На виконання вимог Конституції України та чинного законодавства Рада Національного банку України (далі – Рада) під час свого засідання ухвалила Основні засади грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу (далі – Основні засади), розроблені на основі пропозицій Правління Національного банку України.
Під час засідання було затверджено Оцінку діяльності Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першому півріччі 2018 року.
Також затверджено кошторис адміністративних витрат Національного банку на 2019 рік.
Вперше Основні засади розроблені на базі Стратегії монетарної політики Національного банку України (далі – Стратегії), яка була підготовлена та нещодавно ухвалена Радою.
Стратегія визначає головні принципи, цілі та інструменти монетарної політики Національного банку України та напрями їх розвитку. У свою чергу, Основні засади деталізують особливості проведення грошово-кредитної (монетарної) політики, у тому числі макроекономічний контекст, у конкретному році та в середньостроковій перспективі.
Ураховуючи статтю 99 Конституції України та статтю 6 Закону України "Про Національний банк України", на виконання своєї основної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці, пріоритетною ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики є досягнення та підтримка цінової стабільності в державі.
Другою за пріоритетністю ціллю є сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи, якщо це не перешкоджає досягненню і підтримці цінової стабільності.
Третьою – сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду України за умови, що це не перешкоджає першим двом цілям.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національний банк України" цінова стабільність – збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання в середньостроковій перспективі (від трьох до п’яти років) низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін. Для досягнення та забезпечення цінової стабільності Національний банк використовує монетарний режим інфляційного таргетування, оскільки досягнення цінової стабільності найкраще кореспондує із забезпеченням стійких темпів приросту ВВП, усуваючи передумови для непередбачуваних та суб’єктивно вмотивованих рішень щодо змін у монетарній політиці.
Основні засади визначають кількісну ціль щодо інфляції ‒ 5% у середньостроковій перспективі. При цьому передбачається така орієнтовна поквартальна траєкторія приросту індексу споживчих цін у річному вимірі для досягнення відповідних кількісних цілей з інфляції:
березень 2019 року – 5,75% ± 2 п.п.
червень 2019 року – 5,5% ± 2 п.п.
вересень 2019 року – 5,25% ± 2 п.п.
З кінця грудня 2019 року – 5% ± 1 п.п.
Досягнення поставлених інфляційних цілей має сприяти забезпеченню стійких темпів економічного зростання. Також політика цінової стабільності сприяє посиленню ринкової конкуренції, що є поштовхом до інвестиційної та інноваційної активності. Цінова стабільність є фундаментальною передумовою зниження довгострокових процентних ставок, що сприятиме розширенню кредитування реального сектору економіки, зменшенню вартості капіталу в економіці, яке має знизити сукупні витрати економічних агентів, внаслідок чого зменшиться тиск на ціни.
Оскільки забезпечення сталого економічного розвитку в Україні неможливе без поступу в здійсненні реформ, Національний банк разом з Урядом України докладатиме всіх зусиль для продовження виконання заходів із реформування економіки та фінансової системи, передусім передбачених співпрацею з міжнародними фінансовими організаціями.
Прискорення структурних реформ та краща координація монетарної та фіскальної політики буде вагомим фактором підтримки економічного зростання та зниження інфляції до цільових рівнів.
Ключова (облікова) ставка є основним інструментом грошово-кредитної (монетарної) політики.
Національний банк продовжуватиме дотримуватися плаваючого курсоутворення, маючи на увазі, що монетарна політика не спрямовуватиметься на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу. Зазначене не виключає можливості проведення Національним банком валютних інтервенцій з метою: накопичення міжнародних резервів; згладжування різких змін обмінного курсу гривні, які не базуються на змінах фундаментальних чинників в економіці; підтримання трансмісії ключової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики.
Рада Національного банку на виконання Конституції України та Закону про Національний банк України здійснює контроль за проведенням монетарної політики та здійснює аналіз її впливу на стан соціально економічного розвитку. Сутність контролю полягає в аналізі відповідності прийнятих рішень з монетарної політики необхідності досягнення визначених цілей та існуючим на момент ухвалення рішень ризикам, а також якості припущень та прогнозу макроекономічного розвитку і зокрема інфляції. На основі цього аналізу Рада розробляє пропозиції щодо внесення, у разі необхідності, відповідних змін до здійснення монетарної політики.
У засіданні брали участь члени Ради Національного банку України, представники Національного банку України, народні депутати.
У визначений законодавством термін Основні засади будуть надіслані до Верховної Ради України з метою інформування.