовження карантину. Я кажу про облікову ставку, фінансову підтримку економіки через банки, значні міжнародні резерви, інструменти регулювання банківського сектору. Більш того, сьогодні кожен українець може звернутися до НБУ по захист свої прав у разі їх порушення банком. А невдовзі ми будемо мати ще більше можливостей для забезпечення фінансової стабільності, коли з 1 липня станемо регулятором і небанківських фінустанов.

Головне для здорової економіки сьогодні, завтра і післязавтра – цінова та фінансова стабільність в країні. Національний банк робив, робить і робитиме все, щоб її зберегти.

Але – це наша спільна відповідальність. Фінансова система не працює на економічному острові. Наскільки сприятливе економічне середовище, наскільки інституційно сильна країна, наскільки захищені права кредиторів та інвесторів – настільки і фінансова система спроможна бути двигуном економічного зростання. Тому питання, яке зараз кожен в цій залі повинен собі поставити, це не «де взяти гроші», а «як швидко ми можемо здійснити реформи».

Зрештою, на 5% впаде українська економіка чи менше – в наших з вами руках!

Дякую.

Теги
Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини

Поділитись