Забезпечення ефективного регулювання та нагляду на ринку небанківських фінансових послуг визначено одним із напрямів роботи України в межах нової програми розширеного фінансування з МВФ. Реалізація цього завдання передбачає комплексний підхід, який є базою концепції відповідального кредитування Національного банку і включає дві основні складові.
- Швидке та ефективне ухвалення рішень
Відповідно до вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” регуляторні акти НБУ стосовно регулювання на ринку небанківських фінансових послуг ухвалюються за складною та багатоетапною процедурою. Аналогічні вимоги не поширюються на розроблення нормативно-правових актів стосовно банків, а також тієї частини учасників ринку небанківських фінансових послуг, регулювання діяльності яких здійснюється НКЦФР.
Потреба в суттєвому удосконаленні регулювання ринку небанківських фінансових послуг, а також перспектива вступу до ЄС та виконання зобов'язань у межах програми розширеного фінансування МВФ вимагає пришвидшити процеси ухвалення нормативно-правових актів на небанківському фінансовому ринку. У зв'язку з цим Національний банк пропонує зміни до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Це сприятиме уникненню зайвих бюрократичних процедур та дасть змогу вчасно реагувати на кризові ситуації на ринку небанківських фінансових послуг.
- Запровадження умов відповідального кредитування
Аналіз звернень громадян та інформації, отриманої під час здійснення нагляду, свідчить, що переважна більшість договорів на отримання так званих «швидких онлайн-позик» укладаються вночі з метою зробити ставку в онлайн-казино.
Фінансові компанії, що займаються мікрокредитуванням, свідомо обирають бізнес-модель надання своїх послуг вразливим верствам населення, які часто не усвідомлюють наслідків своїх дій. По суті, фінансові компанії пропонують «миттєве рішення» фінансових проблем малозабезпеченим громадянам, особам без постійного прибутку, студентам тощо. Основним каналом продажу таких споживчих кредитів є дистанційні канали, тобто онлайн-кредитування за лічені хвилини, доступне 24/7. Це тільки посилює проблему. Водночас, оскільки оцінка кредитоспроможності позичальників практично не здійснюється, ставка за такими кредитами в середньому сягає 1 500% річних.
Саме тому Національний банк пропонує унести зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, пропонується:
- встановити граничні розміри процентних ставок. Це усталена практика органів регулювання в країнах ЄС, Великій Британії та США. Максимальний розмір реальної денної процентної ставки, тобто загальних витрат за споживчим кредитом, виражених у процентах за день користування кредитом від загального розміру виданого кредиту, не повинен перевищувати суму з розрахунку 0,8% у день. Сьогодні це значення для мікрокредитів становить у середньому 2,5%;
- зменшити надмірне боргове навантаження на одного споживача. Для цього пропонується надати Національному банку право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника. Оскільки на сьогодні окремі фінансові компанії не мають подібних вимог, оцінка кредитоспроможності позичальника практично не здійснюється. Водночас сам кредитор свідомо обирає бізнес-модель, за якої сумлінний позичальник сплачує захмарні відсотки не лише за себе, а й за тих, хто не виконує свої зобов’язання;
- запровадити додаткові штрафні санкції за порушення встановлених вимог, оскільки правила без відповідальності за їх порушення зазвичай не діють.
«Відколи Національний банк став регулятором фінансових компаній, що надають споживчі кредити населенню, дуже часто звучало два питання – чому ці кредити такі дорогі, а поведінка кредиторів настільки нецивілізована? Питання етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості вже вирішено. Національний банк здійснює постійний нагляд за поведінкою кредиторів та колекторів. А от кредити під понад 1 500% річних – вкрай нездорова практика. Вона ототожнює послугу споживчого кредиту з «борговим ярмом» та підкреслює невідповідність законодавства України кращим міжнародним практикам, у тому числі країн ЄС, до спільноти яких ми прагнемо приєднатися. Таку невідповідність потрібно прибирати – і бажано якнайшвидше. І ми це зробимо», – прокоментував Голова Національного банку Андрій Пишний.