Національний банк пропонує банківській спільноті, професійним асоціаціям, Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та профільним відомствам провести обговорення та сформувати консолідовану позицію щодо законодавчого врегулювання питання залучення коштів клієнтів в інтересах третіх осіб шляхом використання для цього інструменту довірчого управління та надання консультаційних послуг з пошуку потенційних позичальників – фізичних осіб.
"Онлайн-сервіси із взаємного кредитування фізичних осіб, а також платформи зі збору фінансування для підприємств набули широкого розвитку у світі. На сьогодні світовий обсяг такого кредитування оцінюється в 64 млрд. дол., а у 2020 році за оцінками аналітиків Morgan Stanley може досягти 300 млрд. дол., – зазначила заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова. – Проте такі інвестиції є більш ризиковими в порівнянні з банківськими вкладами з огляду на те, що немає державної гарантії повернення коштів, а також через більш ризиковий підхід до вибору позичальників (які не в змозі залучити кошти за меншу плату в банків)".
Деякі банки України також почали використовувати інструмент P2P кредитування, пропонуючи вищу дохідність (у середньому +5% річних від базових ставок за вкладами). Це дало змогу зацікавити значну кількість клієнтів і станом на 1 квітня 2016 року їх обсяг оцінюється в 1,5 млрд. грн., у тому числі приріст 0,6 млрд. грн. у березні 2016 року.
Водночас P2P кредитування не підпадає під дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" та не регулюється ні Національним банком, ні іншими регуляторами фінансового ринку.
Без належного регулювання зазначена діяльність банків несе суттєві ризики через:
- відсутність відповідальності посередників;
- відсутність гарантування таких вкладів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- інвестування коштів у кредити позичальників, кредитний ризик яких визначається політикою самих банків та не регулюється Національним банком;
- низький рівень обізнаності населення щодо можливих ризиків;
- можливість здійснювати банками опосередкованого кредитування пов’язаних осіб;
- невідображення таких операцій у бухгалтерській звітності банків.
"Національний банк вітає появу нових сучасних інструментів, проте вони мають бути прозорими, зі зваженими ризиками та врегульовані законодавчо. Тому ми пропонуємо експертній спільноті знайти консолідоване рішення для роботи з P2P кредитуванням, яке не створить перешкод для розвитку, але захистить їх клієнтів", – підкреслила Катерина Рожкова.
Довідково
P2P (Peer-to-Peer) кредитування – це спосіб позичання коштів між особами, які не пов'язані між собою, без залучення фінансового посередника (банку, кредитної спілки тощо). Зазвичай позики надаються за допомогою онлайн-платформ посередників, що беруть комісію за надання позик та інструментів перевірки кредитоспроможності.