Інтерв’ю Андрія Пишного виданню Central Banking про роботу українського центробанку під час війни

Андрій Пишний про макроекономічну стабільність, забезпечення роботи банків під час ракетних атак, залучення допомоги від МВФ та плани щодо післявоєнної відбудови.

Інтерв’ю проводилося 13-14 червня 2023 року в Лондоні.

Ви стали Головою НБУ в жовтні 2022 року. Які пріоритети поставили перед Вами високопосадовці, а які вважали основними Ви самі?

Першого ж дня в мене була змістовна дискусія з працівниками, яка визначила наш подальший курс. Я також зустрівся з директором Європейського департаменту МВФ та головою місії МВФ в Україні, а також з Міністром фінансів. Важливо було виробити спільне бачення з моїми партнерами та колегами.

На початку війни НБУ мобілізував усі ресурси та забезпечив безперебійну роботу фінансового сектору України – це була стратегія виживання. Команді це вдалося. Я бачив своє завдання в переході від цієї стратегії виживання до фази зміцнення, що вимагало зовсім іншого рівня взаємодії між монетарною та фіскальною системами, а також іншого рівня впевненості та довіри між Україною та іноземними партнерами. Тому ці два напрями стали моїми ключовими стратегічними пріоритетами. Їх вдалося реалізувати завдяки спільним зусиллям і злагодженій роботі уряду та НБУ. Це дало змогу отримати позику за Програмою розширеного фінансування від МВФ.

Було й ще одне важливе випробування. В день мого призначення на посаду Голови НБУ росія розпочала свій ракетний терор, намагаючись знищити енергетичну систему України. Нашим завданням було забезпечити роботу центрального банку та всієї банківської системи в умовах обмеженого електропостачання чи тотального знеструмлення. Нашою відповіддю на цю загрозу став проєкт, який ми назвали POWER BANKING. Цей унікальний проєкт, що об’єднав українські банки в єдину мережу, спроможну працювати навіть в умовах повного знеструмлення. У результаті до складу мережі увійшло майже 2500 банківських відділень у 400 містах і селищах.

Андрій Пишний став Головою Національного банку України в жовтні 2022 року, через вісім місяців після початку російського вторгнення. Кандидатуру Пишного на посаду Голови НБУ запропонував Президент Зеленський після того, як попередній Голова Кирило Шевченко подав у відставку за суперечливих обставин. За його кандидатуру у Верховній Раді проголосувала конституційна більшість. Пишний є кваліфікованим юристом. Він понад 20 років працював у фінансовому секторі. У 2014 році Андрій Пишний очолив найбільший державний Ощадбанк.

У 2022 році НБУ став одним із основних джерел фінансування українського уряду, оскільки уряд збільшив витрати на боротьбу з російським вторгненням. У своєму виступі 22 лютого цього року Ви заявили, що хочете, щоб НБУ припинив емісійне фінансування бюджетного дефіциту. Якого прогресу досяг НБУ на шляху до цієї цілі?

З початку цього року НБУ не вдається до будь-яких форм монетизації дефіциту бюджету. Ми змогли забезпечити немонетарне фінансування державних видатків. Певною мірою це результат нової якості відносин між Мінфіном і НБУ. Але на початку війни регулятор не мав іншого виходу, як запровадити емісійне фінансування бюджету. Пізніше ми почали отримувати суттєвіші обсяги міжнародної допомоги, яка більшою мірою покривала наші потреби. Тож, починаючи з липня 2022 року, НБУ почав обмежувати обсяги емісійного фінансування. Однак повністю припинити його до кінця року нам не вдалося.

У 2023 році ситуація змінилася. Ми змогли відмовитися від монетизації з огляду на те, що міжнародна підтримка почала надходити в Україну ритмічно та в достатніх обсягах. Також разом з урядом ми перезапустили внутрішній борговий ринок. Про результати наших зусиль найкраще свідчить статистика. Загалом з початку року станом на 7 червня Міністерство фінансів залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 166 млрд грн, що в еквіваленті становить 4,53 млрд дол. Для порівняння, за весь 2022 рік було залучено 164 млрд грн (4,48 млрд дол.), що менше, ніж було залучено за п'ять місяців 2023 року.

