VII Щорічна дослідницька конференція на тему "Економічна політика під час війни та в період післявоєнної відбудови" 22 та 23 червня 2023 року зібрала більше 100 провідних експертів та представників центробанків, дослідницьких центрів та фінансових організацій із 60 країн світу.
За два дні конференції, яку у Кракові провели центробанки України та Польщі за підтримки МВФ, експерти різносторонньо обговорили питання, які є справді важливими як для України, так і всього світу, адже наслідки повномасштабної війни, розв'язаної росією, відчуваються на глобальному рівні.
Ключова увага конференції зосереджувалася на оцінці ефектів війни для економіки, рецептах швидкого та стійкого відновлення, пріоритетах післявоєнної відбудови, а також необхідності підтримки України світовою спільнотою та посилення санкцій проти країни-агресора.
"На жаль, досі не існує підручників чи теорій, які б описували оптимальну економічну стратегію в умовах зовнішньої військової агресії такого масштабу. Але очевидно, що за таких умов ми не можемо собі дозволити жодних помилок. Особливо з огляду на те, що російські наративи, фейки, популістська риторика та пропаганда "простих рішень" розповсюджуються світом, як інфекція.
Це робить цьогорічну дослідницьку конференцію надзвичайно важливою подією. Вона має наблизити нас до вирішення важливого питання: що ми, керівники центральних банків, урядовці, науковці, експерти та представники міжнародних організацій, маємо зробити, аби перемогти нашого спільного ворога, мінімізувати наслідки цієї війни та забезпечити процвітання після Перемоги?", – сказав Сергій Ніколайчук, заступник Голови Національного банку України, відкриваючи конференцію.
Наводимо п’ять найважливіших висновків спікерів заходу:
Повномасштабний напад росії має глибокі негативні наслідки, які поширюються далеко за межі України
Ураховуючи значний шок та обмежений доступ до офіційної статистики на початку повномасштабної війни, щоб оцінити первинні наслідки російського нападу на економіку України, необхідно було застосовувати весь спектр аналітичних та дослідницьких можливостей, які надав науково-технічний прогрес.
Міхне Константінеску з НБУ презентував оцінки скорочення економічної активності в Україні після 24 лютого 2022 року, отримані на основі аналізу альтернативних джерел даних. Йдеться, зокрема, про аналіз пошукових запитів в Google та оцінки нічного освітлення на основі супутникових знімків NASA.
На важливості досліджень навіть під час воєнного стану наголосив Ваграм Степанян з Міжнародного валютного фонду. Він зауважив, що дослідження особливостей функціонування економіки в умовах війни набувають особливої актуальності.
Повномасштабна війна призвела до значних руйнувань та пригнічення потенціалу України. Однак її наслідки поширюються далеко за українські кордони. Російський напад порушив глобальні ланцюги постачання, посилив геополітичну фрагментацію та зумовив енергетичні шоки в усьому світі, а також спричинив небачену з Другої світової війни хвилю міграції.
Джон Пауер з Банку Англії у своїй презентації наголосив, що зростання глобальної фрагментації – це не та проблема, яку центробанкіри можуть вирішити. Водночас вона потенційно ускладнює політику через шоки пропозиції, тому її в жодному випадку не можна ігнорувати. Якуб Мучк з Національного банку Польщі, який розповідав про порушення ланцюгів постачання в Європі через повномасштабний напад росії на Україну, зауважив, що монетарна політика може стримувати інфляційний тиск, навіть якщо він походить з боку пропозиції.
Наслідки війни створюють шоки пропозиції й на ринку праці, також не лише в Україні. Про це на прикладі України та Польщі розповіла То Фам з Університету Йорку (Велика Британія). Один із висновків за результатами її виступу: попит на робочу силу в Польщі слідував за змінами пропозиції робочої сили, а не навпаки, що є притаманнішим для ринку праці.
Підтримка України – військова, фінансова та гуманітарна – є безальтернативною для ліберальних демократій
Підтримувати Україну сьогодні – це не лише про надання їй шансу на Перемогу, це й про забезпечення "дивідендів миру", а також досягнення глобальної резистентності до економічного та військового впливу автократичних терористичних режимів.
