26 лютого 2019 року відбулося засідання Ради Національного банку України (далі – Рада), на якому було заслухано звіт Правління Національного банку України (далі – Правління) щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики (далі – Основні засади) у 2018 році. За результатами засідання Рада схвалила відповідну Оцінку діяльності Правління і Рекомендації Правлінню Національного банку та Уряду України.
Також під час засідання було схвалено "Положення про порядок підтвердження/відмови у підтвердженні Радою Національного банку України наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави".
В цілому Рада визнала діяльність Правління щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в 2018 році такою, що не призвела до досягнення кількісної цілі з інфляції, однак створила передумови для її досягнення в майбутньому, а саме повернення інфляції до верхньої межі цільового діапазону у першому кварталі 2020 року.
Згідно зі звітом Правління щодо проведення грошово-кредитної політики в 2018 році, вибір на користь тривалішого досягнення цілі дав змогу запобігти необґрунтованим втратам для економічного зростання. Рада акцентувала, що цей вибір Правління має бути більш аргументованим під час комунікацій із суспільством. Також Правлінню доцільно вивчити умови та ризики щодо переходу до циклу пом’якшення монетарної політики не лише після початку зменшення прогнозних та фактичних рівнів інфляції, але й в умовах наявності чітких сигналів, щодо зменшення базової інфляції та інфляційних очікувань.
У звітному році банківський сектор працював без суттєвих зовнішніх чи внутрішніх шоків, кількість банків скоротилась на п’ять одиниць та станом на кінець 2018 року становила 77 діючих банків. Вперше за останні п’ять років банківський сектор отримав прибуток – 21.7 млрд. грн. переважно за рахунок значного зниження відрахувань до резервів.
У 2018 році головним напрямком активних операцій для комерційних банків було кредитування фізичних осіб. Приріст чистих гривневих кредитів фізичним особам суттєво випереджав аналогічний приріст кредитів корпоративному сектору. Хоча, згідно з оцінками Національного банку, ризики, пов’язані з кредитуванням фізичних осіб, є помірними для банківської системи, оскільки їх чиста вартість становить лише 3.5% від ВВП. Подібна структура кредитування суттєво ускладнює дієвість монетарного трансмісійного механізму оскільки ставки залежать переважно від рівня ризику таких кредитів та практично не реагують на зміну облікової ставки.
Рада зауважила, що активне сприяння монетарної політики економічному зростанню можливо лише під час переходу до циклу пом’якшення монетарних умов. У 2018 році Правління застосовувало підхід балансування між необхідністю приведення інфляції до цілі та мінімізації втрат економічного зростання від занадто жорсткої монетарної політики. Жорсткі монетарні умови впродовж 2018 року дали змогу Національному банку переломити інфляційні тенденції та стали однією із причин зміцнення обмінного курсу гривні. Гривня посилилась як у номінальному, так і в реальному вимірі.
Рада констатувала, що канал обмінного курсу як канал монетарного трансмісійного механізму протягом 2018 року не викликав занепокоєнь. Події на валютному ринку не створювали тривалих шоків для учасників ринку, а значний обсяг міжнародних резервів під кінець року, тенденція до укріплення гривні, блокували вплив обмінного курсу на інфляцію і зростання спекулятивних настроїв на валютному ринку. Водночас з огляду на низку ризиків Правління має приділити увагу розробці адекватних механізмів та інструментів превентивного захисту валютного ринку та економіки.
Крім того відзначено, що канал активів через свою нерозвиненість та специфіку ринку ОВДП не несе суттєвих ризиків для учасників ринку, але потребує розширення для покращення дії монетарного трансмісійного механізму. Потенційними секторами для розширення є ринок корпоративних банківських облігацій та ринок облігацій державних компаній після завершення реформи корпоративного управління у держкомпаніях. Збільшення ефективності роботи каналу активів можна досягнути за рахунок розбудови правового поля для сек’юритизації кредитних активів.
Рада зазначила, що канал інфляційних очікувань є перспективним і таким, що потребує часу на розбудову, а також збільшення довіри до цілей і прогнозів НБУ.
Рада рекомендувала Правлінню сконцентруватися на максимальному наближенні до цільових орієнтирів щодо споживчої інфляції, виходу її на траєкторію зниження в другій половині 2019 року, на забезпеченні пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі під час виконання Національним банком України своїх функцій, зважаючи на необхідність підтримки економічного зростання. Крім того, на думку членів Ради Правлінню доцільно провести дослідження з питання впливу зміни облікової ставки на темпи базової інфляції та ступеню впливу монетарних чинників на базову інфляцію.
У свою чергу, Рада рекомендувала Уряду України:
- Продовжувати роботу з оптимізації фіскального навантаження на економіку, дерегуляції та поліпшення бізнес-клімату з метою послаблення ефекту перекладання виробничих витрат на кінцевих споживачів.
- Ужити заходів щодо суттєвого підвищення рівня та ефективності використання коштів кредитних ліній міжнародних фінансових організацій.
- Ужити заходів щодо забезпечення збалансованості доходів та витрат державного бюджету, ритмічності виконання державного бюджету з метою протидії створенню передумов для інфляції попиту.
Рада закликала Правління та Уряд спільно вжити заходів щодо посилення міжвідомчої координації монетарної, економічної та бюджетно-фінансової політики з метою нівелювання поточних структурних і циклічних дисбалансів національної економіки.
Під час засідання Рада розглянула інші питання поточної діяльності.
У засіданні брали участь члени Ради Національного банку України, члени Правління та директори департаментів Національного банку України, директори департаментів Адміністрації Президента, представники міністерств та відомств.