Сьогодні відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Рада). За його результатами, виконуючи свої конституційні повноваження і законодавчі вимоги, Рада схвалила Оцінку діяльності Правління Національного банку України (далі – Правління) щодо проведення політики курсоутворення та валютного регулювання. Також були ухвалені Рекомендації Правлінню НБУ та Уряду України. Крім того, на засіданні були затверджені Положення про окремі комітети при Раді, а саме Комітет з питань грошово-кредитної політики та Комітету з питань етики, оплати праці і кадрових призначень та розглянуті питання щодо внесення змін до інших положень, які стосуються діяльності Ради.
Відкриваючи засідання Голова Ради Богдан Данилишин зазначив: "Нагадаю, що через перерву в роботі Ради у 2015–2016 роках, не була здійснена Оцінка діяльності Правління з питань політики курсоутворення і валютного регулювання за період, починаючи з квітня 2015 року. Аби не допустити повторення мусимо проаналізувати ті події, на основі всебічного аналізу виробити відповідні Рекомендації Правлінню, та забезпечити ефективний контроль їх виконання".
На початку 2015 року обсяг золотовалютних резервів не відповідав жодному критерію достатності. Поступово наростити міжнародні резерви вдалося за рахунок фінансової допомоги МВФ та інших міжнародних донорів.
Водночас об’єктивні та форс-мажорні дестабілізуючі фактори немонетарного характеру призвели до суттєвої девальвації гривні в 2015 році – близько 50% за рік. Як наслідок у 2015 році відбулося стрімке зростання інфляції, яка за рік сягнула понад 40%.
В умовах наявності значних ризиків та невизначеностей, а також ситуативних та значних коливань попиту та пропозиції на іноземну валюту Національний банк в 2015 році вжив низку тимчасових адміністративних валютних заходів. Такі заходи сприяли певному покращенню ситуації.
Рада констатувала, що упродовж 2016 року на валютному ринку в цілому спостерігалися ознаки стабілізації. Як результат, курсове знецінення гривні сповільнилося. У міру стабілізації ситуації та зниження інфляційних ризиків Національний банк поступово пом’якшував адміністративні валютні обмеження.
У той же час ситуація на валютному ринку України в окремі періоди характеризувалася підвищеною турбулентністю, яка спостерігалася зокрема в кінці минулого та на початку поточного років. Такі періоди характеризувалися формуванням тенденції щодо знецінення гривні.
Стабілізація ситуації на валютному та грошово-кредитному ринках сприяла послабленню фундаментального інфляційного тиску. Як результат, споживча інфляція за підсумками 2016 року стрімко знизилася до 12.4%.
Водночас Рада зазначила, що покращення грошово-кредитних умов та ринкових очікувань дало змогу проводити інтервенції Національному банку з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів. Утім такі втручання Національного банку України в функціонування валютного ринку стримувало подальше укріплення гривні та зниження інфляції. Крім того, наразі немає підстав констатувати наявність фундаментальних економічних передумов для перевищення пропозиції іноземної валюти на валютному ринку України над попитом, адже сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу із липня минулого року повернулося до від’ємних значень. Фактично заощадження громадян зараз є основним джерелом формування чистої пропозиції іноземної валюти на ринку.
Починаючи з лютого 2017 року ситуація на валютному та грошово-кредитному ринку поліпшилася, інфляційні та девальваційні ризики знижувалися. Водночас пом’якшення окремих валютних обмежень відбувалося із певним запізненням з огляду на низьку їх ефективність та зниження дієвості через тривалий період дії. Рада рекомендувала Правлінню прийняти остаточне рішення щодо валютного регулювання з урахуванням реального стану економіки та викликів сьогодення.
Подальші заходи з лібералізації валютного регулювання мають здійснюватися з упередженням суттєвого порушення рівноваги валютного ринку України та з урахуванням поточних ризиків. Останні зокрема пов’язані з можливою ескалацією бойових дій на сході України, торговельною блокадою непідконтрольних територій, невизначеністю щодо якості та темпів проведення структурних реформ, а також погіршенням кон’юнктури на зовнішніх товарних ринках. Наявність валютних ризиків актуалізують необхідність:
- створення належних умов та можливостей для хеджування валютних ризиків у країні, зокрема через забезпечення подальшого розвитку ринку похідних валютних інструментів та поширення практики застосування стандартизованих інструментів хеджування валютних ризиків – ф’ючерсів;
- посилення боротьби з непродуктивним відтоком капіталу за рахунок задіяння податкових важелів впливу та відповідних заходів щодо детінізації економіки.
Крім того, нагальним наразі є проведення оптимізації валютного законодавства, у тому числі удосконалення системи валютного регулювання.
Текст Рішення Ради та Рекомендацій Правлінню буде незабаром опублікований.