Як зауважив Торбйорн Бекер зі Стокгольмської школи економіки (Швеція), світ не може собі дозволити не підтримувати Україну. Допомога, яку Україна отримала від ЄС та G7 – це великі суми для неї, але порівняно невеликі для донорів. Ціна підтримки зараз в рази менша, ніж ціна, яку європейці заплатять, якщо Україна програє.
Пьотр Жук з Національного банку Польщі наголосив, що така підтримка має включати військову та гуманітарну допомогу, а також економічну та фінансову, політичну та інституційну підтримку. Усі країни виграють від економічно сильної України, переконаний він. Крім того, Перемога України дасть змогу забезпечити безпеку для всієї Європи.
Кожен, хто задумувався, розуміє, що зупинення підтримки України сьогодні або ж, як зазначив Луїс Гарікано з Лондонської школи економіки (Велика Британія), визнання територіальних здобутків росії та заморожування війни можуть призвести лише до подальшої війни.
Зі свого боку Сергій Ніколайчук з посиланням на результати дослідження за участю експертів НБУ підкреслив, що допомога Україні, включно з військовою підтримкою, не лише зміцнює потенціал глобальної безпеки та панування вільного світу, але й потребує значно менших витрат, ніж зазначають опоненти.
Посилення санкцій проти агресора та удосконалення уже введених санкцій наближають світ до перемоги над спільним ворогом, впливом автократичних режимів та ресурсною залежністю
Зусилля для зупинення агресора не повинні обмежуватися завзяттям та хоробрістю українських захисників. Санкції – торговельні, фінансові та персональні – це той інструмент, який знижує потенціал ворога до агресії.
Протягом конференції точилися запеклі дискусії стосовно того, чи працюють санкції. Як зазначив Луїс Гарікано, санкції ЄС на нафту та газ працюють, і ЄС ще має достатньо простору для їх розширення. Однак навіть те, що було зроблено минулого року, є значним досягненням.
Результати дослідження Луїджі Палумбо з Банку Італії, отримані на основі онлайн-моніторингу цін, свідчать, що запроваджені санкції відобразилися на інфляції в росії. Він також зауважив, що в більшості випадків фінансові санкції є ефективнішими, ніж торговельні.
За словами Фабіо Гіроні з Університету Вашингтона (США), щоб фінансові санкції дійсно працювали, всі російські банки мають бути під санкціями. Фінансові санкції також стають ефективнішими, коли їх вплив розповсюджується на більшу частку домогосподарств.
Дослідження щодо торговельних санкцій, презентоване Беатою Яворчик з Європейського банку реконструкції та розвитку, свідчить, що після запровадження санкцій експорт з країн ЄС та Великої Британії до росії скоротився більше ніж вдвічі. Водночас суттєво збільшився експорт з цих країн до Вірменії, Казахстану та Киргизстану, які є членами Євразійського митного союзу разом із білоруссю та росією. Це може вказувати на те, що рф навчилася обходити торговельні санкції, а отже, вкрай важливо посилити контроль за фірмами-експортерами “чутливоїˮ продукції.
Післявоєнне відновлення – це тривалий процес, до якого слід готуватися вже сьогодні
Дискусії про післявоєнну відбудову вже на часі. Вже сьогодні необхідно обговорювати потенційні моделі післявоєнного відновлення й забезпечення швидкого та стійкого зростання.
Як розповів ключовий спікер другого дня конференції, Голова Хорватського народного банку Борис Вуйчич, досвід повоєнного розвитку Хорватії, Німеччини та Японії свідчить, що вихід на довоєнний рівень ВВП становить орієнтовно 9-10 років. Так, після періоду динамічного повоєнного відновлення економічне зростання в Хорватії суттєво сповільнилося. Це, в тому числі, було пов'язано з паузою в інтеграції з ЄС та відчутних структурних реформах. Однак воно знову прискорилося після входження країни в ЄС.
У своєму виступі Штефан Інгвес з Toronto Centre (Канада) підкреслив, що повоєнна реконструкція буде складним завданням, що потребуватиме фінансування у формі грантів або довгострокових кредитів, міжнародної координації, структурних реформ, прозорості та підвищення якості державного управління. Він зазначив, що об'єднана Європа має достатньо можливостей, аби й надалі допомагати Україні.
