Інтерв’ю Андрія Пишного для Central Banking про роботу центрального банку в умовах війни.

Інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного британському виданню Central Banking про роботу центрального банку в умовах війни, забезпечення макрофінансової стабільності та створення умов для залучення приватного капіталу, необхідного для відновлення економіки.

Інтерв'ю проводилося 14 червня, коли Голова НБУ перебував з візитом у Лондоні, де отримав нагороду "Голова центрального банку року" від Central Banking.

Ви сказали, що одним із пріоритетів Національного банку України є створення страхового сектору, здатного впоратися з вимогами воєнного часу. Що це означає на практиці?

Ми намагаємося побудувати стійку, стабільну модель страхування воєнних ризиків. Є два ключових завдання і обидва мають бути однаково ефективними. Перше завдання — швидко розробити інструменти для задоволення потреб експорту та відбудови, а потім ми повинні побудувати всеохоплюючу систему для стійкої підтримки інвестицій для відновлення економіки.

Я хотів би нагадати, що логістична інфраструктура України зазнає постійних атак з боку росії. Однією з реакцій на них стало створення міжнародним співтовариством зернового “коридоруˮ шляхом переговорів за участю ООН і посередництва Туреччини. Як і все, що пов’язане з росією, це не спрацювало, тому що росія нас обманула. Тому Україна була змушена організувати альтернативний “коридорˮ, одночасно атакуючи російські військово-морські сили в Чорному морі, щоб відтіснити їх. І в обох питаннях ми досягли успіху. Новий “коридорˮ відповідав пропускній здатності попереднього, а потім перевищив її і тепер використовується не лише для зерна, а й для металів та машинобудівної продукції. Але для його функціонування потрібні певні зусилля, зокрема страхування воєнних ризиків.

Страхування від воєнних ризиків також потребують, наприклад, відбудова енергетичної інфраструктури та інших критично важливих об’єктів. Отже, перша потреба — це підтримання виробництва, відбудови критично важливих об’єктів і військових потреб.

Друга мета — побудувати перспективну модель страхування воєнних ризиків. Для нас ця модель повинна бути стійкою. Єдине, чого ми не можемо змінити, – це нашу географію, на жаль, росія завжди буде нашим сусідом. Тому страхування воєнних ризиків потрібне як під час війни, так і після її завершення.

Воно включає обов’язкове страхування, а також державну підтримку та підтримку наших міжнародних партнерів. Для цього потрібна міцна інституційна основа. За підтримки Світового Банку НБУ разом з урядом працює над розробленням законодавства, яке забезпечить цю міцну основу. Рада з фінансової стабільності, до якої входять очільники НБУ, міністерств фінансів та економіки, а також регулятора фондового ринку, погодила трирівневу модель.

Андрій Пишний став Головою Національного банку України в жовтні 2022 року, через вісім місяців після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Андрій Пишний – кваліфікований юрист, який понад 20 років працював у фінансовому секторі. У 2014 році Пишний очолив найбільший державний банк країни – Ощадбанк

Перший рівень передбачає запровадження обов’язкового страхування. Другий рівень включає створення інституції, яка б поєднувала державне та приватне партнерство. І нам знадобиться перестрахування ризиків на глобальному ринку. Ми представимо закон у парламенті в межах наших спільних з урядом зусиль. Ми сподіваємося, що народні депутати його підтримають, тому що це дуже важливе питання. Слід також зазначити, що Україна потребує інвестицій, а це допоможе залучити капітал.

Я хотів би подякувати нашим міжнародним партнерам за підтримку, яка є для нас життєво важливою. Новий “коридорˮ  з моменту його відкриття дав нам змогу експортувати 50 млн тон вантажів — не лише продукцію АПК (35 млн тон), а й металургії та машинобудування. Цей новий “коридорˮ набув ще більшого значення під час блокування автошляхів деякими нашими європейськими партнерами.

Чи брали ви участь у переговорах з польським урядом щодо блокування польськими фермерами деяких сухопутних шляхів з України?

НБУ не бере участі в переговорах з польською стороною — це відповідальність уряду. Ми бачимо певні наслідки цих блокувань. Ми обговорюємо ці ризики та виклики з урядом. Завдяки переговорам вдалося розблокувати шлях в цілому, але випадкові та поодинокі блокування ще трапляються. Звісно, НБУ хоче, щоб логістичні та експортні шляхи функціонували належним чином, а ці блокування є додатковим викликом. Ситуація з українською економікою непроста: не забуваймо, ми втратили 30% ВВП з початку повномасштабного вторгнення. Минулого року зростання становило близько 5%. Цього року ми очікуємо, що економіка зросте на близько 3%. Ми мусимо багато і довго працювати, щоб забезпечити відновлення економіки та подолати будь-які обмеження.

