Перейти до вмісту

Національний банк зібрав понад 40 викладачів ВНЗ для обговорення монетарної політики

Минулого тижня (17 – 18 травня) Національний банк провів черговий семінар для викладачів вищих навчальних закладів Києва та регіонів України на тему "Практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики НБУ". Дводенний семінар відбувся в рамках циклу заходів до Другої щорічної дослідницької конференції "Роль центрального банку в забезпеченні економічного розвитку", організованої Національним банком України у співпраці з Національним банком Польщі (Narodowy Bank Polski).

Серію семінарів для викладачів вишів було започатковано минулого року – у листопаді 2016 року проведено перший такий семінар, присвячений питанням формування та реалізації монетарної політики. У квітні цього року Національний банк також провів семінар для викладачів на тему "Реформи у нагляді та запровадження макропруденційного регулювання в банківському секторі України". Тож травневий семінар став третім у циклі заходів, які регулятор проводить для викладачів економічних ВНЗ України, присвячений роз'ясненню діяльності центрального банку.

До роботи під час травневого семінару долучилися понад 40 викладачів із 8 регіонів України, зокрема університетів Київщини, Сум, Львова, Харкова, Житомира, Острога, Тернополя, Чернівців.

Спікерами семінару виступили як керівники вищої ланки Національного банку – заступник Голови НБУ, директори департаментів, а також керівники підрозділів блоку "Монетарна стабільність".

Відкрив семінар заступник Голови Національного банку України Дмитро Сологуб. Під час спілкування з викладачами ВНЗ він підкреслив, що для регулятора головне – це прозорість та зрозумілість його дій. Саме тому Національний банк надзвичайно важливу увагу приділяє комунікації своїх дій та просвітницькій діяльності, у тому числі – шляхом проведення різних заходів з експертною та академічною спільнотою, з представниками ринків та цільовими аудиторіями.

Підсумовуючи результати першого року життя країни в умовах інфляційного таргетування, Дмитро Сологуб нагадав, що саме завдяки виваженій монетарній політиці інфляція минулого року уповільнилася і досягла цільового рівня – 12%, а курс гривні поступово перестає бути основним орієнтиром для українців і поступається місцем показнику інфляції.

Також, окреслюючи перспективи цього режиму, він додав: "У довгостроковій перспективі успіх цього режиму буде визначатись не тільки політикою НБУ, а й структурними перетвореннями в економіці".

У роботі семінару також взяв участь керуючий партнер OGResearch Девід Вавра – у минулому співробітник Міжнародного валютного фонду, керівник монетарного підрозділу Центрального банку Чехії, та один із закордонних консультантів. Девід Вавра стояв у витоків запровадження режиму інфляційного таргетування в Україні. Його виступ під час семінару так само було присвячено темі "Міжнародний досвід запровадження інфляційного таргетування".

Зокрема, лектор пояснив аудиторії, чому інфляційне таргетування є оптимальним монетарним режимом для України.

"За умови фіксованого обмінного курсу центральний банк просто не може бути "сміливим" та здатним попереджувати виникнення негативних явищ в економіці, зокрема, стрімке зростання інфляції, - зауважив Девід Вавра, та додав – Інфляційне таргетування – це режим, який дозволяє центробанку бути "сміливим" та діяти на випередження".

Лектор поділився результатами аналізу досвіду країн, що запровадили інфляційне таргетування, та які були близькими за рівнем розвитку та масштабами економіки до України, зокрема, рідної йому Чехії, Туреччини, Польщі, Угорщини та ін. Девід Вавра також наводив приклади високорозвинених країн, які, попри те, що мали низьку інфляцію, теж отримали позитивний ефект від запровадження режиму інфляційного таргетування.

"Окрім приборкання інфляції, що насамперед важливо для країн що розвиваються, запровадження режиму ІТ розвиненими країнами, зокрема, Канадою, Новою Зеландією, Великобританією, дозволило їм взяти "під контроль" інфляцію суттєво знизити її волатильність" - наголосив Девід Вавра.

Учасники заходу високо оцінили роботу спікерів та їх фаховий рівень, а також зазначили, що такого формату заходів – які дозволяють отримати інформацію "від першоджерела", – не вистачає ані їм, ані їхнім студентам. Тож представники ВНЗ запросили спікерів заходу відвідати їхні навчальні заклади із лекціями для майбутніх фінансистів та банкірів.

Підписка на сповіщення

Підписатися на оперативні сповіщення про новини