28 січня 2019 року відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Рада), на якому було ухвалено Рекомендації щодо методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики Правлінню Національного банку (далі – Правління) та Уряду України.
Також обговорювалося широке коло питань, пов’язаних із станом приведення нормативно-правових актів Національного банку України у відповідність до Закону України "Про валюту і валютні операції" та прийняття відповідних актів, необхідних для його реалізації.
Крім того, була заслухана інформація Правління про результати проведення перевірки Рахунковою палатою України виконання кошторису Національного банку України. Під час засідання були ухвалені Звіти про діяльність Ради за 2018 рік та про діяльність Аудиторського комітету Ради за 2018 рік.
"За останній рік Національний банк в цілому поліпшив якість власних макроекономічних прогнозів – підвищилася їх точність, суспільство отримувало доволі адекватні і логічні пояснення щодо відхилень прогнозних показників від факту, при прогнозуванні використовуються передові підходи і моделі. Водночас аналіз, проведений напередодні засідання, засвідчує і низку проблемних питань у сфері прогнозування, які потребують термінового врегулювання. Зокрема, йдеться про потребу формалізації процесу прогнозування" – зазначав Голова Ради Богдан Данилишин на початку засідання.
Під час засідання підкреслювалося, що методи та форми прогнозування макропоказників у Національному банку відповідають практикам інших центральних банків країн, що розвиваються. Втім необхідно провести додатковий аналіз якості моделей прогнозування, особам причетним до розробки політики слід брати більш активну участь у прогнозному процесі на різних етапах, а процес формалізації та документації прогнозного процесу в межах Нацбанку має бути завершений.
Також наголошувалося, що слід підвищити рівень координації між Національним банком та Кабінетом Міністрів в межах прогнозних процесів, активно залучаючи до взаємодії не лише експертів технічного рівня, але й осіб, що приймають рішення щодо політики (policy makers).
На думку учасників засідання, для узгодження фіскальної та монетарної політики на середньострокову перспективу Уряд та Нацбанк мають розглянути можливість використання інфляційної цілі НБУ при розробці середньострокових прогнозів та застосування прогнозу Національного банку по інфляції при підготовці проектів Державного бюджету України.
Також Рада рекомендувала Правлінню:
- затвердити регламент процесу прогнозування в Національному банку, що має сприяти підвищенню якості прогнозу в цілому.
- завершити роботу з формалізації та документування прогнозного процесу, що дозволить підвищити інституційну спроможність щодо прогнозування та зменшити можливості дискретного впливу.
- провести внутрішню оцінку якості прогнозування та зробити таку інформацію публічною, що сприятиме підвищенню рівня довіри до прогнозів Національного банку.
- посилювати короткострокове прогнозування та використовувати допоміжні моделі для прогнозування інфляції та дезагрегації ВВП за видами діяльності та елементами витрат.
- провести дослідження окремих аспектів механізму непокритого паритету процентних ставок з валютними інтервенціями та впливу довіри до монетарної політики на властивості моделі.
Рада також заслухала та взяла до відома інформацію Правління та члена Ради Щербакової О.А. щодо приведення нормативно-правових актів Національного банку України у відповідність до Закону України "Про валюту і валютні операції" та прийняття відповідних актів, необхідних для його реалізації.
У засіданні брали участь члени Ради та Правління Національного банку України, в.о. Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенко М.В., представники Адміністрації Президента України, міністерств та відомств, керівники банківських асоціацій, а також відомі представники наукових та експертних кіл.
Прийняті Радою рішення будуть опубліковані у лютому цього року.