Я вважаю, що нам ніколи не вдалося б цього досягти без нашої першої дискусії з Міністром фінансів, де ми конструктивно й відкрито обговорили параметри взаємодії та співпраці на основі наших повноважень. Міністерство фінансів погодилося з позицією НБУ щодо необхідності забезпечення привабливості гривневих активів. Цим ми підтримуємо фінансову та курсову стабільність. На тій першій зустрічі в жовтні минулого року ми підтвердили домовленості, що емісійне фінансування у 2022 році не повинно перевищувати 30 млрд грн на місяць, а загальна сума за 2022 рік не має бути більшою за 400 млрд грн. Ми погодилися, що у 2023 році ми повинні уникати будь-якого монетарного фінансування, і цей принцип має стати одним із важливих елементів програмної співпраці з МВФ. Ми також домовилися, що будемо зустрічатися з Міністром фінансів щотижня. Існує широке коло питань, які потребують швидких та гнучких рішень і відкритої та чесної дискусії. Ми сподівалися, що наші міжнародні партнери оцінять таку якість співпраці.

Зауважу, що співпраця між інституціями жодним чином не підриває незалежність чи інституційну спроможність НБУ. Наша робота побудована на взаємній повазі до наших мандатів.

Через два місяці після тієї зустрічі, у грудні 2022 року, нам вдалося домовитися з МВФ про Моніторингову програму із залученням Ради директорів Фонду. За кілька місяців її успішне виконання відкрило можливість започаткувати нову кредитну програму для України, що стала важливим елементом по-справжньому історичного пакета підтримки для України^*.

У червні 2022 року НБУ був стурбований макроекономічною нестабільністю, яка загрожувала активам у гривні, і можливою доларизацією. Чи тепер ця загроза повністю зникла?

У червні минулого року після перших місяців війни бізнес і громадяни почали поступово повертатися до нормальної економічної логіки прийняття рішень. Вони шукали безпечних варіантів, як зберегти свої доходи та заощадження. В умовах низьких процентних ставок за державними облігаціями та депозитами, зростаючої інфляції та безпрецедентного рівня невизначеності іноземна валюта стала ледь не єдиним інструментом захисту заощаджень. Крім того, війна зумовила шок для економіки та експортних надходжень.

Все це спричинило тиск на валютний ринок, що загрожувало валютною кризою, доларизацією та неконтрольованим прискоренням інфляції. Щоб запобігти цьому, НБУ був змушений суттєво підвищити облікову ставку, яка була б певним орієнтиром, що вказував би на реальну вартість гривневих активів. 2 червня 2022 року НБУ підвищив облікову ставку на 1500 базисних пунктів. У результаті ставки за депозитами почали зростати. Однак з часом банківська система продовжувала накопичувати значну ліквідність, і вплив облікової ставки на депозитні ставки був слабшим, ніж зазвичай від підвищення ставки. Це тривало впродовж 2022 року.

Настав час діяти Міністерству фінансів – вони повинні були врахувати імпульс облікової ставки НБУ та підвищити процентні ставки за облігаціями. Важливим було те, що первинний ринок державних облігацій потрібен для покриття дефіциту бюджету, потреб держави та зменшення обсягів монетизації.

З кінця осені 2022 року завдяки спільним зусиллям, змінам у операційному дизайні монетарної політики та нашим вербальним інтервенціям на різних рівнях ставки за депозитами у гривні почали зростати. Водночас усі вжиті нами заходи та співпраця з урядом дали нам змогу змінити ситуацію.

"Ніколи раніше країна, яка потребувала такої допомоги, не демонструвала такий рівень спроможності."

З початку року ми вийшли на стійкий дезінфляційний тренд. Ми підвищили ставки за гривневими інструментами, знизивши загрозу доларизації. Зараз більшість банків пропонують досить високі депозитні ставки, які можуть допомогти населенню зберегти заощадження, що зменшуватиме тиск на валютний ринок. Це важливо, оскільки НБУ зараз розглядає пом’якшення валютних обмежень, які були запроваджені на початку війни. Ми хочемо повернути нормальність у економіку за допомогою таргетування інфляції та гнучкого обмінного курсу, відповідно ми працюємо над створенням необхідних передумов.

