За оновленим прогнозом НБУ, упродовж найближчих місяців інфляція зростатиме, але вже влітку почне знижуватися. Наприкінці 2025 року вона сповільниться до 8,7%, а у 2026 році – повернеться до цілі НБУ 5%. Зростання реального ВВП незначно пришвидшиться порівняно з попереднім роком – до 3,1% у 2025 році. У наступні роки економіка зростатиме на 3,7–3,9% на рік.
Базовий сценарій прогнозу НБУ побудований на припущеннях про збереження достатніх обсягів міжнародного фінансування та поступову нормалізацію умов функціонування економіки, що, зокрема, сприятиме частковому поверненню вимушених мігрантів і зростанню інвестицій у наступні роки. Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації опубліковано в щоквартальному Інфляційному звіті за квітень 2025 року.
Інфляційний імпульс поступово вичерпується, інфляція почне знижуватися влітку
Упродовж найближчих місяців інфляція в річному вимірі помірно зростатиме через низьку базу порівняння минулого року. Водночас інфляційний імпульс уже майже вичерпався, про що свідчить сповільнення квартальних приростів базового індексу споживчих цін та цін на сирі продовольчі товари.
Очікується, що влітку темпи зростання цін у річному вимірі почнуть знижуватися за широким спектром товарів і послуг. Завдяки заходам монетарної політики НБУ, надходженню на ринки нових вищих урожаїв, поліпшенню ситуації в енергетиці, а також помірному ціновому тиску з боку країн – основних торговельних партнерів України (країн – ОТП) інфляція у 2025 році сповільниться до 8,7%, а у 2026 році – до цілі 5%. Надалі вона утримуватиметься близько цільового рівня.
НБУ зберігатиме облікову ставку на рівні 15,5% та перейде до пом’якшення політики лише після проходження піку цінового сплеску та зниження ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні
Підвищення облікової ставки і зміни параметрів операційного дизайну процентної політики сприяли зростанню ставок за строковими гривневими інструментами та посиленню захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення. У результаті попит на гривневі інструменти підвищився, що обмежило попит на іноземну валюту з боку населення. Виважена монетарна політика дасть змогу закріпити ці позитивні тенденції. НБУ очікує, що вжитих заходів разом із зусиллями для підтримання стійкості валютного ринку має бути достатньо для зламу інфляційного тренду в найближчі місяці й поступового зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
Послаблення цінового тиску дасть змогу НБУ повернутися до циклу пом'якшення процентної політики. Відповідно до поточного макропрогнозу облікова ставка в IV кварталі 2025 року знизиться до 14% (у середньому за квартал). Водночас, ураховуючи значний рівень невизначеності, що в останні місяці лише посилився, НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань. У разі посилення ризику закріплення інфляції на двознаковому рівні НБУ утримуватиме облікову ставку на поточному рівні довше, ніж передбачається оновленим макропрогнозом, та буде готовий ужити додаткових заходів.
У 2025‒2027 роках економіка зростатиме темпами 3-4% на рік, пришвидшити відновлення можуть масштабні інвестиційні програми та жваве повернення мігрантів
Очікуване нарощування врожаїв, зменшення дефіциту електроенергії, значні оборонні замовлення, а також інвестиції у відновлення та стійке споживання підтримуватимуть відновлення економіки. Проте темпи зростання ВВП будуть обмеженими (3,1% у 2025 році порівняно з 2,9% торік) через дефіцит робочої сили, пошкодження газової інфраструктури та охолодження зовнішнього попиту на тлі торговельного протистояння в світі.
У 2026-2027 роках економіка зростатиме на 3,7–3,9% на рік на тлі збільшення інвестицій у відбудову, відновлення виробництва й інфраструктури та стійкого споживчого попиту. У міру зниження безпекових ризиків та нормалізації умов функціонування економіки приватні інвестиції дедалі зростатимуть і компенсуватимуть поступове скорочення економічних стимулів з боку держави.
Наразі ВВП України є близьким до свого потенційного рівня, а перспективи пришвидшення економічного зростання залежатимуть передусім від нарощування факторів виробництва, зокрема масштабів інвестицій в основний капітал та в продуктивність, а також від подальшого розвитку міграційних тенденцій.
