Інтерв’ю Андрія Пишного для The Globe and Mail про безперебійну роботу банківської системи під час війни, відмову від емісійного фінансування бюджету та міжнародну допомогу

Інтерв’ю Голови НБУ Андрія Пишного для національного медіа Канади The Globe and Mail про створення проєкту безперебійної роботи банків POWER BANKING, підтримання бюджету та значення для України збереження міжнародної допомоги й надалі.

Ерік Регулі, голова європейського бюро видання The Globe and Mail. Опубліковано 11 листопада 2023 року.

Другий понеділок жовтня 2022 року став для України в буквальному сенсі чорним днем. Він ознаменував початок ударів росії крилатими ракетами та безпілотниками-камікадзе по енергетичній інфраструктурі України. Потім були тижні невблаганного руйнування, яке залишило мільйони домівок і підприємств без електроенергії та тепла.

Ця дата також стала початком роботи Андрія Пишного на посаді Голови Національного банку України після кар’єри в комерційних банках і політиці. Відключення електроенергії, які збіглися з його приходом до НБУ, загрожували повністю зупинити банківську систему країни. Тож пан Пишний почав діяти. З’явився проєкт POWER BANKING.

Цей проєкт дав змогу об’єднати в одну мережу найбільші банки країни та їхні відділення, які змогли б функціонувати в режимі резервного живлення з альтернативними каналами зв'язку і доступу до готівки. Відчайдушно намагаючись зберегти банківську систему, НБУ наполягав на тому, щоб відділення купували дизельні чи бензинові генератори та використовували супутниковий інтернет-сервіс Starlink Ілона Маска. Будь-які недоліки Нацбанк швидко виправляв. Коли НБУ зрозумів, що більшість керівників філій – жінки, багатьом з яких важко піднімати каністри з пальним, щоб наповнити баки генераторів, він замовив менші каністри.

"Ідея POWER BANKING народилася в бомбосховищі в перший день атак на енергетичну інфраструктуру. Задум полягав у тому, що принаймні одна третина відділень повинна працювати як єдина мережа, щоб під час відключення електроенергії клієнт будь-якого банку ставав клієнтом усієї мережі", – сказав пан Пишний в інтерв’ю The Globe and Mail. – У результаті банківська система під час війни не зупинялася ні на секунду".

Водночас НБУ забезпечив розміщення банкоматів у облаштованих урядом пунктах незламності. Під час відключення світла українці могли зігрітися, зарядити телефони, отримати гарячу їжу, зняти готівку в укриттях. У своєму головному офісі НБУ влаштував притулок для всіх позбавлених електроенергії працівників центробанку, де можна було провести ніч. У притулку також розташувалася дитяча ігрова кімната. "Мій дев’ятирічний син проводив поруч зі мною цілий день, поки я працювала", – розповіла директор Департаменту комунікацій НБУ Юлія Євтушенко.

Упродовж місяців найжахливіших відключень близько 2400 відділень банків були об’єднані в одну мережу. Потім перед НБУ та його новим очільником постали більш критичні завдання: як придушити шалену інфляцію, запобігти новому витку друкування грошей, відновити роботу внутрішнього боргового ринку і налагодити співпрацю з Міністерством фінансів, щоб на час тривалої війни заручитися довгостроковою підтримкою Міжнародного валютного фонду та інших фінансових донорів.

І все це потрібно було робити під час падіння української економіки. За перший рік війни ВВП впав майже на третину, безробіття зросло до понад 20%, п’ята частина території країни перебувала під контролем росії, а чверть населення або вимушено залишила країну, або перемістилася з одних областей в інші через бойові дії та окупацію територій. "Рівень невизначеності був значним", – сказав пан Пишний.

Будівля НБУ поки що не постраждала від війни, яка триває вже 21 місяць. Елегантна споруда розташована в урядовому кварталі в самому серці Києва, неподалік від Майдану – епіцентру Помаранчевої революції 2004 року та Євромайдану, який стався через десятиліття. Район захищають протиракетні та зенітні батареї, точне розташування яких тримається в таємниці.

Будівля з її рожево-сірим фасадом і ошатним декором сама по собі є витвором мистецтва. Будівлю НБУ зведено у стилі російського відродження у 1905 році. Спочатку там було розміщено Київську філію державного банку російської імперії. За совєтських часів вентиляційна система розносила аромат квітів з розарію всією будівлею. Навіть величезні туалети зачаровують мармуровими стінами і такими деталями, як машинки для чищення взуття.

Посеред такої архітектурної розкоші сам пан Пишний виглядає досить ексцентрично. Неголений і майже лисий, він схожий на модного байкера, що їздить на Harley Davidson. Того сонячного дня на початку листопада він був одягнений у чорну водолазку, сірий піджак і сині джинси. На правому передпліччі – татуювання, на обох зап’ястях – важкі браслети.

Голова НБУ має порушення слуху. Втрачати слух він почав у 2008 році, коли йому було вже за тридцять. "Я не чую музику, але іноді слухаю її уві сні", – каже він (під час інтерв’ю для The Globe пан Пишний сидів поруч із перекладачем, який вводив запитання на планшеті і перекладав їх українською, а потім інший перекладач перекладав відповіді пана Пишного англійською).