Ви згадали про більш тісну співпрацю з Міністерством фінансів та міжнародною спільнотою. Що блокувало її раніше?

НБУ має глибоку інституційну пам'ять і дуже високий рівень довіри на міжнародному рівні, тому я не починав переговори з міжнародними партнерами з нуля. Я хотів почерпнути з минулих відносин щось, що могло б допомогти нам побудувати нову концепцію довіри та співпраці з Міжнародним валютним фондом. І мені здається, враховуючи отримані результати, що ми досягли успіху в цьому плані, оскільки за останні вісім місяців ми спромоглися досягти двох дуже важливих, я б сказав, історичних рішень.

Моніторингова програма за участю Ради директорів МВФ – це механізм, який був введений вперше.

Я думаю, це стало можливим, тому що українському уряду і НБУ, незважаючи на елемент напруженості, вдалося налагодити ефективну співпрацю між монетарною і фіскальною гілками влади. Міністерство фінансів і Національний банк почали краще чути один одного і розуміти суть взаємних мандатів. Нам також вдалося створити це конструктивне й довірливе спілкування з міжнародною спільнотою. Моніторингова програма МВФ була схвалена у грудні 2022 року, а вже в лютому 2023 року ми мали перший перегляд, який засвідчив успішне її виконання. Результати моніторингової програми плавно перейшли в обговорення Програми розширеного фінансування.

"У меморандумі МВФ ви двічі побачите слово "перемога". Ми наполягали на тому, щоб саме це слово використовувалося, незважаючи на всі бюрократичні процедури, бо це наша головна мета."

У березні МВФ змінив свої правила та дозволив надавати великі пакети допомоги в умовах "виключно високого рівня невизначеності", якщо одержувач попередньо отримав "надійні гарантії" щодо надання або фінансування списання боргу. Україна скористалася гарантіями країн "Великої сімки" та кількох країн Європи і стала першим отримувачем такого роду допомоги. Хто автор ідеї запровадження цих змін у політиці МВФ?

Ми обговорювали параметри моніторингової програми під час розмови з представниками МВФ у жовтні 2022 року. Ми усвідомлювали, що в наших міжнародних партнерів є певні труднощі, оскільки МВФ ніколи ще не відкривав програму для країн, які перебували в таких умовах, як ми. Водночас ніколи раніше країна, яка потребувала допомоги, не демонструвала такий рівень спроможності. Уряд України і НБУ засвідчили, що вони роблять все можливе і продовжуватимуть вживати всіх необхідних заходів для забезпечення стійкості нашої країни.

Головною причиною всіх наших проблем є збройна агресія росії проти України ‒ це спричинило величезний шок. Метою моніторингової програми було надати МВФ усі необхідні підтвердження спроможності України, а саме здатності не просто брати на себе зобов’язання, а й виконувати їх. Моніторингова програма продемонструвала гарні результати, оскільки всі структурні маяки та всі показники були виконані. На мою думку, надання такої значної підтримки Україні в умовах високого рівня невизначеності стало результатом нашої співпраці з командою МВФ за лідерства [директора-розпорядника фонду] Крісталіни Георгієвої та відповідальної роботи місії під керівництвом Гевіна Грея.

Хто з посадових осіб вів переговори з МВФ та іншими зовнішніми партнерами, такими як "Велика сімка"?

Це була командна робота. Президент України також брав участь у деяких переговорах, коли це було необхідно. Делегацію з боку України очолювали спільно Голова НБУ та Міністр фінансів – основна робота була проведена нашими командами. Також були залучені інші представники уряду залежно від обговорюваних питань. Під час переговорів ми звірили всі наші баланси та цифри. Ми з'ясували, який фінансовий розрив нам потрібно покрити за допомогою інших країн. Потім відбулися перемовини з країнами "Великої сімки" за підтримки МВФ. Програма МВФ лежить в основі цього великого пакета підтримки.