Ви сказали, що ще одним головним пріоритетом НБУ є заохочення інвестицій. Що ви для цього робите?

Насамперед ми забезпечуємо макрофінансову стабільність. І це основа для будь-якої взаємодії з приватним капіталом. Водночас ми приділяємо увагу ще двом факторам: валютній лібералізації та нашій Стратегії з розвитку кредитування. У травні НБУ запровадив найбільший з початку повномасштабного вторгнення пакет пом’якшення валютних обмежень для сприяння залученню приватного капіталу та стимулювання інвестицій. Ми частково дозволили репатріацію дивідендів. Це був важливий запит від бізнесу. Ми також дозволили обслуговувати «нові» іноземні кредити, отримані після вторгнення росії в лютому 2022 року, і зняли всі обмеження на імпорт послуг. Ми частково дозволили обслуговування «старих» довоєнних кредитів і майже необмежене обслуговування поточних зобов’язань. Якщо кредит був залучений після початку повномасштабної війни, то обмежень щодо його обслуговування та погашення майже немає. Є також низка дрібніших ініціатив, важливих для приватного бізнесу, щоб не лише вести діяльність зараз, але й будувати її на майбутнє.

Ситуація з українською економікою непроста: не забуваймо, ми втратили 30% ВВП з початку повномасштабного вторгнення. Минулого року зростання становило близько 5%. Цього року ми очікуємо, що економіка зросте на близько 3%

Стратегію з розвитку кредитування на початку червня схвалила Рада з фінансової стабільності, і НБУ одразу ж почав її впроваджувати. Ми відкалібрували наше регулювання, щоб полегшити все проєктне фінансування. Ми також посприяли фінансуванню всіх проєктів, спрямованих на відновлення виробництва електроенергії та будівництво нових потужностей, зокрема розбудову розподіленої мережі з менших об’єктів, що є критично важливим зараз через російські атаки на енергетичну інфраструктуру.

Із запровадженням нових вимог до капіталу НБУ також дозволив перехідний період, щоб банки могли відновити свої кредитні апетити. Цей перехідний період став можливим завдяки тому, що протягом двох років війни банківська система продемонструвала стійкість та операційну ефективність, тож він не підірве стабільність.

Стратегія з розвитку кредитування має кілька пріоритетів. Перший пріоритет — це підтримка оборонного сектору та виробництва товарів, пов’язаних з військовими потребами, а також локалізація виробництва, пов’язаного з оборонною структурою. Другим пріоритетом є енергетичний сектор. Крім того, необхідно підтримувати відновлення бізнесу, який перебуває на територіях стійкості. Наш регуляторний режим дасть нам змогу визначити пріоритетність цих секторів.

Як український ринок праці витримує навантаження, спричинене війною?

Продовження війни й надалі генерує основні ризики для функціонування бізнесу. Вагома частина з них стосується ринку праці. Загальне погіршення демографічної ситуації через внутрішню та зовнішню міграції, мобілізація людей до збройних сил призводять до нестачі кваліфікованої робочої сили та дефіциту працівників. Зараз в Україні точиться  активна дискусія з цього приводу. Незабаром парламент розгляне деякі ініціативи щодо мобілізації робочої сили. Деякі професії будуть зарезервовані, тобто не можна буде залишити робоче місце, щоб долучитися до лав армії.

Ми шукаємо оптимальний баланс між задоволенням економічних потреб і потреб збройних сил. Є компанії, які належать до категорії критично важливих для української економіки. Певний відсоток працівників цих підприємств і професій, які вважаються критично важливими, не підпадають під мобілізацію. Але є й інші підприємства, які не належать до критично важливих категорій, але їхнє функціонування є не менш важливим для економіки та державних доходів. Наразі їхні працівники підпадають під мобілізацію за загальними правилами. Має бути баланс між потребами мобілізації та потребами економіки.

