У Національному банку України відбувся круглий стіл за участі зовнішніх експертів, присвячений оновленим макроекономічним прогнозам НБУ. Під час заходу заступник Голови НБУ Дмитро Сологуб та директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук обговорили з учасниками перспективи української економіки на 2017 – 2019 роки, описані в новому щоквартальному "Інфляційному звіті" (квітень 2017 року).
Національний банк зберіг прогноз інфляції на рівні січневого – 9.1%, 6.0% і 5.0% на кінець 2017, 2018 і 2019 років, відповідно. Прогнози інфляції, як і раніше, залишаються в межах оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2 в. п. – на 2017 рік, 6% ± 2 в. п. – на 2018 рік та 5% ± 1 в. п. у 2019 році та надалі). Як і в січні, НБУ очікує, що такий рівень інфляції на кінець поточного року буде зумовлений двократним підвищенням мінімальної заробітної плати на початку року. Водночас, як вже зазначалося раніше, припинення переміщення товарів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей не буде мати суттєвого впливу на рівень споживчої інфляції.
Водночас НБУ переглянув прогнози економічного зростання з огляду на ці події на сході країни. Національний банк очікує, що у 2017 році економічне зростання тимчасово уповільниться до 1.9%, але у 2018-2019 роках - прискориться до 3.2% та 4.0% відповідно.
Окрім оновлених макроекономічних прогнозів, представники Національного банку презентували низку спеціальних тем, розглянутих у січневому "Інфляційному звіті":
- Наслідки призупинення переміщення вантажів між підконтрольною та непідконтрольною територією:
НБУ оцінив внесок від призупинення переміщення вантажів у зміну реального ВВП у 2017 році на рівні -1.3 в.п. Натомість у 2018 році спостерігатиметься прискорення зростання реального ВВП на 0.4 в.п. за рахунок нижчої бази порівняння та налагодження альтернативних виробничих зв’язків. Крім того, більш сприятливе зовнішнє середовище, ніж раніше очікувалося, пом’якшить негативний вплив на економічну активність.
Водночас макроекономічний ефект від призупинення торгівлі між підконтрольними та непідконтрольними територіями може бути більшим у випадку відхилення фактичного розвитку подій від закладених припущень, наприклад повільніше налагодження альтернативних джерел постачання сировини або гірші зовнішні умови.
- Наслідки підвищення мінімальної заробітної плати за результатами опитування підприємств:
Основним наслідком підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) стане підвищення заробітної плати співробітникам, згідно з оцінками та очікуваннями підприємств. Про такі наміри повідомила переважна більшість опитаних НБУ підприємств – 83% респондентів.
Підвищення заробітної плати, за оцінками підприємств, зумовить збільшення відповідних витрат на сплату податків і зборів. Ці витрати підприємства планують компенсувати шляхом підвищення цін на власну продукцію та послуги; скорочення прибутку або збільшення збитків підприємства. Також це зумовить зменшення обігових коштів та можливостей здійснювати інвестиції. Водночас плани підприємств щодо зміни зайнятості на своїх підприємствах є достатньо поміркованими: зміни в кількості працівників та запровадження неповного робочого дня очікують лише близько 24% опитаних підприємств
Водночас окремі підприємства зазначають позитивні наслідки від підвищення МЗП, зокрема внутрішній попит на їх продукцію має підвищитись через вищу оплату праці у бюджетному секторі та розширення можливостей соціального захисту. Це також відповідає попереднім оцінкам НБУ щодо активізації внутрішнього попиту внаслідок підвищення МЗП, що зумовить додатковий позитивний внесок у зростання реального ВВП на рівні 0.5 в. п.
- Нова методологія розрахунку індексу споживчих цін:
НБУ позитивно оцінює перехід Державної служби статистики (ДССУ) на нову методологію розрахунку ІСЦ, оскільки вона спрямована на більш повне та якісне відображення зміни споживчих цін в Україні. Це сприятиме ефективному проведенню політики інфляційного таргетування.
Перегляд методології зумовив дещо нижчі показники інфляції у І кварталі 2017 року порівняно з траєкторією прогнозу, опублікованою в Інфляційному звіті за січень 2017 року. За оцінками НБУ, вплив цього чинника збережеться лише в першому півріччі та буде повністю компенсований вже в другому півріччі дією інших статистичних ефектів, зокрема за рахунок впливу динамічних ваг.
Як наслідок, перегляд методології не вплинув на актуальність прогнозних показників споживчої інфляції НБУ – 9.1% на кінець 2017 року та 6.0% на кінець 2018 року.
- Зниження ЄСВ: рік потому:
За результатами опитування підприємств у І кварталі 2017 року, 65% підприємств збільшили заробітну плату своїм співробітникам унаслідок зниження ЄСВ у 2016 році. Це майже на 9 в.п. більше, ніж за результатами попереднього опитування, проведеного в ІІ кварталі 2016 року. Ті підприємства, які не підвищили заробітної плати, спрямували вивільнені кошти на фінансування поточної діяльності. Частка тих, хто спрямував вивільнені кошти на фінансування інвестиційної діяльності зросла, але залишилася незначною.
Також вагомим позитивним наслідком скорочення ЄСВ стало послаблення податкового тиску на підприємства України, що призвело до зростання їх прибутку. Так за 9 місяців 2016 року порівняно з відповідним періодом 2015 року прибуток прибуткових підприємств зріс на 15%, а негативні фінансові результати підприємств за підсумками 9 місяців минулого року змінилися на позитивні.