Дизайн програми МВФ є досить сміливим та інноваційним. Це вимагало перегляду політики МВФ і певною мірою нового погляду на місії та роль МВФ. Програма, розроблена між Україною та МВФ, стала прецедентом, оскільки тепер подібною допомогою можуть скористатися інші країни, які страждають від екзогенних шоків. Нещодавно ми пройшли перший перегляд програми «Механізм розширеного фінансування» на рівні фахівців МВФ і незабаром очікуємо на рішення Ради директорів МВФ.

Програма EFF встановила низку завдань, зокрема посилити ефективність банківського нагляду, розбудувати механізм оздоровлення банків і провести валютну лібералізацію. Вона також встановила низку суворих антикорупційних заходів для країни. Наскільки НБУ впевнений, що Україна зможе виконати ці умови?

НБУ зробить усе можливе, щоб виконати наші зобов'язання. Якщо уряд потребуватиме нашої допомоги для виконання зобов'язань за програмою МВФ, ми сприятимемо цьому всіма можливими способами в межах нашого мандата. Належним підтвердженням цьому є активізація з початку року внутрішнього боргового ринку, який дає змогу нам уникати емісійного фінансування дефіциту бюджету. Це також демонструє нашим міжнародним партнерам, що фіскальна та монетарна влада України можуть працювати разом у синергії.

Реформи, закладені в програмі МВФ, корелюються з нашими завданнями щодо вступу до Європейського Союзу. Це важливий елемент нашої стійкості. Україна обрала шлях європейської інтеграції та підписала Угоду про статус кандидата на вступ до ЄС, яка передбачає велику кількість дуже амбітних реформ. Незважаючи на війну, ми їх реалізовуємо. Антикорупційна програма є лише одним з елементів. Існує ще кілька напрямів структурних реформ, передбачених цією програмою. Деякі з них мають бути реалізовані вже на цьому етапі, а інші відкладені на період післявоєнної відбудови.

У меморандумі МВФ ви двічі побачите слово "перемога". Ми наполягали на тому, щоб саме це слово використовувалося, незважаючи на всі бюрократичні процедури, бо це наша головна мета. Слова "відновлення" та "відбудова" зустрічаються 93 рази. Це наш пріоритет: не тільки перемогти, але й відбудувати.

"Підрив дамби є воєнним злочином росії, який спричинив екологічну катастрофу в регіоні та значні економічні втрати (як короткострокові, так і довгострокові), які ми все ще оцінюємо та аналізуємо."

Національний банк повідомив про падіння інфляції в річному вимірі за останні чотири місяці поспіль, яка порівняно з 26,6% у грудні знизилася до 17,6% у квітні. Що спричинило таке падіння?

Останні дані демонструють, що дезінфляційний тренд є стабільним, у травні інфляція знизилася до 15,3%. Цінова та фінансова стабільність є основними пріоритетами в межах нашого мандата. Дійсно важливим є те, що за останні шість місяців Україна не монетизувала дефіцит бюджету, який фінансувався завдяки міжнародній допомозі та залученням на внутрішньому борговому ринку.

Адаптивність України та її економіки має величезний вплив на цей дезінфляційний тренд. Це те, про що я говорив у своїй промові [під час Літніх зборів Central Banking 2023 року], – фактор стійкості. Українці загалом та українські підприємці здатні працювати за складних умов. Україна досить добре відновилася після російського енергетичного терору, що важливо для подальшого зниження інфляції та відновлення економіки.

Чи можуть перебої з урожаєм підвищувати інфляцію?

Поки що ні. Стабільність дезінфляційного тренду ґрунтується на досить широкій пропозиції сільськогосподарської продукції.

Чи може руйнування дамби Нової Каховки вплинути на інфляцію?

Підрив дамби є воєнним злочином росії, який спричинив екологічну катастрофу в регіоні та значні економічні втрати (як короткострокові, так і довгострокові), які ми все ще оцінюємо та аналізуємо. На сьогодні експерти по-різному оцінюють вартісний вплив руйнування дамби на сільське господарство регіону. Цифри дуже різняться – від 10% до 40% виробництва окремої сільськогосподарської продукції. Ми сподіваємося, що збільшення сільськогосподарського виробництва в регіонах, які не постраждали від цієї катастрофи, дасть змогу нам компенсувати цей вплив.

