Інтерв’ю Андрія Пишного для Dagens Nyheter про фінансову стабільність під час війни та значення міжнародної допомоги.

Інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного шведському виданню Dagens Nyheter про досвід Національного банку в забезпеченні безперебійної та стійкої роботи фінансової системи та функціонування економіки під час війни. А також  про важливість збереження міжнародної допомоги як для фінансової стійкості України, так і для відновлення глобальної безпеки.

Інтерв’ю відбулося під час робочого візиту делегації НБУ на чолі з Головою НБУ до Стокгольму у червні 2024 року на запрошення центробанку Швеції.

Українська економіка зростає, і країна, незважаючи на триваючу загарбницьку війну, успішно бореться з інфляцією. Однак Голова Національного банку України Андрій Пишний попереджає, що стабільність є крихкою та значно залежить від міжнародної підтримки.

– Ви не можете поставити війну на паузу і сказати: «Будь ласка, зупиніться на хвилину, ми шукаємо гроші», – каже він в інтерв'ю для DN.

Коли Андрій Пишний восени 2022 року став Головою Національного банку України, інфляція перевищувала 26%. Реагуючи на виклики повномасштабної війни, представники НБУ були змушені різко підвищити облікову ставку з 10% до 25% за один раз та зафіксувати офіційний курс гривні.

Він порівнює ці заходи з турнікетом – життєво важливим засобом для зупинення сильної кровотечі, але небезпечним, якщо залишити його занадто довго. Коли він прийшов на посаду, необхідно було перейти від стабілізації ситуації до нарощування стійкості.

– Це було великою проблемою, перейти від цієї першої фази до роботи над стабільністю та стійкістю,– розповідає Андрій Пишний для DN під час візиту до Ріксбанку.

Перший робочий дзвінок він здійснив з укриття в Києві до Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду (МВФ), другий – до міністра фінансів. Співпраця з Міністерством фінансів та регулярна фінансова підтримка є двома факторами, які, за його словами, були вирішальними, щоб українська економіка та фінансова стабільність були в такому хорошому стані.

Через півтора року після тих дзвінків, у березні 2024 року, інфляція знизилася до 3,2%, облікову ставку знизили до 14,5%, а економічне зростання відновилося. ВВП у 2023 році зріс на 5,3% порівняно зі зниженням на 28,8% попереднього року. За це, зокрема, його було визнано найкращим головою центрального банку року за версією журналу Central Banking.

"Коли ти живеш в умовах війни 855 днів, поняття страху набуває іншого значення".

Зараз ситуація стабільна, але вона крихка і може швидко змінитися.

Який Ваш найбільший страх щодо економіки на сьогодні?

– Коли ти живеш в умовах війни 855 днів, поняття страху набуває іншого значення. Я боюся, що щось станеться з моїми дітьми або що мої друзі, близькі,  кохана загинуть, усі інші проблеми – це виклики та завдання, які просто потрібно вирішувати. Найбільший ризик зараз – це нерегулярна та недостатня міжнародна підтримка.

На початку 2024 року європейська бюрократія та затяжні процеси ухвалення рішень призвели до того, що Україна отримала лише частину коштів, на які розраховувала, приблизно 10% за словами Пишного. Лише наприкінці березня решта коштів була розблокована.

– Це стало важливим уроком. Ми пережили ці три місяці та забезпечили наші потреби самостійно, що було б неможливо рік тому, однак ми й досі дуже залежні від підтримки.

– Для того, щоб стабільність, яку ми створили, була стійкою, потрібна міжнародна підтримка, і саме тоді, коли це необхідно. Ви не можете поставити війну на паузу і сказати: «Будь ласка, зупиніться на хвилину, ми шукаємо гроші».

На початку червня лідери країн G7 домовилися надати Україні гігантський кредит у 50 мільярдів доларів (понад 500 мільярдів крон) під заставу заморожених російських активів.

За словами Андрія Пишного, графік цього процесу має бути затверджений до кінця цього року, що він вважає важливим з огляду на те, що і в США, і кілька країн ЄС цього року відбудуться вибори.

– Потрібно діяти швидко в таких питаннях. Ми сподіваємося, що це вдасться реалізувати зараз і що це певною мірою зменшить ризики, пов’язані з майбутніми політичними процесами.

Мета візиту до Швеції – обмін досвідом, зокрема з Ріксбанком. За словами Андрія Пишного, голова Ріксбанку Ерік Теден був першим керівником центрального банку європейської країни, який зацікавився досвідом українських колег, набутим в умовах війни.  

Якою була Ваша головна порада йому?

– У перші критичні тижні ми зрозуміли, що готівка є дуже важливою, тому, враховуючи, що Швеція – майже безготівкова країна, це питання потребує рефлексії. Я знаю, що команда Ріксбанку активно обговорює це також.

Ураховуючи безготівковість, стабільність платіжної системи також стає важливим питанням. Навіть якщо на Швецію не впадуть бомби, кіберзагроза є реальною для всіх, підкреслює Андрій Пишний.

І він, здається, знає, про що говорить. Не було жодної хвилини, коли банківська та платіжна системи були недоступними, незважаючи на бомбардування критичної інфраструктури та повторювані масові відключення електроенергії.

– Ми заплатили високу ціну за наш досвід і ми охоче ним ділимося. Коли президент Зеленський каже, що допомога Україні – це інвестиція, а не витрати чи благодійність, він має рацію. Це інвестиція у вашу власну безпеку, каже Андрій Пишний.

Чому банківська та платіжна системи працюють, незважаючи на війну

Банківська та платіжна система України безперебійно працюють навіть в умовах вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року, каже Голова Національного банку Андрій Пишний. Це вдалося значною мірою забезпечити завдяки проєкту Power Banking.

Відділення всіх системно важливих банків у країні були оснащені резервними джерелами живлення для роботи під час відключень електроенергії, альтернативними шляхами комунікації під час втрати з’єднання та посиленою інкасацією, а також додатковим персоналом.

Загалом до проєкту долучені майже 2400 відділень українських банків, які охоплюють усі регіони країни. У разі відключення електроенергії або втрати зв’язку банк має змогу працювати, але з обмеженим вибором послуг.