- Широке сальдо сектору загальнодержавного управління та структурне сальдо бюджету:
У 2016 році широкий дефіцит сектору загальнодержавного управління (СЗДУ) передбачувано розширився (до 7.5% ВВП) під впливом низки факторів: посилення підтримки Пенсійного фонду України для компенсації втрат його власних доходів на тлі реформи ЄСВ; збільшення обсягів коштів, спрямованих на підтримку банківської системи шляхом випуску ОВДП, насамперед для формування статутного капіталу банків, а також на підтримку ФГВФО.
Порівняно з попередніми роками у 2016 році НАК “Нафтогаз” суттєво поліпшив фінансові результати через дострокове приведення тарифів ЖКГ до економічно обґрунтованого рівня. Тому бюджетних витрат на цілі фінансової підтримки компанії не проводилося.
На прогнозному горизонті, крім відсутності державної підтримки НАК “Нафтогаз”, очікується також скорочення витрат на підтримку банківського сектору завдяки завершенню розчистки банківської системи. Разом із виваженим підходом до дефіциту СЗДУ це сприятиме утриманню широкого дефіциту СЗДУ в обмежених рамках, що призведе до поступового зниження співвідношення боргу до ВВП.
- Аналіз зовнішньої торгівлі товарами України за регіонами: довгострокові тенденції:
Незважаючи на суттєве зниження обсягів зовнішньої торгівлі в останні роки, Україна залишається країною з відносно високою відкритістю економіки. Більше того, в експорті товарів посилилася сировинна спрямованість унаслідок скорочення поставок продукції машинобудування (насамперед у країни СНД). Водночас суттєво збільшився експорт продовольчих товарів насамперед за рахунок зернових та олії. Але зберігається значна імпортозалежність України від сировини та високотехнологічної продукції.
Водночас Україна почала освоювати нові ринки збуту окремих товарів (як продовольчих, так і промислових виробів), у тому числі завдяки Угоді про Асоціацію з ЄС. Україна продовжує докладати зусилля в напрямку подальшого відкриття доступу до зовнішніх ринків. Так вже підписано Угоду про Зону вільної торгівлі з Канадою, перемовини щодо створення ЗВТ з Туреччиною знаходяться на завершальній стадії, ведуться переговори щодо угод з Ізраїлем, Туреччиною, окремими країнами Африки та Азії.
Наявність Угод про Зони вільної торгівлі не гарантує зростання зовнішнього товарообороту. Однак вони стимулюють вітчизняних виробників підвищувати конкурентоздатність продукції, у тому числі шляхом адаптації до нових стандартів, правил сертифікації та процедур контролю, а також модернізації виробництва.
- Заходи НБУ з лібералізації валютного ринку та удосконалення функціонування фінансового ринку:
У I кварталі та на початку квітня 2017 року НБУ продовжив пом’якшувати обмеження на валютному ринку та вдосконалювати роботу фінансового ринку, хоча цей процес був поступовішим, ніж у попередні періоди з огляду на тимчасові сплески курсової волатильності та посилення девальваційного тиску на початку кварталу.
Зокрема НБУ підвищив розмір чистої купівлі банками валюти до 0.5% (з 0.1%) від розміру регулятивного капіталу банку; скасував обов'язкове ліцензування операцій із розміщення фізичними особами на закордонних рахунках іноземної валюти з джерелом походження за межами України та із здійснення їх інвестування; пом'якшив вимоги до обов'язкового продажу надходжень іноземної валюти, знизивши їх до 50%; пом'якшив обмеження на продаж готівкової іноземної валюти населенню, підвищивши максимальну суму до 150 тис. грн. (в еквіваленті); дозволив репатріацію дивідендів за 2014-2016 роки та спростило механізм її проведення.
- Фінансові умови для країн, ринки яких розвиваються:
Для країн, ринки яких розвиваються, 2016 рік видався найгіршим після кризового 2008 року з точки зору припливу капіталу. Причому найбільший відплив капіталу з них відбувся після президентських виборів у США, коли посилилися ризики проведення протекціоністської політики та, як наслідок, очікування щодо прискорення підвищення процентної ставки ФРС. У результаті відбулося стрімке зростання процентних ставок розвинених країн та зменшення привабливості інвесторів до ризику.
У 2017 році продовжуватимуть діяти фактори, що стримуватимуть приплив капіталу до країн, ринки яких розвиваються. Серед них поточна тенденція до прискорення інфляції в розвинених країнах та очікуване пришвидшення підвищення ставок ФРС, що відобразиться на зміцненні долара США та продовжуватиме чинити тиск на світові довгострокові процентні ставки в бік зростання. Однак очікується, що негативний вплив на зовнішні фінансові умови для країн, ринки яких розвиваються, у 2017 році буде обмежений, а приплив капіталу до цих країн поступово відновлюватиметься.
Подальша дискусія між представниками НБУ та експертами точилася навколо впливу блокади на валютний ринок, грошових переказів в Україну у контексті трудової міграції, а також інших актуальних тем для аналізу у наступному “Інфляційному звіті”.
З презентацією до "Інфляційного звіту" (квітень 2017), яку було продемонстровано під час заходу, можна ознайомитися за посиланням.