"Говорити "ні" ми вміємо. Але ми також вміємо у кризовій ситуації реагувати в такий спосіб, щоб збільшувати цінність нашої спроможності. Ми в жодному разі не ухвалюватимемо рішень, що можуть підірвати наше майбутнє."

Навесні НБУ перезапустив нагляд за українськими банками і запланував провести оцінку їх стійкості.  Якими є результати на сьогодні?

НБУ наразі проводить досить амбітну реформу банківського нагляду. Вона базується на впровадженні ризик-орієнтованого підходу і має підвищити його якість. У межах цієї реформи згідно з нашою угодою з МВФ Правління НБУ ухвалило рішення створити Департамент інтегрованого банківського нагляду.

Для оцінки стійкості банківської системи НБУ здійснить оцінку якості активів. У 2023 році ми проводитимемо цю діагностику власними силами. Але щойно ситуація з безпекою поліпшиться, сподіваємося, що у 2024 році реалізуємо її спільно з МВФ і незалежними експертами. В результаті Національний банк України отримає повністю незалежний висновок щодо якості активів.

Перші результати ми отримаємо до жовтня цього року. А до квітня 2024 року очікуємо завершити всі переговори з комерційними банками та досягти згоди щодо майбутніх заходів для забезпечення їх стабільності. Для нас важливо, щоб банківська система стала і містком, і ресурсом для етапу відновлення. Ми також працюватимемо над поліпшенням корпоративного управління як державних, так і комерційних банків.

Українські банки можуть отримувати прибутки, використовуючи гроші вкладників для купівлі депозитних сертифікатів овернайт або державних облігацій. Але, схоже, вони не здійснюють кредитування на суттєві суми, можливо, з очевидних причин. Чи змінюється ця ситуація?

Донедавна операції з ОВДП не були настільки привабливими, поки нам разом з Міністерством фінансів не вдалося зробити їх такими. Ми мотивували попит, дозволивши зараховувати окремі бенчмарк-ОВДП для виконання вимог обов’язкового резервування та змінивши операційний дизайн монетарної політики. Водночас Міністерство фінансів також підвищило ставки, що посприяло активізації ринку. Це була важлива частина нашої стратегії, спрямованої на зростання привабливості гривневих активів та збільшення залучень на внутрішньому борговому ринку для покриття дефіциту бюджету.

Щодо кредитування, то, звичайно, найпопулярнішими програмами кредитування під час війни стали програми державної підтримки, які передбачають пільгові кредити. Крім того, для збереження своїх кредитних портфелів відповідно до рекомендацій центрального банку комерційні банки можуть здійснювати реструктуризацію, яка поліпшує умови обслуговування кредитів. Звісно, проблема кредитування, крім того, що зараз високі ризики, також пов'язана з тим, що попит на кредити дуже низький. Ми впевнені, що за зниження безпекових ризиків та  поліпшення цінової й фінансової стабільності ця ситуація зміниться на краще. На етапі відбудови, крім кредитування, також необхідними будуть інвестиції. Важливим елементом стане страхування воєнних ризиків, що дасть змогу залучати іноземний капітал в Україну. Ми працюємо над створенням різних інструментів як на платформі іноземних компаній, так і в середині країни.

Чи має НБУ план, як дозволити компаніям страхувати ризики війни?

На сьогодні немає будь-яких регуляторних обмежень, які б забороняли компаніям страхувати ризики війни, а страховикам – укладати договори страхування, що передбачають покриття воєнних ризиків. Водночас, ураховуючи високу вартість відповідної послуги, ми працюємо над розробленням моделі, яка б дала змогу зробити цей продукт доступнішим. У межах співпраці з урядом ми розробляємо концепцію, яка дасть змогу нам отримати швидкі результати, доки війна триває. Наша "робоча версія" – це трастовий фонд, яким керуватиме Уряд України разом із міжнародними партнерами за рахунок внесків, зроблених нашими міжнародними партнерами. Оскільки страховий ринок також входить до сфери відповідальності НБУ, ми працюємо над цим.

"Ми не просто повертаємо собі території ‒ ми повертаємо назад нормальне життя. А доступ до банківських послуг є базовою потребою."