Відновлення економіки в умовах диспропорцій на ринку праці підтримуватиме зростання зайнятості та заробітних плат
Проблема браку працівників хоч і пом’якшилася на тлі зусиль підприємців із залучення до ринку праці осіб, які раніше були менш представленими на ньому (студентів, людей літнього віку, ветеранів, людей з інвалідністю), але залишається актуальною. Невідповідності між попитом і пропозицією кваліфікованої робочої сили в умовах відновлення економіки зумовлюватимуть подальше підвищення реальних зарплат (на 3-4% на рік у 2025–2027 роках).
Збільшення попиту на працівників у міру відновлення економіки сприятиме поступовому скороченню рівня безробіття (до 10% у 2027 році). Однак цей процес буде стриманим унаслідок все ще значних диспропорцій на ринку праці, у тому числі через зумовлені війною зміни у структурі економіки, а також нерівномірне відновлення економіки за регіонами та галузями.
Міжнародна допомога та внутрішні боргові залучення підтримуватимуть фінансування дефіциту бюджету з неемісійних джерел
Цього року Україна отримає від міжнародних партнерів більші, ніж очікувалося раніше, обсяги фінансування (55 млрд дол. США). Їх має бути достатньо як для фінансування цьогорічного дефіциту бюджету, так і для формування буферу міцності державних фінансів на наступний рік, коли обсяги зовнішньої допомоги почнуть, ймовірно, знижуватися. Крім того, дефіцит зведеного бюджету без урахування грантів у доходах поступово звужуватиметься на прогнозному горизонті (з 19% ВВП у 2025 році до 7% ВВП у 2027 році) завдяки зміцненню внутрішньої ресурсної бази на тлі відновлення економіки.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем:
- точність макроекономічних прогнозів.
НБУ регулярно публікує макроекономічний прогноз, який є підґрунтям для ухвалення рішень з монетарної політики. Така прозорість процесу ухвалення рішень сприяє побудові довіри до них. Для цього в прогнозах важливо уникати систематичних помилок в один бік та враховувати взаємозв’язки між усіма секторами економіки. Крім того, прогнози мають бути відносно точними, тобто у середньому на рівні або краще прогнозів інших організацій.
НБУ регулярно проводить оцінку точності власних прогнозів, порівнюючи їх із точністю оцінок інших організацій за чотирма ключовими показниками: інфляція, ВВП, сальдо поточного рахунку та облікова ставка. Це важливий інструмент підзвітності та вдосконалення методів прогнозування.
Як свідчить проведена оцінка, загалом влучність прогнозів НБУ впродовж 2019–2024 років була вищою за середній рівень серед усіх оцінюваних організацій, а за нескоригованими на тривалість періоду прогнозування оцінками – однією з найкращих за всіма показниками. Прогнози НБУ також не мали чіткої систематичної зміщеності в один бік, попри масштаб невизначеності та нові шоки в умовах війни;
- тарифна політика США – carpe diem (користуйся моментом).
Підвищення тарифів з боку США упродовж попередніх місяців стосувалося як найближчих торговельних партнерів – Канади і Мексики, так і країн, з якими США мали профіцит торгівлі. Це певною мірою наділяє тарифну політику властивостями переговорного інструменту. Водночас Україна завдяки дефіциту торгівлі зі США отримала найнижче мито – 10%. Це створює певні конкурентні переваги в традиційних категоріях експорту, зокрема продовольства.
Крім того, потенційне запровадження країнами – ОТП США тарифів у відповідь створить передумови для розширення присутності України на вже наявних ринках, зокрема ЄС і Китаю, та виходу на нові. Нарощування експорту може частково компенсувати очікуване звуження попиту з боку країн – ОТП України;
- вплив морського коридору на зовнішню торгівлю: більше, швидше, якісніше.
Із початком повномасштабного вторгнення експортний потенціал України суттєво знизився, зокрема через блокування морських шляхів. Відкриття морського коридору в серпні 2023 року стало важливим стратегічним кроком для економіки. Це значно полегшило логістику та забезпечило нові можливості для експорту. Насамперед завдяки нарощуванню обсягів вивезення товарів, у тому числі за рахунок раніше накопичених запасів, розширенню асортименту перевезень морем, зокрема продукції ГМК, та географії експорту.
