Національний банк України за результатами перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у листопаді 2018 року застосував, зокрема до:
АТ "Райффайзен Банк Аваль" захід впливу у вигляді письмового застереження за невиконання обов’язку проводити первинний фінансовий моніторинг фінансових операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є національні публічні діячі, їх близькі особи або пов’язані з ними особи, у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику;
ПАТ "Місто Банк" заходи впливу у вигляді:
- штрафу в розмірі 4 226 096,56 гривень за здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, яка полягає у регулярному протягом короткого терміну знятті клієнтами із своїх рахунків готівкових коштів на суми, що в десятки разів перевищували суми заявлених ними доходів, а також – у переказі з рахунку клієнта на користь юридичних осіб з ознаками фіктивності коштів за купівлю-продаж цінних паперів, емітенти яких фігурують у кримінальному провадженні як емітенти "сміттєвих" цінних паперів, вартість яких "штучно" завищена в десятки разів;
- письмового застереження за незабезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;
АТ "УКРСОЦБАНК" заходи впливу у вигляді:
- штрафу в розмірі 30 454 928,35 гривень за здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, яка полягає у проведенні фінансових операцій з видачі готівкових коштів у сумі понад 1 мільярд гривень на підставі документів з ознаками фіктивності або взагалі за відсутності будь-яких підтверджуючих документів з рахунків клієнтів, які, зокрема, належать до соціально вразливих верств населення та не мають змоги володіти чи розпоряджатись такими активами, фігурують в кримінальних провадженнях тощо.
- письмового застереження за:
- порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку – публічних діячів, їх близьких осіб або пов’язаних з ними осіб;
- незабезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;
- порушення порядку зупинення фінансових операцій;
- невиконання обов’язку відмовити в проведенні фінансових операцій;
- порушення порядку реєстрації фінансових операцій;
- порушення порядку подання спеціально уповноваженому органу інформації.