Раніше НБУ докладав значних зусиль для очищення банківського сектору шляхом закриття та націоналізації багатьох банків. Але деякі посадовці були стурбовані тим, що прокуратура не вживала заходів щодо людей, які, на їхню думку, вчинили фінансові злочини. Чи змінилося це зараз?

Ви маєте рацію. На початку 2014 року у нас було 180 банків, зараз – 65. Очищення банківського сектору було болісним, але неминучим рішенням. У результаті банківський сектор виявився надзвичайно стійким навіть до шоків війни. За нашими заявами до правоохоронних органів про фінансові злочини, вчинені власниками комерційних банків, відкрито кримінальні провадження, але слідчі дії ще досі тривають. Фондом гарантування вкладів згідно з його даними подано 128 позовів до власників 61 неплатоспроможного банку та пов’язаних із ними осіб на суму понад 176 млрд грн.

Троє ваших попередників на посаді Голови НБУ зазнали значного тиску в ЗМІ, судах і з боку високопоставлених політиків. До прикладу, Валерія Гонтарева свого часу сказала, що це сталося багато в чому через те, що впливові люди хотіли припинити банківську “чистку”, яку проводив НБУ. Чи припиниться, на Вашу думку, цей тиск у майбутньому?

У випадках, коли центральному банку доводилося очищати ринок і займатися виведенням з ринку або ліквідацією неплатоспроможних банків, ми стикалися з величезним опором. Цей опір проявляється в організованих інформаційних кампаніях, які влаштовують власники неплатоспроможних фінансових груп, і, звісно, в судових процесах, які також супроводжуються інформаційними кампаніями. Протягом останніх восьми місяців НБУ активно займається очищенням ринку страхових і фінансових компаній. Для протидії операціям, які можна класифікувати як відмивання грошей, ми прийняли кілька рішень про виведення з ринку компаній, вони будуть супроводжуватися ліквідаціями. Ухвалюючи такі рішення, ми відчуваємо себе абсолютно незалежними, в тому числі від політичного тиску. Ми сповнені рішучості завершити цю роботу, щоб зробити страховий ринок таким же стійким, як і банківський, та підвищити якість банківського ринку. Як вам відомо, мандат НБУ також охоплює небанківські фінансові установи. Ми впроваджуємо закон про надавачів платіжних послуг, щоб переконатися, що ринок відповідає європейським директивам. Звісно, опір існує. Але ми маємо твердий намір подолати його цього року. Також це стосується прозорої структури власності страхових компаній. Тож цей етап обіцяє бути цікавим.

"росіяни, коли залишають території, мінують банкомати, двері і приміщення. Тому до того, як ви починаєте роботу, очевидно потрібно оновити засоби зв’язку."

Чи відчуваєте Ви політичний тиск?

Щодо політичного тиску на центральний банк як інституцію і на мене особисто як його Голову, то поки що я такого тиску не відчуваю. Коли мене номінували на цю посаду, я спілкувався з усіма стейкхолдерами, з Верховною Радою і Президентом. Я сказав їм відкрито і прямо, що інституційна незалежність НБУ, серед іншого, є ключем до нашої Перемоги, і я на цьому наполягатиму. Такий самий меседж я озвучив у своєму виступі перед народними депутатами  одразу після свого призначення. Інституційно сильний і незалежний регулятор є одночасно метою і ресурсом. Це ресурс, який допомагає нам будувати нову якість відносин із МВФ, Світовим банком та Європейським банком реконструкції та розвитку. Це також дає змогу ефективно реалізувати наш головний мандат щодо забезпечення цінової та фінансової стабільності, що є запорукою сталого економічного зростання.

Але це не означає, що НБУ має відмежуватися від будь-якого діалогу. Навпаки, я вважаю, що це одна з моїх ключових функцій: ефективна комунікація з усіма стейкхолдерами. Ця комунікація має базуватися на чіткому розумінні повноважень НБУ, його цінностей і незалежності. Говорити "ні" ми вміємо. Але ми також вміємо у кризовій ситуації реагувати в такий спосіб, щоб збільшувати цінність нашої спроможності, і ми в жодному разі не ухвалюватимемо рішень, які можуть підірвати наше майбутнє.

