13 червня Національний банк надав суду Першої інстанції Республіки і Кантона Женеви (Швейцарія) свої аргументи щодо клопотання екс-акціонера ПриватБанку І.В. Коломойського про зупинення судового провадження.
Зазначимо, що 21 травня 2019 року І.В. Коломойський подав до швейцарського суду клопотання про зупинення судового провадження, яке Національний банк ініціював проти нього. Це клопотання ґрунтувалося на проголошеній Печерським районним судом м. Києва 20 квітня 2019 року резолютивній частині рішення. Нагадаємо, суд повністю задовольнив вимоги І.В. Коломойського і таким чином розірвав сім договорів поруки, на п’ять з яких НБУ посилався у своїй позовній заяві проти І.В. Коломойського, поданій у Швейцарії. Зазначені договори поруки слугували забезпеченням кредитів рефінансування, наданих Національним банком ПриватБанку до входження держави в його капітал. Зазначимо, що це рішення Печерського районного суду м. Києва не набрало законної сили.
Намагаючись обґрунтувати своє клопотання, екс-акціонер ПриватБанку вказав, що, на його думку, рішення Печерського районного суду м. Києва тісно пов’язане із судовим провадженням у Швейцарії і має вирішальний вплив на його результат. У зв'язку з цим, Коломойський І.В. вважає, що це провадження варто зупинити до винесення рішень за будь-якими апеляційними скаргами стосовно зазначеного судового рішення в Україні.
13 червня 2019 року Національний банк України надав швейцарському суду виклад своїх аргументів у відповідь на клопотання І.В. Коломойського.
У своїй відповіді Національний банк стверджує, що всупереч позиції І.В. Коломойського рішення Печерського районного суду м. Києва насправді жодним чином не стосується провадження у суді Швейцарії. До того ж згідно із законодавством Швейцарії немає жодних юридичних підстав на підтримку позиції щодо зупинення провадження у Швейцарії.
Щодо першого аргументу, то Національний банк зазначив суду Швейцарії, підкріпивши свою позицію аргументованим експертним висновком з відповідних питань українського права, що навіть якщо рішення Печерського районного суду м. Києва про розірвання договорів поруки набере законної сили в майбутньому (у чому немає жодної впевненості), воно не може анулювати зобов'язання І.В. Коломойського, які виникли до розірвання цих договорів (принцип естопель). Позовні вимоги Національного банку до суду Швейцарії стосуються його зобов'язань, які вже виникли за відповідними договорами поруки. Тому рішення Печерського районного суду м. Києва не може мати жодних правових наслідків для провадження у суді Швейцарії. Водночас у своєму клопотанні про зупинення провадження І.В. Коломойський не надає чітких пояснень щодо правових норм, на підставі яких він заявляє, що рішення Печерського районного суду м. Києва має вплив на провадження у суді Швейцарії, а також не надає жодних доказів на підтримку свого клопотання.
Щодо другого аргументу, то Національний банк зазначає, що у жодному разі провадження в суді Швейцарії не може бути зупинене на поточній початковій стадії розгляду, адже І.В. Коломойський ще не надав жодного пояснення своєї позиції по суті спору у відповідь на позовну заяву Національного банку, яка була подана проти нього аж 18 грудня 2018 року. Відповідно у суду Швейцарії відсутня можливість зважити інтереси сторін задля ухвалення рішення щодо клопотання про зупинення провадження. Також Національний банк вважає, що клопотання про зупинення провадження не відповідає іншим критеріям, на підставі яких воно може бути зупинене.
Національний банк зауважує, що попри те, що рішення Печерського районного суду м. Києва було проголошено майже два місяці тому – 20 квітня 2019 року, суддя Підпалий В.В. досі не склав повний текст рішення у справі. Відповідно до законодавства України складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більше як 10 днів із дня закінчення розгляду. Національний банк уже тричі подавав до канцелярії суду клопотання про видачу повного тексту, проте жодної відповіді щодо цього не надходило. У зв'язку з цим 12 червня 2019 року на дії судді була подана дисциплінарна скарга до Вищої ради правосуддя.
Після того, як буде складено повний текст рішення суду, Національний банк матиме 30 днів на його оскарження, що він і має рішучий намір здійснити. Тому рішення Печерського районного суду м. Києва досі не набрало законної сили. Беручи до уваги вищезазначене, Національний банк вважає, що зупинення провадження у швейцарському суді буде також порушувати принцип ефективного розгляду позову та право Національного банку на отримання судового рішення у розумні строки.
Довідково:
У 2015 році І.В. Коломойський, який на той момент був співвласником ПриватБанку, уклав з Національним банком договори особистої поруки про погашення п’яти кредитів рефінансування ПриватБанку, отриманих за період 2008–2014 рр. Фактично, він взяв на себе особисті зобов’язання за погашення заборгованості банку перед Національним банком, яка на сьогодні становить 9,2 млрд грн. І.В. Коломойський не виконав жодного із цих своїх зобов'язань перед Національним банком.
У 2018 році Національний банк подав чотири позови до українських судів та один позов до Cуду першої інстанції Республіки та Кантона Женеви (Швейцарія) проти І.В. Коломойського задля погашення кредитів рефінансування ПриватБанку. 19 березня 2019 року Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Національного банку та зобов’язав Господарський суд Дніпропетровської області розглянути зазначені позови. Національний банк продовжить вживати правових заходів, необхідних для відшкодування І.В. Коломойським цих коштів.
Естопель (англ. estoppel — відхилення, від estop — позбавляти права заперечення) — у міжнародному праві означає втрату права посилатися на підстави для визнання договору недійсним або припинення договору, виходу з нього, або призупинення його дії. Термін запозичений з англійського права, де він означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано.