Правління Національного банку України під головуванням в. о. Голови Національного банку України Якова Смолія 26 вересня 2017 року провело зустріч із керівниками сорока найбільших банків України.
На початку зустрічі Яків Смолій привітав банкірів з початком нового ділового сезону та анонсував проведення традиційних нарад на щоквартальній основі у подальшому.
"Маємо зберегти і посилити позитивні тенденції, які нині спостерігаємо у банківському секторі. Так, за вісім місяців 2017 року чистий прибуток після оподаткування платоспроможних банків становив 3.43 млрд. грн. Радує, що навіть з урахуванням збитків двох великих банків, викликаних відрахуваннями в резерви, банківська система залишилася прибутковою. Стабільно зростають обсяги золотовалютних резервів: із початку року Національний банк викупив на ринку понад півтора мільярда доларів США. В той же час невеликі коливання на валютному ринку Національний банк згладжував, виходячи на ринок з інтервенціями", – наголосив в. о. Голови Національного банку Яків Смолій.
Для зміцнення позитивних тенденцій має відновитися кредитування банками реального сектору економіки. Таке завдання, на думку Якова Смолія, є пріоритетним для банків. "Ми розуміємо, що на заваді повноцінному відновленню кредитування стоять високі юридичні ризики, а також законодавчі перепони. Ці проблеми могли б бути вирішені за умови підтримки Верховною Радою важливих законопроектів з питань функціонування фінансового сектору. Це передусім законопроекти щодо захисту прав кредиторів та з питань банкрутства", – зауважив Яків Смолій.
Він також нагадав очільникам банків про трансформацію моделі грошового обігу та поступовий перехід до делегованої моделі. "Новою моделлю передбачено, що логістичні питання обігу готівки, тобто її перевезення, зберігання та оброблення, здійснюватимуться агентами НБУ – комерційними банками та СІТ-компаніями", – пояснив Яків Смолій.
Заступник Голови Національного банку України Дмитро Сологуб обговорив з учасниками зустрічі останні економічні тенденції та перспективи на кінець нинішнього і наступний рік. "Економіка змогла витримати шок у вигляді розриву торговельно-транспортних зв’язків на сході країни. У першому півріччі вона зросла на 2,4%, і ми бачимо з поточних показників, що наш прогноз зростання реального ВВП у 2017 році на 1,6% виявився дещо консервативним – воно буде вищим", – розповів він.
Водночас Дмитро Сологуб зауважив, що на кінець поточного року може виявитися вищим за поточний прогноз Національного банку (9,1%) також і рівень інфляції. Фундаментальні інфляційні фактори залишаються контрольованими, проте на рівень інфляції чинять тиск тимчасові фактори, які призвели до зростання цін на чотири групи товарів – м’ясну і молочну продукцію, овочі та тютюнові вироби. "Монетарна політика повинна реагувати на зміну фундаментальних факторів. Тому ми уважно стежитимемо, щоб ці тимчасові чинники не перетворилися на фундаментальні. Крім того, можуть реалізуватися інфляційні ризики у площині фіскальної політики. Якщо в результаті ми побачимо високі ризики неповернення інфляції до цільових орієнтирів, тоді реагуватимемо на це жорсткою монетарною політикою", – зазначив Дмитро Сологуб.
Окрему увагу керівників банків члени Правління звернули на важливість продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом. І Дмитро Сологуб, і Олег Чурій наголосили, що дотримання програми реформ, зобов’язання за якою взяла на себе Україна, є запорукою макроекономічної і фінансової стабільності у середньо- та довгостроковій перспективі.
"Поступове зниження інфляції, сприятлива для українського експорту ситуація на зовнішніх ринках, повернення держави на міжнародні ринки капіталу не повинні стати на заваді реалізації програми співпраці з МВФ. Адже це не лише фінансування, яке стане в нагоді у 2018 ‒ 2019 рр. для погашення зовнішніх боргів держави. Це насамперед реформи, без яких неможливе стійке та високе економічне зростання", – зазначив заступник Голови Національного банку України Олег Чурій.
Розповідаючи про ситуацію на валютному ринку, Олег Чурій зазначив, що зсув графіка отримання фінансування за програмою з МВФ нині жодним чином не впливає на ринок. За його словами, на ринок впливають інші фактори – обсяги надходжень від експорту, а також психологічні чинники. "З початку року обсяги експорту зросли більше ніж на 20%, і динаміка експортних надходжень сьогодні набагато краща, ніж ми очікували. Водночас спостерігається й зростання обсягів імпорту на тлі пожвавлення економіки. Крім того, спекуляції у ЗМІ щодо очікуваної восени девальвації гривні впливають на настрої населення, яке у вересні вже збільшило обсяги купівлі іноземної валюти, незважаючи на тенденції, що спостерігалися з початку року", – зазначив він.
Водночас Олег Чурій підтвердив наміри Національного банку продовжити поступову валютну лібералізацію. Національний банк наразі завершує доопрацювання пропозицій і зауважень щодо законодавчих змін, необхідних для переходу до ліберальної моделі валютного регулювання, отриманих від бізнесу, банків та експертної спільноти під час публічних обговорень. "Ми хочемо презентувати доопрацьований проект Закону "Про валюту" найближчим часом", – сказав Олег Чурій.
Заступник Голови Національного банку України Роман Борисенко нагадав банкірам, що з липня цього року в Національному банку працює відділ обслуговування фінансових установ, створений для спрощення взаємодії учасників ринку (банків та небанківських фінансових установ) із регулятором. Він також додав, що в рамках реалізації проекту "Електронний документообіг" протягом жовтня система обміну електронними повідомленнями між НБУ та комерційними банками NBUMAIL буде замінена на FOSSDOCMAIL, яка є більш сучасним, потужним та захищеним каналом обміну інформацією.
Роман Борисенко також повідомив про рівень готовності банків України до впровадження МСФЗ 9: "За результатами останнього опитування банки продемонстрували значний прогрес у підготовці до впровадження, адже саме нині вкрай необхідно на рівні кожного банку консолідувати зусилля керівництва, бізнес-підрозділів, підрозділів ризик-менеджменту, фінансів та ІТ для завершення підготовки до впровадження МСФЗ 9 з 01.01.2018 р.".
Заступник Голови НБУ Катерина Рожкова поділилася з банкірами інформацією про ключові проекти, які нині запроваджуються Національним банком України у сфері пруденційного нагляду. Особливу увагу заступник Голови приділила нюансам переходу банків на МСФЗ 9, необхідності активізації роботи банків із непрацюючими активами, деталізації процесу запровадження нового підходу в нагляді за банками – SREP (Supervisory review and evaluation process) та кредитного реєстру.
Катерина Рожкова зокрема нагадала, що з 1 січня 2018 року банківська система переходить на обов’язкове використання МСФЗ 9. Причому, за попередніми підрахунками, більшість банків не відчує негативного впливу на капітал переходу на МСФЗ 9.
"Національний банк активно реформує наглядові функції регулятора з метою посилення стабільності і прогнозованості банківської системи. І для нас дуже важливо, що всі ключові нововведення ми запроваджуємо в тісному діалозі з банківською спільнотою. Ми задоволені посиленням співпраці з банками і плануємо й надалі дотримуватися політики відкритості і прозорості в процесі подальших перетворень", – наголосила Катерина Рожкова.