Атаки росії на енергетичну інфраструктуру цієї весни знищили 9 ГВт потужностей генерації електроенергії. За нашими підрахунками, ці атаки [з боку росії], а також посилення обстрілів Харкова, Сум та Запоріжжя можуть спричинити додаткову міграцію 200 000 осіб. На ринок праці тисне не лише брак робочої сили, але й дуже нерівномірний її розподіл. Війна спричинила не лише міграцію за кордон, але й збільшила кількість переміщених осіб всередині країни. Багато з цих людей мешкають на заході країни [далеко від більшості українських виробничих підприємств]. Ринок праці також страждає від невідповідності кваліфікації. Близько 7 мільйонів українців виїхали з країни і досі залишаються за кордоном. Ринок праці — це виклик для України. Ми дуже уважно стежимо за ним і робимо все, що можемо в межах нашого мандата.

У перші місяці вторгнення спостерігався значний тиск на гривневі активи та депозити. Чи є ймовірність, що ситуація повториться?

Питання валютного курсу і мінімізації тиску на гривню є пріоритетом для нас, тому ми повинні зробити так, щоб гривню вважали безпечною, і поки що нам це вдавалося. Гривню зараз розглядають як надійний актив, і ми підтримуємо привабливість гривневих заощаджень. Перехід від фіксованого обмінного курсу до режиму керованої гнучкості в жовтні 2023 року став певним викликом для виконання цього завдання. Але рішення НБУ було прийняте з позиції сили, оскільки наші резерви були достатніми. Поки управління очікуваннями забезпечується належним чином, ми вважаємо, що валютний ринок розвиватиметься за контрольованим сценарієм. Глибина валютного ринку без участі НБУ збільшилася більш ніж утричі.

Гривня зараз розглядається як надійний актив, і ми підтримуємо привабливість гривневих активів

Фактично, ми позбулися множинності обмінних курсів, що було для нас викликом. У жовтні 2022 року в Україні діяло чотири обмінні курси: офіційний курс, курс за картковими операціями, курс міжбанківського ринку та готівковий курс обміну валют. Різниця між офіційним курсом НБУ та готівковим курсом іноді сягала 20%. До того, як ми перейшли до режиму керованої гнучкості, ми приділяли багато уваги мінімізації цих спредів. Зараз різниця між офіційним і готівковим курсами не перевищує 1-1,5%. Для нас важливо, щоб обмінний курс коливався в обидва боки, щоб попит і пропозиція визначали ситуацію на валютному ринку. Присутність НБУ на ринку є лише фактором підвищення довіри.

Чи вносить НБУ якісь зміни до свого проєкту Power Banking, щоб забезпечити роботу банківських відділень під час збоїв у системах електропостачання та зв’язку через російські атаки?

Проєкт Power Banking постійно розвивається, зростає і складність задач, які вирішуються з його допомогою. На сьогодні 55% банківських відділень готові працювати в умовах блекауту, водночас у жовтні 2022 року ми припускали, що 35% відділень мережі мають бути забезпечені альтернативними джерелами енергії та зв’язку.

На жаль, є прифронтові містечка і селища, в яких робота стаціонарних банківських відділень є неможливою, зокрема з міркувань безпеки. Їх жителі та наші захисники, які несуть там службу, також потребують доступу до фінансових послуг. І наше спільне з банками завдання – його забезпечити.

У цьому контексті частиною нашого оновленого Power Banking також стали мобільні банківські відділення – броньовані автокомплекси, які мають усе потрібне обладнання для надання банківських послуг як у звичайному банківському відділенні. У квітні, коли рф особливо інтенсивно атакувала східні та південні регіони, я мав можливість відвідати Харків та переконатися, що чергові відділення Power Banking та мобільні відділення працюють безперебійно та за графіком.

Продовжуємо приділяти значну увагу посиленню кіберзахисту, враховуючи попередній досвід.

У цілому ми не обмежуємо поняття фінансової інклюзії виключно прифронтовими чи деокупованими територіями. Це національний проєкт для всієї України, який враховує питання доступності фінансових послуг за будь-яких умов, зокрема й для людей з інвалідністю. Наприклад, одним із завдань у цьому напрямі для банківського сектору є реінтеграція ветеранів війни, яких стає все більше. Це вимагає розбудови інклюзивної фінансової системи з рівним доступом до фінансових послуг, формування нової кадрової політки, нового підходу до підтримки банками корпоративних клієнтів, які можуть наймати чи обслуговувати ветеранів.