Першому заступнику Голови НБУ Катерині Рожковій приділялася окрема увага в деяких попередніх інформаційних кампаніях (які розгорталися навколо “чистки” банків). Ви вірите, що тиск на неї останнім часом послабився?

Наразі я не бачу інформаційного тиску на жодного свого заступника, в тому числі на пані Рожкову. Деякі інформаційні кампанії ми, звичайно, помічаємо – їх джерелом часто є російська преса. Деякі з них намагаються дискредитувати мене, але це не означає, що ми повинні приділяти їм велику увагу. Нам своє робити. У прийнятих рішеннях ми впевнені й будемо на них наполягати. Якщо нас намагатимуться дискредитувати, ми будемо реагувати швидко й адекватно. Рада національної безпеки та оборони має свій інформаційний центр, який аналізує всі інформаційні атаки. Якщо він виявляє неправду, відповідна інформація оскаржується й опротестовується. На вістрі подібних атак опинявся не лише НБУ.

Як НБУ працює з банками на тимчасово окупованих росіянами територіях чи нещодавно звільнених українськими військами територіях?

Українські банки не працюють на окупованих територіях. Проте щойно території звільняються Збройними Силами України, НБУ максимально прискорює там відновлення банківських операцій. Саме так це відбувалося в Херсоні та Херсонській області. Після звільнення перший банк відновив свою діяльність протягом 48 годин. Я був там присутній у цей момент. Було важливо дати сигнал банкам, що якнайшвидше відновлення роботи є пріоритетним завданням. Ми не просто повертаємо собі території, ми повертаємо назад нормальне життя, а доступ до банківських послуг є базовою потребою.

Я покажу вам пару фотографій, як виглядало одне з відділень ПриватБанку після окупації. Це черга до банку. Російські окупанти відкрили всі до одної скриньки сейфів і зруйнували двері до сховища. Люди почали вишикуватися в черги одразу після того, як пішли сапери. Це дуже важливий момент, бо росіяни, коли залишають території, мінують банкомати, двері і приміщення. Тому до того, як ви починаєте роботу, очевидно потрібно оновити засоби зв’язку. Нам треба привозити нове обладнання, бо росіяни не залишають нічого. А тепер уявіть, лише за 48 годин після деокупації українським банкам вдається все це зробити. Це був дуже емоційний день як для мене, так і для банків та їхніх клієнтів. Багато людей впізнали мене . Коли люди бачать Голову Національного банку, який приїхав на деокуповану територію через 48 годин після звільнення, ми дивимося один одному в очі і відчуваємо однаково сильні емоції. У місті ще не було відновлено водо- та електропостачання, не працювали продуктові магазини, а банки вже працювали. Ми не лише повертаємо банківські відділення на деокуповані території, ми повинні зробити так, щоб звільнені території стали цікавими для інвестування, ми маємо привести туди бізнес.

В Україні існує ризик регіональної нерівності через величезну різницю між територіями, які розташовані близько до лінії фронту, та відносно безпечними регіонами. Це виклик, над яким ми зараз працюємо – нам треба хоча б частково вирішити питання, як розподілити економічну діяльність більш-менш рівномірно, включно з нещодавно звільненими територіями. Доступність банківських послуг – одна з передумов.

Коли йдеться про забезпечення діяльності НБУ, які заходи Ви вживали для збереження стійкості працівників НБУ?

Це був справжній виклик. Я покажу вам фотографії. Тут ви бачите працівників НБУ під час повітряної тривоги: вони працюють в укритті. Також у кожній будівлі НБУ є приміщення, щоб батьки мали змогу приводити дітей в офіс і не залишати їх вдома під час відключення електроенергії чи повітряних тривог. Працівники НБУ та члени їхніх родин можуть залишитися в будівлі НБУ на ніч, якщо через ракетні обстріли вони не зможуть повернутися додому або їхні будинки будуть пошкоджені. Цей протокол має назву "Укриття". Коридор, яким ми щодня проходимо на роботу, укріплений мішками з піском на випадок обстрілів.

МВФ пообіцяв виділити приблизно 100 млрд дол. на відновлення України після війни. За оцінками Світового банку, загальні витрати на відбудову становитимуть близько 410 млрд дол. Що, на Вашу думку, має зробити Україна, щоб забезпечити успішне відновлення після того, як війна закінчиться?