Безперешкодна робота морського коридору надасть упевненості експортерам, стимулюватиме інвестиції в розширення виробництва та сприятиме подальшому зниженню вартості фрахту та страхування. Також розширення експортних можливостей сприяло конвергенції експортних цін на зернові культури до рівня світових, що дає змогу аграріям отримувати справедливу ціну за свою продукцію.
Однак повноцінне відновлення експорту і його нарощування в довгостроковій перспективі вимагатимуть забезпечення стабільності роботи портової інфраструктури, подальшої оптимізації транспортних перевезень та збільшення виробничого потенціалу;
- наслідки тарифних війн для української економіки та монетарної політики.
Оновлений макропрогноз НБУ базується на припущеннях щодо помірного впливу світових тарифних війн на українську економіку, зокрема завдяки накопиченому досвіду країн щодо перебудови глобальних ланцюгів доданої вартості в період пандемії, високій адаптивності українських виробників до нових викликів, а також низці інших різноспрямованих ефектів, що компенсуватимуть один одного. Зокрема, тимчасове подорожчання логістики та зміцнення євро компенсуватимуться ефектами від зниження цін на нафту на тлі охолодження глобальної економіки та здешевленням тих імпортних товарів, які переспрямовуватимуться з американського ринку в інші країни.
Зі свого боку в умовах посилення загального рівня невизначеності та турбулентності на глобальних ринках НБУ буде й надалі дотримуватися принципів гнучкого інфляційного таргетування для збереження довіри до монетарної політики та забезпечення макрофінансової стійкості. У разі загострення торгових конфліктів і розгортання валютних війн у світі НБУ також буде готовим забезпечувати належну курсову гнучкість для уникнення накопичення значних зовнішньоекономічних дисбалансів. Водночас НБУ зберігатиме активну участь на валютному ринку, компенсуватиме структурний дефіцит валюти у приватному секторі та забезпечуватиме двосторонні помірні коливання курсу;
- чи може конфіскація знерухомлених російських активів вплинути на роль євро у глобальній економіці?
У січні 2025 року Україна отримала перші 3 млрд євро від ЄС у межах програми позик ERA Loans, яку буде погашено за рахунок надходжень від знерухомлених російських активів. Ця подія не спричинила помітної реакції на валютних чи фондових ринках, як і попередні етапи узгодження цієї програми в червні та жовтні 2024 року. Однак навіть такі обмежені заходи раніше викликали побоювання в Європейського центрального банку щодо потенційного негативного впливу на роль євро у світовій фінансовій системі.
Наразі євро впевнено обіймає другу після долара США позицію як на міжнародних фінансових ринках, так і у світовій торгівлі. Попри обмеження торгівлі ЄС із росією та накладені санкції (включно із знерухомленням російських активів), частка євро в торговельних розрахунках і фінансових операціях залишається майже незмінною. Тож повна конфіскація російських активів на користь України, імовірно, матиме незначний вплив на сприйняття третіми країнами ризиків щодо використання євро. Синхронна конфіскація всіма розвиненими країнами також обмежуватиме можливості диверсифікації резервів країнами з ринками, що розвиваються, зокрема Китаєм. Ба більше, в умовах високої турбулентності євро може навіть отримати переваги відносно долара США й інших валют;
- оновлена Квартальна прогнозна модель для аналітичної підтримки рішень з монетарної політики.
НБУ використовує напівструктурну Квартальну прогнозну модель (КПМ) для побудови макроекономічних прогнозів та аналізу монетарної політики. Поточний макророгноз побудовано з використанням оновленої версії моделі КПМ+. Вона враховує зміни, що відбулися в економіці України в останні роки, зокрема зростання ролі євро та зміну режимів валютно-курсової політики. Крім того, модель прямо інкорпорує різні неявні цілі для компонент споживчої інфляції. Подальше вдосконалення моделі спиратиметься на досвід досліджень МВФ та фокусуватиметься, зокрема, на включенні декомпозиції ВВП за елементами витрат, врахуванні показників платіжного балансу та кількісному оцінюванні впливу інтервенцій на валютному ринку.