Андрію Пишному 49 років. У нього дві дорослі дочки. Його дружина Людмила очолює благодійну організацію, яка допомагає дітям з порушеннями слуху. Людмила є партнером галереї сучасного мистецтва в Києві. 24 лютого 2022 року, коли почалося російське вторгнення, пан Пишний був удома з родиною. «Чомусь я прокинувся до того, як прогримів перший ракетний обстріл, – каже він. – Я розбудив дружину зі словами "прокидайся, почалася війна”».

У той час він ніде не працював. Здобувши юридичну освіту, Андрій Пишний 16 років пропрацював у фінансовій галузі, перш ніж Президент України Володимир Зеленський призначив його на керівну посаду в центральному банку. На початку своєї кар'єри він працював у Ощадбанку (Державний ощадний банк України), а потім – в інших державних банках. У 2012 році Андрій Пишний був обраний до парламенту і протягом двох років обіймав посаду депутата.  У 2014 році пан Пишний повернувся до Ощадбанку і очолював правління до 2020 року, керуючи перетворенням банку з радянської фінансової установи на успішний комерційний банк, лідера ринку. Після повномасштабного російського вторгнення він увійшов до групи, яка консультувала Президента Зеленського в питаннях запровадження санкцій проти росії.

Оскільки пан Пишний розпочав свою роботу в Національному банку через вісім місяців після початку російського вторгнення, значну частину екстрених заходів уже було вжито. До них належать підвищення ставки і запровадження контролю за рухом капіталу, зокрема фіксація обмінного курсу для запобігання розпродажу національної валюти (НБУ все ж був змушений девальвувати гривню на 25% у липні 2022 року). Завдання пана Пишного полягало в тому, щоб повернути відчуття нормальності на ринки капіталу та у фінансову систему і одночасно підтримати діяльність банків. Одним із першочергових завдань було припинення емісійного фінансування, тобто друку грошей для покриття дефіциту бюджету. Емісійне фінансування, за якого центральний банк купує облігації в уряду, зазвичай вважається інфляційним і в деяких країнах є забороненим, як це було в Україні (Верховна Рада цю заборону тимчасово зняла). Минулого року уряд залучив близько 12 мільярдів доларів США шляхом грошової емісії та ще 2,6 мільярда доларів США, забравши прибуток НБУ за 2021 та 2022 роки. "Цього року ми змушені були докласти всіх зусиль, щоб уникнути емісійного фінансування", – сказав пан Пишний.

З цією метою він разом із Сергієм Марченком, Міністром фінансів України, стукали у двері всього світу, звертаючись за фінансовою допомогою для покриття бюджетного дефіциту, який, як очікується, цього року зросте до безпрецедентних 29% ВВП, оскільки уряд покриває витрати повномасштабної війни. Допомога надійшла від Міжнародного валютного фонду, країн Великої сімки, зокрема США, та інших міжнародних донорів. За оцінками Великої сімки, минулого року в Україну було спрямовано 32,7 млрд дол. США. Пан Пишний очікує, що у 2023 році Україна отримає 45 млрд дол. США кредитів і грантів. "Важливо, щоб наші партнери залишалися з нами наступного року", – сказав пан Пишний.

Але чи залишаться вони? Влада уже занепокоєна тим, що часи легкого доступу до фінансування можуть минути, незважаючи на те, що Україна ще довго потребуватиме величезних коштів, навіть якщо війна закінчиться наступного року, що зараз видається малоймовірним. У березні МВФ заявив, що в період із 2023 до 2027 року дефіцит зовнішнього фінансування України становитиме від 123,5 млрд дол. США до 148,7 млрд дол. США. У середині жовтня пан Марченко зазначав, що бачить, що донори починають втомлюватися, оскільки наближається третій рік війни, а США переключаються на підтримку Ізраїлю у війні з ХАМАС у секторі Газа. "Я бачу, що наші партнери дуже втомлені. Вони хотіли б забути про війну, але війна все ще триває, і вона повномасштабна", – зазначив пан Марченко в інтерв'ю Reuters за лаштунками зборів МВФ і Світового банку в м. Марракеш. Втома донорів є ще одним кошмарним сценарієм для пана Пишного. "Ми з Марченком цей страх поділяємо", – каже він. "Нас непокоїть, що країни-донори можуть відмовитися надавати значну і вчасну фінансову допомогу і не виконати зобов'язання, взяті в межах пакета фінансової допомоги".

Однак він може розраховувати на низку досить вагомих перемог, щоб підтримати свій моральний дух, а також моральний дух уряду. Україна припинила емісійне фінансування і знову залучає гроші на внутрішніх боргових ринках. Цього року було залучено 13 млрд дол. США. Рівень інфляції, який наприкінці минулого року сягнув піку 27%, знизився до близько 7%. Відсоткові ставки були знижені двічі з липня – з 25% до 20%. Зниження відбулося значно раніше, ніж передбачав НБУ. Зросли податкові надходження. Відбувся перехід від режиму фіксованого обмінного курсу до курсу керованої гнучкості. Іншими словами, фінансові та монетарні ринкові сили відновлюються. Погана новина полягає в тому, що український контрнаступ, схоже, зайшов у глухий кут, і війна не має жодних ознак завершення. Якщо донори справді стомляться, то наступного року Україна може зіткнутися з новою – потенційно глибшою – кризою фінансування. "Міжнародна фінансова підтримка залишається для нас критично важливою і буде такою ще певний час", – сказав пан Пишний.