Зі свого боку ключовий спікер першого дня конференції Баррі Ейхенгрін з Каліфорнійського університету, Берклі (США), зауважив, що Україна може зіткнутися з необхідністю шукати компроміс між обсягами міжнародної фінансової допомоги та можливістю освоєння цих інвестицій. Штефан Інгвес також зазначив, що макрофінансова стабільність вимагатиме розуміння, який обсяг грошей надходить, як Україна буде їх використовувати та чи зможе абсорбувати.
За словами Яна Швейнара з Колумбійського університету (США), фокус стратегії відновлення має бути не на кредити, а на гранти. Він підкреслив, що значно збільшувати боргове навантаження країни, яка сильно постраждала від війни, небезпечно та несправедливо. Крім того, вже сьогодні потрібно формувати концепцію офісу відновлення, посилювати євроінтеграційні процеси України, а також створювати систему гарантій та страхування від воєнних ризиків. Крім того, важливо почати активну торгівлю з ЄС: що раніше, то краще. Повноцінний доступ до ринків ЄС потрібен Україні ще у статусі кандидата в ЄС, а не тільки після набуття членства, переконаний Ян Швейнар.
Роль центрального банку під час війни та в період післявоєнної відбудови є надважливою
Національний банк України після початку повномасштабної навали зміг забезпечити безперебійне функціонування фінансової системи, зберегти контроль за інфляційними процесами та стабілізувати обмінний курс.
Як зазначив Джон Пауер, експерти НБУ можуть поділитися цінним досвідом, зокрема у сфері кібербезпеки, а стійкість фінансової системи України під час війни може бути важливим уроком для світових центральних банків. Зі свого боку Ваграм Степанян підкреслив, що МВФ вражений ефективністю співпраці з НБУ та Урядом України, їхніми зусиллями та стійкістю економіки.
Водночас багато викликів чекають на Національний банк України в майбутньому. Олександр Пивоварський з Європейського банку реконструкції та розвитку зазначив, що перед Україною вже постають такі питання: що робити з NPL, якою є роль держави в банківській системі, роль ринкового фінансування, роль ЄС, роль європейських і міжнародних банків та питання розвитку фінансової інклюзії.
Борис Вуйчич, розповідаючи про хорватський досвід, зауважив, центробанк навіть під час війни має концентруватися на ціновій та фінансовій стабільності. Цінової стабільності можна досягти під час бойових дій. Він також зазначив, що війна негативно позначається на балансі банків і цю проблему треба вирішувати якнайшвидше, щойно закінчаться активні бойові дії. У цьому контексті особливо важливим є забезпечення незалежності центрального банку, про що, зокрема, розповів під час презентації свого дослідження Аарон Мегротра з Банку міжнародних розрахунків (Швейцарія).
Як підкреслив Сергій Ніколайчук, Національний банк України залишається відданим принципам цінової та фінансової стабільності. Саме низька та стабільна інфляція та працююча, добре капіталізована та ліквідна банківська система мають забезпечити базові умови для швидкого та сталого економічного розвитку після Перемоги України.
Зі свого боку Борис Вуйчич зауважив: "Війна, навіть дуже деструктивна, не приносить постійну руїну. Економічне зростання має тенденцію до стрімкого відновлення одразу після завершення війни". Тож віримо в захисників України та докладаємо спільних зусиль для наближення Перемоги України над агресором. Адже, як зазначив Павел Шаламаха з Національного банку Польщі, "цю агресію росії проти України військові історики запишуть у найбільші військові помилки, серед яких також програш персів під Марафоном та поразка Наполеона".
Цьогорічна Щорічна дослідницька конференція Національного банку України була проведена спільно з Національним банком Польщі за сприяння Міжнародного валютного фонду. Національний банк України дякує колегам з НБП та МВФ за підтримку в реалізації важливої дослідницької події.
Корисні матеріали конференції:
- відео першого дня конференції;
- відео другого дня конференції;
- інформація про конференцію, програма, спікери та їх презентації.
У межах конференції також відбулася низка відкритих дослідницьких семінарів НБУ. Економісти провели три семінари:
- Мішель Гассіб з Барселонської школи економіки, CREi (Іспанія) – на тему "Кейнсіанський мікроменеджмент";
- Міхне Константінеску з Національного банку України – на тему " Прогнозування в умовах війни";
- То Фам з Університет Йорку (Велика Британія) – на тему "Ринок праці під час війни: про що говорять онлайн-оголошення про роботу?".