Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку щодо рівня облікової ставки 28 січня 2026 року

Дата засідання: 28 січня 2026 року.

Присутні 11 із 11 членів Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП):

• Андрій Пишний – Голова Національного банку України,
• Сергій Ніколайчук – перший заступник Голови,
• Володимир Лепушинський – заступник Голови,
• Юрій Гелетій – заступник Голови,
• Ярослав Матузка – заступник Голови,
• Дмитро Олійник – заступник Голови,
• Олексій Шабан – заступник Голови,
• Михайло Ребрик – в.о. директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
• Первін Дадашова – директор Департаменту фінансової стабільності,
• Олександр Арсенюк – директор Департаменту відкритих ринків,
• Юрій Половньов – директор Департаменту статистики та звітності.

Члени КМП обговорили оновлений макропрогноз, зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки та розвитку економіки, а також монетарні умови, що узгоджуються з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримають відновлення економічної активності

У грудні як споживча, так і базова інфляція знизилися до 8% у річному вимірі завдяки ефектам вищих урожаїв і зменшенню тиску на ринку праці. Належним чином дезінфляції сприяли й заходи монетарної політики, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів та збереження стійкості валютного ринку. Так, утримання незмінної облікової ставки в попередні місяці запобігло зниженню ставок за гривневими інструментами для заощаджень та підживило попит на них. Це обмежило сезонне посилення тиску на валютному ринку та, відповідно, на споживчі ціни. За оцінками НБУ, тенденція до зниження інфляції зберігалася й у січні. Водночас інфляційні очікування економічних агентів залишаються підвищеними.

З часу попереднього макропрогнозу (Інфляційний звіт, жовтень 2025 року) також відбулися помітні зміни в розподілі ризиків для цінової динаміки. З одного боку, суттєво знизився ризик недостатності зовнішнього фінансування, зокрема завдяки рішенню Ради ЄС надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги у 2026–2027 роках. З іншого боку, через наслідки масштабних атак на енергетичну інфраструктуру НБУ переглянув припущення щодо дефіцитів електроенергії у вищий бік, що вплинуло на прогнози інфляції та ВВП (Інфляційний звіт, січень 2026 року). Новий прогноз передбачає дещо помірніше зниження інфляції та, відповідно, стриманіше пом'якшення процентної політики НБУ, ніж очікувалося раніше.

Вісім членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у січні

Ці учасники дискусії вважають, що стійке сповільнення інфляції, суттєве послаблення ризиків щодо достатності зовнішнього фінансування та збереження попиту на гривневі інструменти сигналізують про можливість розпочати цикл пом’якшення процентної політики. Водночас НБУ варто діяти виважено з огляду на все ще підвищені інфляційні очікування, напружену безпекову ситуацію та вплив масштабних руйнувань в енергосекторі на споживчі ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. За таких умов початок циклу пом’якшення процентної політики узгоджуватиметься з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики і водночас спрямовуватиметься на підтримку економіки.

Як зауважив один із цих членів КМП, під час ухвалення монетарних рішень в умовах високої невизначеності важливо дотримуватися балансу і враховувати як поточну динаміку показників, так і розподіл ризиків на майбутнє. Поточні тенденції в цілому є сприятливими. Так, з червня 2025 року спостерігається стійке сповільнення як загальної, так і базової інфляції, яке відповідно до оновленого макропрогнозу триватиме й найближчими місяцями. Збереження дезінфляційного тренду, ймовірно, врешті-решт призведе до зниження інфляційних очікувань. Попри певні сезонні коливання курсу, валютний ринок залишається стійким, попит населення на валюту суттєво нижчий, ніж в аналогічному періоді минулого року, а міжнародні резерви – на історичному максимумі. Гривневі інструменти користуються попитом: приплив коштів населення на строкові депозити та в ОВДП у гривні відчутно посилився наприкінці року. Все це свідчить про наявність передумов для пом’якшення процентної політики, яке буде цілком очікуваним для учасників ринку, оскільки відповідає жовтневому прогнозу та заявам про наміри НБУ.

