Кредити бізнесу та населення швидко зростають понад рік в умовах подальшого зниження ставок – Огляд банківського сектору

Зростання обсягів чистих гривневих корпоративних та роздрібних кредитів триває понад рік, а ставки за кредитами бізнесу надалі знижуються, свідчить Огляд банківського сектору за ІІ квартал 2024 року.

За даними огляду, обсяг чистих активів платоспроможних банків упродовж II кварталу зріс на 4,7%. Зокрема, обсяги чистих кредитів клієнтам за ІІ квартал зросли на 6,8%, натомість обсяги вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ скорочувалися другий квартал поспіль.

Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу збільшився на 20,5% у річному вимірі  

Кредитування бізнесу надалі пришвидшувалося в усіх групах банків, найсуттєвіше – за кредитами МСП. Чисті гривневі кредити МСП у річному вимірі зросли більш ніж на чверть, а їхня частка в чистому гривневому корпоративному кредитному портфелі – до 60%.

Зростанню кредитного портфеля сприяє поліпшення умов кредитування, зокрема зниження кредитних ставок. Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу знизилися до 15,2% річних або до рівня наприкінці «довоєнного» 2019 року.

Надалі зростала вага несубсидійованих кредитів, адже більшість фінансування бізнесу банки надавали поза межами державних програм підтримки. Натомість частка кредитів за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” у гривневому працюючому валовому портфелі знизилася до близько 36% проти 41% на початок року.

Темпи зростання чистих роздрібних гривневих кредитів у II кварталі – 40,1% у річному вимірі. Основним рушієм залишається карткове кредитування двома банками-лідерами. В іпотеці й надалі домінує державна програма “єОселя”, завдяки якій частка іпотеки в чистому гривневому роздрібному кредитному портфелі зросла до 13,2%.

Якість кредитного портфеля упродовж II кварталу надалі поліпшувалася. Скорочення частки непрацюючих кредитів відбувалося у всіх групах банків завдяки активному нарощенню обсягів нових кредитів та списанню старих NPL. Частка NPL у приватних та іноземних банках скоротилася до 13-15%, в державних (без кредитів колишніх власників Приватбанку та старих кредитів) – до 23%. 

Протягом ІІ кварталу тривав приплив гривневих коштів від населення та бізнесу до банків

Обсяги гривневих коштів фізичних осіб за квартал зросли на 19,3% у річному вимірі, продовжуючи тренд останніх років. Завдяки швидшому зростанню залишків на поточних рахунках – на 9% за квартал – частка строкових коштів у гривні зменшилася до 34,6%.

Темпи зростання обсягу гривневих коштів бізнесу на рівні 28,6% в річному вимірі вищі, ніж за коштами населення.

Частка фондування від клієнтів у зобов’язаннях банків зросла до 92,4%, фондування з інших джерел банки майже не залучали. Заборгованість за кредитами рефінансування НБУ залишилася лише в чотирьох банків. Відновилася тенденція скорочення зовнішнього боргу банків.

Ставки за новими залученнями гривневих вкладів населення (включно з коштами на вимогу) знизилися до 10,2% річних, суб’єктів господарювання – до 8,5% річних.

Висока прибутковість дала банкам змогу гармонійно перейти до нових європейських вимог до капіталу

Завдяки високій операційній ефективності та низьким відрахуванням у резерви сектор отримав 39 млрд грн прибутку за ІІ квартал (79 млрд грн – за перше півріччя). Дохідність активів скоротилася з огляду на зниження ринкових ставок (найсуттєвіше – за депозитними сертифікатами НБУ, доходи від яких у секторі скоротилися вперше з I кварталу 2021 року). Однак нарощення обсягів операцій сприяли зростанню доходів банків та дали змогу утримати чисту процентну маржу. Вона дещо звузилася, повернувшись до минулорічних розмірів – 7,5%, однак забезпечує банкам комфортний запас міцності для подальшої прибуткової роботи.

Прибуток сприяв збільшенню регулятивного капіталу, який за квартал зріс на 10,6%. Накопичений запас капіталу, поточна прибутковість та перехідні норми забезпечили гармонійний перехід банків до нової структури капіталу та підвищили їх спроможність нарощувати кредитування.

Фокуси уваги Національного банку на найближчу перспективу – підтримання стійкості банківського сектору, зокрема відновлення регулярного стрес-тестування за несприятливим сценарієм із 2025 року, та подальше впровадження Стратегії з розвитку кредитування.