У Національному банку України відбувся круглий стіл за участі зовнішніх експертів, присвячений оновленим макроекономічним прогнозам НБУ. Під час заходу заступник Голови НБУ Дмитро Сологуб та директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук обговорили з учасниками перспективи української економіки на 2017 – 2018 роки, описані в новому щоквартальному "Інфляційному звіті" (січень 2017 року).
Національний банк переглянув прогноз інфляції на 2017 рік – з 8% до 9,1% та зберіг його на 2018 рік на рівні 6%. Прогнози інфляції, як і раніше, залишаються в межах оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2 в.п. на 2017 рік та 6% ± 2 в.п. на 2018 рік). Також Національний банк очікує на прискорення економічного зростання – до 2.8% і 3.0% у 2017 і 2018 роках відповідно. Основною причиною перегляду прогнозів як інфляції, так і зростання реального ВВП на поточний рік стало насамперед рішення Уряду підвищити мінімальну заробітну плату до 3200 грн (див. нижче).
Окрім оновлених макроекономічних прогнозів, представники Національного банку презентували низку спеціальних тем, розглянутих у січневому "Інфляційному звіті":
Наслідки підвищення мінімальної заробітної плати до 3 200 грн:
Підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати у два рази, за оцінками НБУ, призведе до зростання номінальної заробітної плати в 2017 році у середньому на 23% (для низькооплачуваних працівників – на 45%).
Згідно з розрахунками НБУ, ефект на споживання від зростання доходів найменш забезпечених верств населення переважить інші ефекти. Відповідно, інфляція уповільнюватиметься стриманішими темпами, ніж прогнозувалося раніше.
Зайнятість в Україні:
За результатами вибіркового обстеження домогосподарств з питань економічної активності з 2015 року кількість зайнятого населення незначно перевищує 16 млн. осіб, а рівень зайнятості складає біля 57%. Більшість зайнятого населення України (майже три чверті) працює у формальному секторі економіки.
Протягом останнього десятиріччя частка неформальної зайнятості поступово зростала, відчутно прискорившись з 2014 року. Це пов’язано не лише з економічною кризою, але й активною міграцією працездатного населення.
Оцінювання інфляційних прогнозів:
За підсумками 2016 року фактичний рівень інфляції становив 12.4%, що дуже близько до прогнозу 12%, який було оприлюднено на початку року. Проте внески компонент інфляції відрізняються від прогнозованих. Найбільший внесок у різницю між фактичною інфляцією та її прогнозом зробили адміністративно-регульовані ціни (3.1 в.п.). Однак, цей додатковий внесок був компенсований ефектами від більшої пропозиції сирих продовольчих товарів (-0.8 в.п.) та більш стриманої монетарної політики ніж прогнозувалась на початку року (-1.0 в.п.).
Альтернативні підходи щодо розрахунку базового ІСЦ:
У всіх країнах, в яких наразі діє режим інфляційного таргетування, центральні банки встановлюють цілі саме зі споживчої інфляції та звітують суспільству про їх виконання. Водночас при аналізі інфляційних трендів та прийнятті рішень з монетарної політики вони орієнтуються не лише на загальний індекс споживчих цін, а й на інші виміри інфляції, зокрема, базову інфляцію, що краще відображає фундаментальні цінові коливання.
Тому НБУ започатковує використання в аналізі інфляції, крім показників загального та базового (за методом виключень) ІСЦ, і аналіз альтернативних показників базової інфляції.
Основні параметри Державного бюджету України на 2017 рік:
Визначальним у параметрах державного бюджету 2017 року стала реалізація урядової ініціативи з підвищення мінімальної заробітної плати удвічі. Утім, за оцінками НБУ, загальний ефект на державні фінанси від цього підвищення очікується близьким до нейтрального. Зростання витрат на оплату праці має компенсуватися збільшенням податкових доходів, у тому числі від ЄСВ. Також очікується певна оптимізація видатків зокрема внаслідок подальшого перегляду системи надання субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ та поліпшення стану Пенсійного фонду.
Поточний рахунок платіжного балансу України: основні тенденції останнього десятиріччя:
У 2016 році дефіцит поточного рахунку розширився до 3.6% ВВП як внаслідок зростання інвестицій, так і через падіння рівня заощаджень. З одного боку, спостерігалося відновлення інвестиційного попиту, насамперед в аграрному секторі. З іншого боку, відбувалося збільшення рівня споживання, у тому числі імпортних товарів.
Розширення дефіциту поточного рахунку у 2016 році є ще одним підтвердженням нелегкої задачі вибору державної політики: як стимулювати надходження інвестицій з метою забезпечення економічного розвитку в середньостроковій перспективі та одночасно сприяти зростанню рівня заощаджень з метою недопущення виникнення надмірних дефіцитів? Крім того, така політика повинна підкріплюватися продовженням зваженої монетарної та фіскальної політики.
Сегментація міжбанківського кредитного ринку:
Світова фінансова криза 2007 – 2009 років та українська політична криза початку 2014 року суттєво вплинула на вітчизняний міжбанківський кредитний ринок (МБКР), зокрема знижуючи довіру між його учасниками. Наразі лише близько 15 банків підтримують регулярні кредитні лінії один з одним, на ринку кредитів овернайт домінуючим інструментом стали валютні свопи. На МБКР виділялися чотири групи банків: Приватбанк, банки-посередники, державні та іноземні банки, решта банків (середні та малі вітчизняні банки).
Зміщення акцентів у стимулюванні економіки: від монетарної підтримки до фіскальної:
Очікується, що у США зміститься акцент підтримки економічного зростання з монетарних на фіскальні стимули. Це має призвести до прискорення інфляції, зростання тиску на процентні ставки у бік підвищення, суттєве подорожчання валюти. У свою чергу, такі тенденції можуть викликати зниження привабливості фінансових активів країн, ринки яких розвиваються, та збільшення девальваційного тиску на обмінні курси цієї групи країн.
Нещодавнє рішення про перехід ПАТ «Приватбанк» у державну власність та вже здійснені заходи з його оздоровлення сприятимуть зниженню сегментації МБКР та його функціонуванню за класичною моделлю ринку в умовах профіциту ліквідності.
Серед питань, що найбільш жваво обговорювались після презентації, – оцінки ефектів підвищення мінімальної заробітної плати, відновлення кредитування та можливості стимулювання економічного зростання, вплив капіталізації державою ПАТ «Приватбанк» на макроекономічні показники тощо.
З презентацією до "Інфляційного звіту" (січень 2017), яку було продемонстровано під час заходу, можна ознайомитися за посиланням.