Правління Національного банку затвердило і передало на розгляд Раді Національного банку Пропозиції до Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу. Цей документ передбачає незмінність і послідовність монетарної політики на основі режиму таргетування інфляції у середньостроковій перспективі.
"Стійке економічне зростання, а отже, і підвищення добробуту українців протягом тривалого періоду можливе лише за низької і стабільної інфляції. А забезпечити низьку і стабільну інфляцію, в свою чергу, можливо лише за допомогою послідовного проведення монетарної політики в режимі інфляційного таргетування. Послідовність політики – запорука довіри до неї і, відповідно, до гривні та надійний фундамент для прийняття інвестиційних рішень населенням та бізнесом", - наголосив в.о. Голови Національного банку Яків Смолій.
Для забезпечення послідовності монетарної політики Правління Національного банку вважає за необхідне й надалі спрямовувати її на зниження інфляції до затверджених минулого року цільових значень. А саме – 6% на кінець 2018 року та 5% на кінець 2019 та протягом наступних років. При цьому Правління запропонувало встановлювати інфляційні цілі не лише на кінець року, а й щоквартальні орієнтири:
березень 2018 року – 7.5% +/- 2 п.п.;
червень 2018 року – 7% +/- 2 п.п.;
вересень 2018 року – 6.5% +/- 2 п.п.;
грудень 2018 року – 6% ± 2 п. п.;
березень 2019 року – 5.75% +/- 2 п.п.;
червень 2019 року – 5.5% +/- 2 п.п.;
вересень 2019 року – 5.25% +/- 2 п.п.;
грудень 2019 року і надалі – 5% ± 1 п. п.
Передбачається, що з грудня 2019 року середньострокова ціль щодо інфляції на рівні 5% +/- 1 п.п. стає неперервною. Іншими словами, Національний банк докладатиме зусиль для її досягнення постійно, а не тільки на кінець року.
При цьому Національний банк має продовжувати використовувати традиційний інструментарій для досягнення проголошених цілей, насамперед – ключову процентну ставку (облікову ставку НБУ).
Валютна-курсова політика також має бути узгоджена із забезпеченням цінової стабільності, а не спрямована на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу. Центральний банк може здійснювати інтервенції на валютному ринку, щоб продовжити накопичувати міжнародні резерви, а також згладжувати надмірні коливання обмінного курсу для зниження їх впливу на інфляцію. Разом з тим у міру удосконалення функціонування валютного ринку Національний банк має поступово зменшувати свою присутність зі зниженням частоти валютних інтервенцій та послаблювати заходи адміністративного регулювання.
"Минулого року режим інфляційного таргетування довів свою успішність в Україні – завдяки його реалізації інфляція уповільнилася з 43% у 2015 році до 12% у 2016 році, тобто до цілі, встановленої Національним банком. Це дозволило закласти підґрунтя для контрольованості фундаментального інфляційного тиску та покращення інфляційних очікувань", - нагадав заступник Голови Національного банку Дмитро Сологуб. Але зауважив: "Однак минулорічні успіхи ще не означають, що режим виконав поставлене завдання зі зниження інфляції і що сьогодні його можна замінити іншим без негативних наслідків для цінової стабільності". У 2018 році та середньостроковій перспективі на ціни буде тиснути в бік їх підвищення низка як зовнішніх, так і внутрішніх чинників і ризиків, нівелювати вплив яких і є завданням грошово-кредитної політики у наступні роки.
Правління Національного банку переконане, що за режиму інфляційного таргетування Національний банк, як і раніше, має приділяти увагу економічному зростанню, якщо це не буде перешкоджати цілям із досягнення цінової стабільності.
Національний банк і надалі планує використовувати гнучкість режиму інфляційного таргетування і за впливу на економіку України негативних шоків орієнтуватиметься не лише на приведення інфляції до встановлених цілей, а й враховуватиме необхідність повернення ВВП до свого потенційного рівня.
Водночас у більш тривалій перспективі основним внеском у стале економічне зростання з боку Національного банку є створення середовища з низькою та стабільною інфляцією, підкреслив Дмитро Сологуб. Наявні дослідження широкого кола країн свідчать, що висока інфляція має значний негативний вплив на економічне зростання та зростання соціальної нерівності. Нестабільна інфляція призводить до більшої непевності, що негативно впливає на інвестиційну активність – важливий рушій сталого економічного зростання.
Пропозиції Правління НБУ до Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу:https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51942276.
Презентація до Пропозицій Правління НБУ до Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу:https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51942273.
Звіт Правління Національного банку України щодо проведення грошово-кредитної політики у першому півріччі 2017 року:https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51942275.
Презентація до Звіту Правління Національного банку України щодо проведення грошово-кредитної політики у першому півріччі 2017 року:https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51942274.
Стежте за перебігом дискусії про майбутнє монетарної політики на спеціальному сайті Національного банку "Дебати: "Майбутнє монетарної політики": http://monetary-policy-debates.bank.gov.ua/.
* Відповідно до Закону України "Про Національний банк", Рада Національного банку розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на підставі пропозицій, наданих Правлінням Національного банку, публікує їх в офіційних виданнях та подає щорічно до 15 вересня до Верховної Ради України для інформування.