Фінансова підтримка міжнародних союзників України має вирішальне значення для економічної стабільності країни з початку вторгнення. Чи має НБУ план екстрених заходів на випадок можливого скорочення зовнішньої фінансової допомоги, наприклад, через результати президентських виборів у США? 

Програма Міжнародного валютного фонду має кілька важливих особливостей. Це була перша програма, розроблена в умовах дії критичних екзогенних факторів, які створили розрив та фінансову потребу. Однак існує певний обсяг фінансування, який може бути згенерований самою Україною, щоб заповнити цей розрив.

Ця сума була визначена моніторинговими місіями МВФ ще до узгодження програми. Важливою частиною моніторингової місії було визначити, яку частку розриву має заповнити Україна, а яку – країни G7. Протягом чотирьох років, починаючи з 2023 року, країни G7 мають заповнити дефіцит у розмірі 122 мільярди доларів за базовим сценарієм і 140 мільярдів доларів за негативним сценарієм. Сьогодні Україна успішно проходить четвертий перегляд програми МВФ, ми маємо угоду на рівні персоналу. Це означає, що всі наші фінансові партнери оновили свої зобов’язання. Ми очікуємо, що цього року отримаємо 38 мільярдів доларів міжнародної фінансової підтримки.

Але, на жаль, ми бачимо, що за останній рік матеріалізувалися ризики неритмічного надходження міжнародної фінансової підтримки. Ритмічність і достатність — це два елементи, які мають вирішальне значення.

Війну неможливо поставити на паузу. Вона вимагає постійного фінансування. Якщо ми не отримуємо достатньої фінансової підтримки, у нас виникає дефіцит коштів на покриття наших основних потреб, а це впливає на ситуацію на фронті. Із загостренням війни потреби у фінансуванні зростають, а розрив збільшується. Ми це постійно обговорюємо з нашими партнерами. У зв’язку з цим використання російських активів має для нас дуже важливе значення.

Наскільки ви впевнені, що країни G7 дозволять використовувати заморожені 50 мільярдів доларів російських державних активів як заставу для надання кредиту Україні?

З інформації, яку ми отримали сьогодні і вчора [13 і 14 червня], я впевнений у тому, що політичної домовленості досягнуто. Про надання 50 мільярдів доларів через новий механізм кредитування – Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans під заставу заморожених активів деякі лідери G7 вже говорять як про узгоджений варіант. Після того, як політичні лідери досягли домовленості, їхні уряди та держслужбовці працюватимуть над деталями. Політична воля є – і це надзвичайно важливо для нас.

Це джерело фінансування відіграє дуже важливу роль. Йдеться і про гроші, і про демонстрацію підтримки. Це може певною мірою компенсувати виборчу турбулентність, яку ми можемо спостерігати в деяких країнах G7. Це знак того, що вони підтримуватимуть нас стільки, скільки буде потрібно. Тому я можу сказати, що сьогодні я щасливий, тому що вся українська команда наполегливо працювала, щоб досягти цієї мети.

Зазвичай голови центральних банків уникають політичних питань, але в певний момент їхній голос став дуже важливим у питанні заморожених російських активів. Тому нам в НБУ доводилося вести постійну комунікацію, відстоювати свою позицію. Ми підтримували нашого Президента і Міністерство закордонних справ. Сподіваюся, ми зробили свій невеликий внесок у те, щоб Україна отримала доступ до цих заморожених російських активів. Звісно, попереду ще довгий шлях до укладення технічної угоди про те, як використовувати ці активи, і сподіваюся, що цей шлях не буде занадто довгим. Тому, звичайно, ми передбачаємо виклики у 2025 та 2026 роках.

Ми чуємо звернення уряду щодо дедалі більших потреб у фінансуванні. Війна триває і навіть посилюється.

Ми хочемо, щоб це джерело фінансування було максимально безпечним для підтримання макрофінансової стабільності. Ми не хочемо вдаватися до емісійного фінансування, оскільки цей крок може підважити макрофінансову стабільність. Наші власні фінансові ресурси зростають, але їх не вистачає через дедалі більші потреби війни. Я хотів би продемонструвати це на прикладі однієї цифри. Одним із наших спільних з урядом досягнень під час війни було відновлення внутрішнього боргового ринку. За 840 днів війни на цьому ринку було випущено боргових зобов’язань на суму один трильйон гривень [близько 24,65 млрд дол. США]. Населення України активно інвестує в державні облігації. Це також свідчить про те, що наша політика щодо привабливості гривневих активів працює і довіра до національної валюти зберігається.