Скажу те, що ви, напевно, й очікуєте почути від мене як Голови НБУ. Основною передумовою сталого економічного зростання є макроекономічна і фінансова стабільність. Стабільний, стійкий фінансовий сектор має стати містком до джерел фінансування. Другою вимогою після безпеки є макроекономічна стабільність. Найгіршим буде сценарій, за якого Україна не зможе забезпечити макроекономічну і фінансову стабільність на шляху до Перемоги. Це означало б, що країна занурилася у кризу. Отже, ми повинні забезпечувати стійкі позитивні результати.

"Ми не лише повертаємо банківські відділення на деокуповані території, ми повинні зробити так, щоб звільнені території стали цікавими для інвестування, ми маємо привести туди бізнес."

Ми працюємо над створенням передумов для повернення у перспективі до ринкових інструментів і механізмів, таких як таргетування інфляції. Одне з наших основних завдань – не допустити руйнування української економіки. Якщо ми досягнемо успіху, я переконаний, що Україна отримає необхідні ресурси для відновлення та відбудови. НБУ зосереджений на скороченні невизначеності для суспільства та бізнесу. Саме таке завдання я ставлю перед собою і своєю командою. Невизначеності в навколишньому світі вистачає, тому НБУ в межах компетенції має забезпечити чітку послідовність завдань і дій.

НБУ є архітектором фінансової системи. Без необхідних креслень чи економічних розрахунків побудувати надійний фундамент неможливо. Ми працюємо над тим, щоб зробити цей фундамент міцним і стабільним, а це означає, що ми повинні забезпечити успішне виконання наших мандатів. Тому поки що НБУ є єдиною державною установою в Україні, яка публічно розробила та представила свою стратегію. Ця стратегія має два етапи. На етапі "спротиву" ми зробимо все, щоб підвищити нашу стійкість. Водночас ми вже працюємо над створенням основи для другого етапу – "відновлення" після Перемоги. Наша стратегія підлягає перегляду кожні пів року або щорічно з метою актуалізації. Вона максимально чітка й зрозуміла. Ця стратегія складається з 24 цілей, які мають конкретні часові рамки. Існує й альтернативна версія – "план Б". Тобто фактично ми маємо дві стратегії.

Якщо війна триватиме і у 2024 році, які головні виклики постануть перед НБУ?

Це сфера невизначеності, яка, на жаль, перебуває поза контролем центрального банку, але її успішно скорочують Збройні Сили України. Звичайно, ми постійно ставимо собі це питання під час розроблення прогнозу, ухвалення рішень та роботи з нашими партнерами. Припущенням програми з МВФ є те, що активна фаза війни триватиме до першої половини 2024 року. Але якщо вона затягнеться і стане ще жорстокішою, Україні може знадобитися більше допомоги. На випадок реалізації найпесимістичнішого сценарію програма МВФ передбачає більший пакет фінансової підтримки – вже не 115 млрд дол., а 140 млрд дол. За найгіршого сценарію, за якого війна буде довшою і складнішою, НБУ буде змушений зберігати жорсткі монетарні умови триваліший період.

"Надзвичайно важливо, щоб НБУ міг приймати рішення і вживати заходів одразу після подій, які ведуть до потрясінь. Коли ти буквально втрачаєш ґрунт під ногами, а небо валиться, іншого вибору немає – треба боротися далі."

На жаль, такі сценарії ми навчилися не тільки розробляти, а й реалізовувати. Надзвичайно важливо, щоб НБУ міг ухвалювати рішення і вживати заходів одразу після подій, які ведуть до потрясінь. Коли ти буквально втрачаєш ґрунт під ногами, а небо валиться, іншого вибору немає – треба боротися далі. Ми віримо, що наші Збройні сили та військове командування забезпечать успіх, який додасть нам оптимізму. Ми в НБУ маємо досвід, експертизу збереження макрофінансової стійкості в умовах війни, які ми розвиваємо та поглиблюємо. Тож я переконаний, що Україні вистачить запасу міцності до Перемоги, на відбудову та на вільне і якісне життя далі.