Водночас НБУ має діяти виважено, зокрема з огляду на можливі проінфляційні ефекти масштабних руйнувань в енергосекторі на тлі очікуваного поступового вичерпання дезінфляційного впливу високих минулорічних урожаїв. Перші ознаки посилення інфляційного тиску спостерігаються вже зараз. Так, січневий наукаст НБУ свідчить про погіршення місячної динаміки ануалізованих приростів як споживчої, так і базової інфляції. Тож подальше сповільнення інфляції в річному вимірі, ймовірно, буде стриманішим.

Ще один учасник дискусії додав, що перелік ризиків для цінової динаміки не вичерпується наслідками атак росії на енергетичну інфраструктуру та логістику. Достатньо високими є також ризики збільшення бюджетних потреб на обороноздатність і відбудову. Закладений до бюджету 2026 року дефіцит на рівні 19% ВВП є суттєво нижчим, ніж у попередні роки, тож є висока імовірність його розширення протягом року з відповідним проінфляційним впливом вищих видатків. Крім того, зберігається тиск на ціни з боку ринку праці, зокрема через збереження негативних міграційних тенденцій, які дещо посилилися впродовж останніх місяців. Не можна повністю відкидати й ризики, пов’язані із зовнішньою фінансовою допомогою, зокрема в частині ритмічності надходження коштів.

Інший член КМП наголосив, що НБУ варто зберігати у фокусі питання належної привабливості гривневих інструментів. Схильність до заощаджень у гривні залишається на рівні портфельного ефекту – з метою підтримання сталої строкової структури заощаджень. Про це свідчить незмінна частка строкових вкладів у структурі гривневих коштів населення в банках. Пожвавлення інтересу до гривневих інструментів наприкінці року, на його думку, може виявитися тимчасовим і пов’язаним передусім з бажанням зафіксувати дохідність в очікуванні зниження ставок. Так, зважаючи на динаміку високочастотних індикаторів, окремі банки вже розпочали зниження ставок за більш довгостроковими депозитами в січні. Тож трансмісія від зниження облікової ставки не змусить себе довго чекати. Це свідчить на користь виваженого підходу до зниження облікової ставки для збереження привабливості гривневих інструментів.

З цим погодився ще один учасник дискусії, який наголосив, що зниження облікової ставки на 0,5 в. п. наразі виглядає найзбалансованішим рішенням. З одного боку, такий крок свідчитиме, що НБУ зберігає фокус на подальшому зниженні інфляції на горизонті політики. З іншого, – початок циклу пом’якшення процентної політики буде чітким сигналом про поліпшення розподілу ризиків і готовність НБУ сприяти подальшому відновленню кредитування та посиленню адаптивності економіки до надзвичайних умов воєнного часу.

Двоє членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 14,5% у січні

Ці учасники дискусії вважають, що НБУ може рішучіше пом’якшувати процентну політику з огляду на стійке та відчутне сповільнення інфляції з випередженням попередніх прогнозів НБУ. Зниження ризиків недостатності зовнішнього фінансування посилює їхню впевненість у спроможності НБУ забезпечувати стійкість валютного ринку та спрямовувати інфляцію до цілі 5%.

Як зауважив один із цих членів КМП, у першому півріччі 2026 року зниження інфляції триватиме з огляду на залишкові дезінфляційні ефекти від вищих урожаїв минулого року. У другому півріччі очікується її доволі символічне пришвидшення на тлі низької бази порівняння минулого року та впливу руйнувань в енергосекторі. Водночас інфляція все одно буде нижчою, ніж у 2025 році, що обмежуватиме тиск на інфляційні очікування.

