28 лютого 2017 року Рада Національного банку України (далі – Рада) на своєму засіданні заслухала звіт про діяльність Правління Національного банку України (далі – Правління)(презентація звіту – за посиланням) у 2016 році. За його результатами Рада схвалила Оцінку діяльності Правління щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики у 2016 році і Рекомендації Правлінню НБУ та уряду України.
У засіданні Ради брали участь члени Правління, Голова Комісії з цінних паперів та фондового ринку, представники Верховної Ради України, Міністерства економіки, керівники банківських асоціацій, представники громадських організацій.
"Сьогоднішнє засідання показало, що незважаючи на фінансово-економічні труднощі нашої держави, Національний банк України зміг мобілізувати всі ресурси і виконати головну ціль, визначену Основними засадами грошово-кредитної політики на 2016 рік, – зазначив Голова Ради Богдан Данилишин. – Водночас тепер перед Національним банком стоять не менш складні завдання –добитися цінової стабільності в Україні, стабільності банківської системи і відновлення економічного зростання. Нагадаю, що у 2015 році падіння реального ВВП становило 9.9%. Зрозуміло, що відсутність цінової стабільності і стабільності банківської системи не сприяли додержанню стійких темпів економічного зростання. Приріст реального ВВП на 2.2% у 2016 році свідчить про можливість відновлення економічного зростанні в наступні роки. Вважаю, що Національний банк спроможний поступово відновити цінову стабільність і забезпечити виконання своєї основної функції" – зазначав Богдан Данилишин.
Під час засідання Рада акцентувала, що аналіз глобальних тенденцій, макроекономічних даних, матеріалів, поданих Правлінням, дають підстави стверджувати, що реалізація грошово-кредитної політики відповідала встановленим цільовим орієнтирам. Причому зазначене стосується не тільки формального досягнення оголошеної інфляційної цілі, а також ширшого кола питань, які вказують на появу макроекономічних передумов переходу на нижчу інфляційну траєкторію без ризику для відновлення потенціалу економіки, хоча з певними застереженнями.
Рада визнала, що показник споживчої інфляції в 2016 році було знижено до встановленого цільового рівня, а сам рівень узгоджується із цільовими орієнтирами, схваленими постановою Правління Національного банку України від 18 серпня 2015 року № 541 "Про Основні засади грошово-кредитної політики на 2016 – 2020 роки".
Разом з тим Рада констатувала, що у 2016 році тривала банківська криза: протягом року кількість діючих банків скоротилася від 117 до 96. Націоналізація наприкінці 2016 року ПАТ КБ "Приватбанк" хоча й сприяла швидкій локалізації проблем найбільшого банку країни, проте сама по собі ще не дала змоги їх остаточно розв’язати і визначити весь комплекс чинників, що призвели до неплатоспроможності найбільшого системного банку країни.
Різке погіршення в 2016 році поточного рахунку платіжного балансу (–3.4 млрд. дол. США порівняно з –0.2 млрд. у 2015 році) було безпосередньо зумовлене більш як триразовим зростанням дефіциту зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Усе це разом із низьким рівнем суверенного рейтингу країни та збереженням її значного зовнішнього боргу зумовлює високу національну залежність від нових зовнішніх запозичень, насамперед у рамках фінансової програми EFF.
Підвищення тарифів на споживання енергії й житлово-комунальні послуги сприяло стабілізації фінансового стану суб’єктів господарювання, що їх генерують/надають, зменшивши одночасно відповідний тиск на державний та місцеві бюджети. Це дало змогу знизити гостроту їх хронічної залежності від внутрішніх запозичень.
Незважаючи на досягнення цільових орієнтирів грошово-кредитної політики в 2016 році, в Україні все ще залишаються актуальними ризики зміни темпів реформ із неоднозначними перспективами глобального макрофінансового оточення.
Крім того, існують ризики прискорення споживчої інфляції в поточному році, насамперед через збільшення промислової інфляції та відновлення споживчого попиту.
Упродовж 2016 року на валютному ринку спостерігалися ознаки певної стабілізації. Зокрема, суттєво уповільнилося курсове знецінення гривні. Проте через структурні вади національної економіки та нестійкість зовнішньої кон’юнктури девальваційні ризики залишаються досить відчутними.
В умовах перевищення пропозиції над попитом Національний банк проводив операції з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів. Утім, такі операції фактично стримували тенденції щодо зміцнення гривні після епізодів її послаблення.
Ключовою проблемою для інтенсифікації банківського кредитування залишаються суттєві системні ризики вітчизняної економіки.
Національним банком у процесі проведення грошово-кредитної політики застосовувалися монетарні та фінансові інструменти, притаманні саме центральним банкам.
Під час засідання Рада також ухвалила Рекомендації Правлінню та Кабінету Міністрів України, розглядала питання про результати проведення внутрішнього аудиту у структурних підрозділах Національного банку України в 2016 році та питання поточної діяльності Ради.