Керуючись Конституцією та законодавством України, Рада Національного банку України (далі – Рада) під час свого засідання ухвалила Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 рік і середньострокову перспективу (далі – Основні засади), розроблені на основі пропозицій Правління Національного банку України та з урахуванням Стратегії монетарної політики Національного банку України.
Згідно із затвердженими Основними засадами ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики залишається підтримання інфляції у середньостроковій перспективі на рівні 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 п. п., а Національний банк може використовувати всі законодавчо визначені засоби грошово-кредитної політики.
Національний банк продовжуватиме дотримуватися плаваючого курсоутворення, маючи на увазі, що монетарна політика не спрямовуватиметься на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.
У 2020 році Національний банк використовуватиме гнучкість режиму інфляційного таргетування, сприяючи не тільки поверненню інфляції до цілі, але також опікуючись впливом монетарних рішень на економічне зростання. За умови зниження інфляційного тиску та поліпшення очікувань Національний банк пом'якшуватиме монетарну політику, сприяючи у такий спосіб економічному зростанню. Облікова ставка в реальному вимірі[1] поступово знижуватиметься у наступних роках до нейтрального рівня[2]. Також з огляду на поліпшення інфляційних очікувань знижуватимуться і номінальні процентні ставки банків.
Рішення з монетарної політики будуть спрямовані на продовження дезінфляційного тренду та приведення інфляції до цілі в середньостроковій перспективі. В окремі періоди інфляція може відхилятися від встановленої цілі через вплив факторів, що є поза безпосереднім впливом монетарної політики Національного банку.
У разі реалізації ризиків, які підсилюватимуть фундаментальний інфляційний тиск та погіршуватимуть очікування економічних агентів, Національний банк застосовуватиме всі наявні засоби та методи грошово-кредитної політики для повернення інфляції до цілі на горизонті політики[3].
Національний банк докладатиме зусиль для покращення взаємодії з Урядом України в питаннях координації монетарної та фіскальної і боргової політик. Взаємодія Уряду України з Національним банком відбуватиметься виключно за умов дотримання принципу незалежності останнього.
Національний банк продовжуватиме дотримуватися свого зобов’язання уникати будь-яких форм фіскального домінування над монетарною політикою, зокрема і прямої або непрямої підтримки бюджетних видатків.
У засіданні брали участь члени Ради та Правління Національного банку України, представники Національного банку України, Міністр економіки, торгівлі та сільського господарства Т. Милованов, Заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики О. Дубінський, представники Офісу Президента України.
У визначений законодавством термін Основні засади будуть надіслані до Верховної Ради України з метою інформування.
[1] Облікова ставка в реальному вимірі – номінальна облікова ставка за вирахуванням очікуваної інфляції.
[2] Нейтральна (рівноважна) ставка – реальна процентна ставка, що відповідає стану економіки, в якому ВВП перебуває на потенційному, а інфляція на цільовому рівні після вичерпання ефектів усіх циклічних шоків. За перебування фактичної процентної ставки на нейтральному рівні монетарна політика не чинить ні інфляційного, ні дефляційного тиску. Це неспостережний показник, який потребує оцінювання.
[3] Горизонт монетарної політики – часовий горизонт, на якому дія інструментів монетарної політики (передовсім облікової ставки) відображається на інфляції. Відповідно до оцінок Національного банку найсуттєвішим такий вплив є на горизонті 3-6 кварталів.