Інший член КМП також додав, що не бачить ризиків втрати інтересу вкладників до гривневих активів навіть у разі еквівалентного зменшення ринкових ставок за гривневими активами на 1 в. п. у відповідь на зниження облікової ставки. Він підкреслив, що дохідність гривневих інструментів залишатиметься достатньою для компенсації прогнозного рівня інфляції. Впевненості в збереженні привабливості гривневих активів додає і той факт, що гривневі вклади користуються попитом навіть у тих банків, які пропонують нижчу за середню на ринку дохідність.

Тож ці учасники дискусії вважають, що НБУ вже зараз може знизити ставку суттєвіше, ніж передбачав попередній прогноз, без створення загроз для валютного ринку та інфляційних процесів. На їхню думку, такий крок матиме виразніший сигнальний ефект, який буде своєчасним у контексті потреби підтримати кредитування бізнесу на тлі масштабних руйнувань інфраструктури та збереження негативних міграційних тенденцій.

Один член КМП висловився за утримання облікової ставки на рівні 15,5%

Він вважає, що погіршення прогнозу інфляції на 2026 рік та високі інфляційні очікування свідчать про відчутні загрози для цінової динаміки. На його думку, це є чітким сигналом для НБУ про доцільність відтермінувати цикл пом’якшення процентної політики. Цей член КМП висловив занепокоєння тим, що інфляційні очікування залишаються підвищеними. Водночас пізніше, ніж очікувалося в жовтні, досягнення інфляційної цілі навряд чи сприятиме їхньому поліпшенню.

За таких умов збереження облікової ставки на незмінному рівні, на його думку, підтвердить відданість НБУ своєму основному мандату із забезпечення цінової стабільності та позитивно вплине на очікування економічних агентів та довіру до гривні, зокрема підтримає привабливість гривневих інструментів. Це спростить виконання завдання НБУ із забезпечення стійкості валютного ринку. Крім того, таке рішення мінімізує ризики розвороту політики, якщо проінфляційні ризики реалізуються. Цей учасник дискусії відзначив, що забезпечення цінової стабільності буде найкращим внеском НБУ у стійкість економічного зростання.

Усі члени КМП очікують подальшого пом’якшення процентної політики НБУ, однак думки щодо швидкості зниження облікової ставки розділилися

Більшість учасників дискусії вважають, що простір для пом’якшення процентної політики у 2026 році наразі не є значним з огляду на все ще підвищені інфляційні очікування та зміщений догори розподіл ризиків для цінової динаміки. Вони, зокрема, пов'язані з наслідками масштабних руйнувань в енергосекторі та імовірністю виникнення додаткових бюджетних потреб на проєкти відновлення та підтримання обороноздатності. На думку цих членів КМП, якщо розподіл ризиків для інфляції не поліпшиться, НБУ може обмежитися кількома кроками зі зниження облікової ставки у 2026 році – до 14,5%.

Кілька інших учасників дискусії вважають, що ризики для цінової динаміки та очікувань є відносно збалансованими. На їхню думку, проінфляційний вплив руйнувань в енергосекторі компенсується іншими чинниками, зокрема подальшим відображенням ефектів від вищих урожаїв, певним охолодженням споживчого попиту на тлі відключень електроенергії і посиленням спроможності НБУ забезпечувати стійкість валютного ринку. Тож, на їхню думку, у 2026 році інфляція може виявитися нижчою за прогноз, відповідно в НБУ буде можливість підтримати економічну активність суттєвішим зниженням облікової ставки – до 12,5%-13,5%.

Водночас усі учасники дискусії погодилися, що НБУ має й надалі гнучко реагувати на зміни у фактичній ситуації та розподілі ризиків. У разі посилення загроз для цінової динаміки НБУ має припинити пом’якшення політики та бути готовим вжити додаткових заходів для збереження контрольованості інфляційних процесів. Натомість за умови послаблення проінфляційних ризиків варто не зволікати із швидшим зниженням облікової ставки для підтримання економічного відновлення.