Усі троє ваших попередників на посаді голови НБУ стикалися з потужним тиском через реформування банківського сектору і особливо через націоналізацію ПриватБанку, найбільшого кредитора країни. Чи зменшився цей тиск відтоді, як ви стали Головою?

Зараз я не відчуваю тиску і вважаю, що це є ознакою нашої інституційної зрілості. Я пишаюся рівнем співпраці, який нам вдалося побудувати між усіма стейкхолдерами, — урядом, Президентом, парламентом. Я приділяю багато часу для пояснення наших рішень, особливо коли вони не влаштовують уряд. Ми витрачаємо багато часу на горизонтальну та публічну комунікації.

набіулліна є частиною режиму, який воює проти моєї країни, і вона є співучасницею злочинів, скоєних путіним. Я не маю анінайменшого співчуття до набіулліної

Сподіваюся, що нам вдалося донести важливість незалежності НБУ не лише як мети, але й спільного ресурсу української влади, який дає нам змогу бути ефективними в умовах безпрецедентних шоків та невизначеності.

За останні декілька днів на російських валютних ринках спостерігається значна турбулентність, оскільки США посилили режим санкцій щодо банків, які працюють з російськими компаніями. За вашими очікуваннями, проблеми ельвіри набіулліної вирішаться чи поглибляться в найближчі 12 місяців?

Я розумію, що причиною цього [турбулентності на валютному ринку] є посилення тиску через санкції. НБУ був активно залучений до санкційного треку протягом останніх двох років. Ми наполягали на тому, щоб на російський фінансовий сектор поширювався весь спектр цих санкцій. набіулліна є частиною режиму, який воює проти моєї країни, і вона є співучасницею злочинів, скоєних путіним. Відділення російського центрального банку заходять в окуповані міста одразу після російських військових. Я не маю анінайменшого співчуття до набіулліної.

І надалі проблеми поглиблюватимуться, але оцінити реальний стан російської економіки в умовах, коли значна частина інформації викривлюється чи приховується, складно. Санкції потрібно посилювати, щоб знекровлювати російську військову машину.

Чи могли США посилити санкції в такий спосіб раніше?

Ми пропонували впровадити їх раніше. Пропозиції перебували на розгляді деякий час, і ми вдячні, що США звернули на них увагу й реалізували. Високопосадовці з інших країн часто починали розмови про санкції зі слів «ні, ми не можемо цього зробити», потім говорили «можливо, ми могли б» і зрештою закінчували словами «так, звичайно».

Це посилює і зміцнює останній пакет санкцій і заповнює прогалини. Я ціную те, що цей пакет підтримали і вдячний за те, що партнери це зробили. Санкції мають бути посилені, оскільки росія продовжує знаходити нові способи для їх обходу. Це дає чіткий сигнал, що санкції працюватимуть. Не зупиняємося на досягнутому, ми можемо зробити набагато більше в питанні санкцій.

Ця війна триває довше, ніж очікували багато спостерігачів. Чи очікує НБУ, що війна триватиме ще багато років, і чи впливає це на ваше планування?

Я пам’ятаю, як ми робили припущення про те, коли закінчиться війна і зменшиться загроза безпеці. Коли я став Головою НБУ в жовтні 2022 року, ми припускали, що безпекові ризики знизяться в другій половині 2023 року. Потім, коли ми дійшли до першої половини 2023 року, ми почали припускати зменшення ризиків з кінця року. Сьогодні 841-й день війни. Минулої ночі росія атакувала Україну балістичними ракетами, які влучили в житлові квартали та об’єкти критичної інфраструктури. Навіть зараз, коли ми розмовляємо, по всій Україні лунає повітряна тривога.

Тому НБУ прийняв рішення, що ми більше не повідомлятимемо про наші припущення щодо закінчення війни. Ми повинні виконувати свій мандат за будь-яких умов. Війна стала нашою новою нормою. Ми б хотіли, щоб все було інакше, але ми повинні навчитися жити і працювати в цих нових умовах невизначеності. Ми вже навчилися, незважаючи на те, що війна є трагічною, жорстокою і кривавою. Це не наш вибір, його нам нав’язали після повномасштабного вторгнення. Результат цієї боротьби визначає наше майбутнє. Тому ми й далі боротимемося за будь-яких умов, стільки, скільки буде потрібно.