У Національному банку відбувся черговий відкритий дослідницький семінар, під час якого доктор Андрєй Дригала, економіст німецького Інституту економічних досліджень у Гале (Halle Institute for Economic Research) та експерт Німецької компанії міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit), презентував свою роботу на тему застосування динамічних стохастичних моделей загальної рівноваги для аналізу монетарної політики у сучасних дослідженнях.
Під час семінару Андрєй Дригала розповів про два дослідження: про грошово-кредитну політику нафтозалежних економік в умовах великої кількості шоків та про перехід до гнучкого курсу валют і інфляційного таргетування на прикладі країн Центральної і Східної Європи.
У першій презентації лектор проаналізував на прикладі Російської Федерації грошово-кредитну політику, яка є оптимальною для економіки, залежної від цін на нафту, в умовах значного відпливу капіталу та зовнішніх шоків, та змоделював, як центральні банки можуть реагувати на подібні умови за різних режимів монетарної політики. В результаті даного дослідження автор дійшов висновку, що вразливість до зовнішніх шоків економіки, залежної від одного сировинного товару, може бути суттєво знижено шляхом прийняття певної форми стратегії таргетування інфляції.
При цьому, автор порівнює кризи 2009 року і 2014-2015 рр., в період яких у Російській Федерації були різні монетарні режими. Він підкреслює, що проведення політики таргетування інфляції з 2014 року дозволило, навіть за умов більш значної девальвації рубля, ніж у 2009 році, мати значно менші втрати у ВВП.
Під час другої презентації Андрєй Дригала розповів про застосування динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги для аналізу переходу до гнучкого курсу валют та інфляційного таргетування країн Центральної та Східної Європи (Чеська Республіка, Польща та Угорщина). Використовуючи історичні дані для оцінки, автор вказує, що завдяки переходу до інфляційного таргетування центральні банки Чеської Республіки та Польщі досягли успіху у зниженні волатильності інфляції та у стабілізації обсягів виробництва. При цьому, моделювання показало, що в деяких випадках ефективність нового монетарного режиму у Чехії та Польщі навіть за умов високої нестабільності була вищою за ефективність попереднього режиму в умовах незначних шоків. В той же час, новий монетарний режим був успішним і в Угорщині, проте це здебільшого можна пояснити зменшенням впливу зовнішніх шоків.
Відеозапис семінару можна переглянути за посиланням.
Запрошуємо потенційних доповідачів взяти участь у наступних семінарах. Матеріали, що містять результати наукових досліджень (статтю та/або презентацію), резюме автора та бажану дату проведення семінару необхідно надіслати до відділу досліджень Департаменту монетарної політики та економічного аналізу на електронну адресу: [email protected]