Національний банк отримав офіційне повідомлення про оскарження в судовому порядку рішення НБУ про накладення штрафу на АТ "УКРСОЦБАНК". У листопаді 2018 року банківський регулятор ухвалив рішення про застосування до зазначеного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 30 454 928,35 гривень.
Наразі НБУ оприлюднює підстави для вжиття заходів впливу, тому що відповідно до ст.60 Директиви (ЄС)* про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму, Національний банк повинен оприлюднювати підстави, на яких було прийнято рішення щодо АТ "УКРСОЦБАНК".
Підставою для прийняття такого рішення є встановлення НБУ факту здійснення АТ "УКРСОЦБАНК" ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу за ознаками, визначеними абзацами тринадцятим, чотирнадцятим, шістнадцятим, сімнадцятим, вісімнадцятим, двадцятим пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення про застосування Національним банком заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346.
Зокрема, регулятором виявлено факти зняття готівки за період з травня 2016 року по вересень 2017 року у загальній сумі понад 1 мільярд гривень групою фізичних осіб – клієнтів банку, а також двома юридичними особами – клієнтами банку. Характер таких фінансових операцій дає підстави вважати, що метою їх здійснення є легалізація кримінальних доходів з огляду на таке:
- банк визначив "незадовільний" фінансовий стан великої кількості фізичних осіб – клієнтів банку, проте зробив висновок про відповідність фінансових операцій їх фінансовому стану. При цьому нерідко клієнти здійснювали операції у сумах, що перевищували сотні тисяч або навіть мільйони гривень, тобто не мали змоги володіти чи розпоряджатись відповідними активами;
- невідповідність мети надходження коштів на рахунки фізичних осіб – клієнтів банку інформації щодо їхньої професійної діяльності. Наприклад: продавець, вантажник, монтажник отримували кошти як оплату за послуги проектування, послуги андерайтингу страхових ризиків, юридичні та бухгалтерські послуги тощо; тракторист, продавець, офіціант – за розробку та тестування програмного забезпечення, веб-дизайну, промоутерські послуги тощо;
- наявність факту зняття коштів готівкою фізичною особою, яка на момент здійснення цієї операції була померлою;
- значна кількість клієнтів та їх контрагентів фігурують у кримінальних провадженнях (зокрема за ч.1 ст.209, ч.1 ст. 205, ч.1 ст.212, ст. 185, 187, 309 Кримінального кодексу України);
- окремі фінансові операції проводилися з використанням документів з ознаками фіктивності або взагалі за відсутності будь-яких підтверджуючих документів.
При цьому банк частині з вищезгаданої групи клієнтів встановлював неприйнятно високий рівень ризику та відмовляв в обслуговуванні у зв’язку із "проведенням ризикових операцій". Водночас іншим клієнтам, які здійснювали схожі за суттю/змістом фінансові операції, банк не відмовляв в обслуговуванні. Крім того, відкривав рахунки новим клієнтам, які у подальшому здійснювали аналогічні за змістом операції.
Банк також встановлював деяким клієнтам нижчі тарифи на видачу готівкових коштів з їх поточних рахунків, ніж передбачені відповідним тарифним пакетом банку.
Також слід зазначити, що висновок Національного банку України значною мірою співпадав з висновками внутрішнього аудиту банку, зокрема, останнім відзначається:
- загальна система внутрішніх контролів в сфері боротьби з відмиванням коштів оцінена на недостатньому рівні;
- недостатня організація системи контролю за проведенням ризикових операцій клієнтами через нестачу превентивних заходів та недостатню автоматизацію процедур аналізу та виявлення операцій, що не мають економічної обґрунтованості або наявні ознаки фіктивності;
- працівниками банку не приділялася належна увага якості вивчення клієнта та інше.
_______________
* Ст.60 Директиви (ЄС) 2015/849 від 20 травня 2015 р. про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму зобов’язує держави публікувати інформацію щодо прийнятих їх компетентними органами рішень про застосування адміністративного покарання чи заходу за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також – про оскарження таких рішень та будь-яку подальшу інформацію про результати такого оскарження. Україна зобов’язана імплементувати вказану Директиву та здійснювати публікування такої інформації, відповідно до зобов’язань перед ЄС (відповідно до Угоди про асоціацію) та МВФ.
